Середа, 27 Травня, 2026

Потенційні загрози з Білорусі: нові сценарії атак на Україну

Важливі новини

Добровольці ЗСУ, колишні в’язні, втекли з навчального центру “Десна”

Суспільство з хвилюванням реагує на недавню подію, яка сталася у навчальному центрі "Десна". За останніми звітами, шестеро ув'язнених осіб, які вирішили приєднатися до Збройних сил України, здійснили втечу зі свого місця перебування військовою формою та із зброєю. Цей інцидент викликав серйозне обурення серед громадськості та породив великий ряд питань щодо безпеки та дисципліни в армії.

“З навчального центру “Десна” втекли увʼязнені громадяни, які погодились долучитись до лав Збройних Сил України. Попередньо відомо, що вони у військовій формі та озброєні”, – пише видання.

За даними видання, увʼязнені втекли зі 169 навчального центру ім. князя Ярослава Мудрого.

Про втечу повідомило командування військової частини командирам підрозділів навчального центру. За їхніми словами, шість вʼязнів здійснили втечу, при цьому бувши у формі ЗСУ та зі зброєю.

Їхнє подальше місцеперебування не відоме.

Поки військове командування не прокоментувало інформацію.

Україна звільнила понад 2 750 ув’язнених для служби в армії, що дозволило країні мобілізувати додаткові сили в триваючій війні з рф.Очікується, що понад 4000 чоловік добровольців візьмуть участь у першому раунді подібної мобілізації.

Зараз ув’язнені-добровольці служать у частинах, які повністю складаються з колишніх в’язнів і керуються досвідченими військовими.

Кирило Буданов у США: прагматизм і роль у мирних переговорах щодо України

У Білому домі керівника української розвідки Кирила Буданова сприймають як більш прагматичну та розсудливу фігуру у питаннях мирних переговорів, ніж керівника Офісу президента Андрія Єрмака. Американське видання Washington Post із посиланням на колишнього високопосадовця адміністрації Дональда Трампа, який займався питаннями Росії та України, відзначає, що Буданов відігравав важливу, хоч і непомітну роль у дипломатичних контактах на початку 2025 року. За словами ексчиновника, український розвідник умів поєднувати жорсткість позицій із вмінням знаходити компроміси, що робило його ключовим учасником переговорного процесу.

Попри публічний образ рішучого силовика, Буданов у закулісних комунікаціях демонстрував здатність глибоко аналізувати ситуацію, оцінювати ризики та пропонувати практичні шляхи досягнення домовленостей. Його участь у підготовці та координації зустрічей із представниками США та інших міжнародних партнерів дозволяла забезпечити більш структуроване і обґрунтоване представлення українських позицій.

Співрозмовник видання наголосив, що така позиція різко контрастує з поведінкою Андрія Єрмака. За його словами, керівник Офісу президента неодноразово критикував американських партнерів, що викликало роздратування у Вашингтоні. Колишній чиновник стверджує, що замість зосередження на тому, що є найкращим для України, Єрмак, на думку американської сторони, діяв з огляду на власні політичні інтереси та інтереси президента Володимира Зеленського.

Окремо зазначається, що Кирило Буданов користується повагою серед представників різних політичних груп в адміністрації Трампа. За словами джерела, саме це робить його прийнятною фігурою для неформальних контактів і консультацій у складних питаннях, пов’язаних із потенційними шляхами завершення війни.

На Київщині викрили підпільну нафтобазу з фальсифікатом на 8 мільйонів

Київська обласна прокуратура спільно з правоохоронцями ліквідувала нелегальну нафтобазу, яка постачала фальсифіковане пальне на підконтрольні автозаправні станції в області. Під час масштабної операції було вилучено пального й обладнання на понад 8 мільйонів гривень та готівки на суму, що перевищує 18 мільйонів гривень. Як повідомляє пресслужба прокуратури, під процесуальним керівництвом слідчі провели санкціоновані обшуки одразу на […]

Росія викуповує сербські снаряди, щоб вони не дісталися Україні

Як повідомляють наші джерела на Балканах, Росія викуповує у Сербії 200 000 снарядів, щоб заблокувати їх викуп Чехією для відправки до України. Більше того, ці снаряди зберігатимуться на сербському складі, що також оплатить Росія. Нагадаємо, Сербія планує разом з Угорщиною побудувати нафтопровід  до кінця 2027 року щоб мати змогу отримувати російську нафту.

Польська поліція затримала чоловіка, який утримував українку в покинутій будівлі

У місті Єленя-Гура, що в Нижній Сілезії, правоохоронці затримали 40-річного чоловіка без постійного місця проживання, якого підозрюють у жорстокому побитті та незаконному утриманні громадянки України протягом дев’яти днів. Про це повідомило Управління муніципальної поліції, інцидент стався 19 червня. До воріт ізолятора поліції звернулася розгублена жінка з численними побоями. 51-річна українка розповіла, що останні дні провела […]

Російська сторона може активізувати використання білоруської території для проведення нових ударів по Україні, зокрема, вдаючись до дронів для атак на ключову інфраструктуру. Аналітики Institute for the Study of War (ISW) попереджають про тенденцію до ескалації конфлікту, вказуючи на спроби Москви та Мінська створити інформаційний фон для подібних дій.

Наступна хвиля занепокоєння з’явилася після заяви державного секретаря Ради безпеки Білорусі Олександра Вольфовича, який стверджував, що протягом останнього тижня було зафіксовано 116 випадків перетину українськими безпілотниками білоруського кордону. Він також повідомив, що деякі з дронів нібито намагалися атакувати білоруську прикордонну інфраструктуру.

ISW зауважує, що ці висловлювання можуть слугувати частиною більшої інформаційної кампанії, що має на меті виправдати військові дії російських сил з використанням білоруської території. Влада України також зауважує, що Кремль намагається залучити Білорусь до нових військових операцій.

При цьому експерти ISW не помічають ознак підготовки до великомасштабного вторгнення з півночі, як це сталося у 2022 році. Вони констатують, що наразі немає достатньої концентрації військ на білорусько-українському кордоні, що вказувало б на готовність до нового наступу. Росія, що зосереджена на бойових діях на сході та півдні України, вочевидь, не має резервів, щоб підтримати білоруські військові акції.

Однак загроза полягає в іншому: Білорусь може стати базою для масованих дронових атак на українські об'єкти, зокрема, на ключові логістичні маршрути, що забезпечують постачання військової допомоги з заходу. Зокрема, аналітики звертають увагу на автомагістраль М-06 Київ — Чоп, яка проходить через кілька західних областей України і є стратегічно важливою для постачання.

Запуск дронів з Білорусі дозволить скоротити відстань до цілей в Україні і підвищить ефективність ударів, надаючи можливість вражати цілі з більшою точністю. Це також може загрожувати логістичним ланцюгам між Україною та НАТО, особливо в західних регіонах, які, до цього часу, залишалися відносно безпечними.

ISW також згадує випадок, що стався наприкінці 2025 року, коли російський дрон з Білорусі атакував український вантажний потяг поблизу Коростеня, що підкреслює ризики нових форматів атак. У звіті зазначається, що риторика білоруських чиновників може бути частиною підготовки суспільної думки до подальшого військового співробітництва з Росією.

Влада України реагує на ці події обережно, але пильно стежить за розвитком ситуації. Зокрема, Державна прикордонна служба України відкинула звинувачення Мінська, зазначаючи, що Росія сама активно використовує білоруську територію для атак.

У відповідь на загрози Україна нарощує оборонні можливості на північному кордоні, зокрема, посилює інженерні укріплення та системи спостереження. Також командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді заявив про виявлення 500 потенційних цілей на території Білорусі у разі втручання Мінська у війну.

Не зважаючи на тривожні прогнози, аналітики підкреслюють, що це не обов'язково призведе до неминучого наступу, а може стати частиною нової моделі війни з акцентом на повітряну загрозу та атаки на логістику. Це може змінити ситуацію в західних областях України, які до недавнього часу сприймалися як відносно безпечні.

Останні новини