Пояснення Даші Квіткової про паузу в тренуваннях: чутки про вагітність та реальний стан здоров’я

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам наголосив, що результати його досліджень, зібрані у звіті обсягом понад 250 сторінок, стверджують факти нападів на УПЦ, а також на її святині та духовенство. Цю інформацію він розголосив у відеозверненні, де висловив серйозні занепокоєння стосовно законопроекту 8371, який, на його думку, має на меті заборонити УПЦ.

"Цей законопроект — це лише прояв мови ненависті", — підкреслив Амстердам. "Напади на віруючих під час конфлікту, вигнання їх зі святилищ, обмеження доступу до молитовних місць — це абсолютно недопустимо. Закликаю владу припинити розгляд цього законопроекту і не поділяти нашу націю".

Він також наголосив, що УПЦ не має жодного пов'язання з Московським патріархатом та активно відділяється від ідеології "русского мира". "Ми будуємо мир Божий, а не російський", — зазначив він, процитувавши висловлювання митрополита Київського Онуфрія.

Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів Америки з проханням підтримати Україну. "Підтримка України є критично важливою не лише для України, а й для Америки. Як ми можемо вірити в США після подій у Кабулі і тепер у Києві?" — написав він у соцмережі.

У вищезгаданій статті висвітлено позицію адвоката Української православної церкви, Роберта Амстердама, щодо нападів на УПЦ та її прихожан. За його словами, зібраний звіт, обсягом понад 250 сторінок, містить докази цих нападів та ставить під сумнів законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ. Амстердам закликає уряд України відмовитися від подальшого розгляду цього законопроекту та припинити поділ нації. Він також наголосив на тому, що УПЦ відділяє себе від Московського патріархату та повністю підтримує державу Україну у її захисті від російської агресії. Амстердам закликав до підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки. У цілому, висновки статті підкреслюють необхідність захисту прав УПЦ та важливість міжнародної підтримки для України в умовах конфлікту.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Для атаки окупанти використали широкий арсенал, зокрема крилаті ракети повітряного базування, балістичні ракети типу KN-23, KN-24 та Іскандер-М, а також дрони Shahed та інші, схожі за характеристиками. Коли крилаті ракети вже підходили до Києва, противник одночасно завдав балістичного удару, що значно ускладнило роботу українських сил протиповітряної оборони. Завершилася атака новою хвилею дронів.

У ході повітряного бою сили української ППО змогли знищити кілька крилатих і балістичних ракет, а також близько десятка ворожих безпілотників. Точні дані щодо типів збитого озброєння будуть оприлюднені у звітах Повітряних Сил України.

Станом на зараз інформації щодо руйнувань чи постраждалих у Києві не надходило, проте ситуація залишається напруженою.

Ця атака стала черговим нагадуванням про те, що, попри перерву в активних ударах по столиці, загроза залишається актуальною. Українські військові вкотре продемонстрували ефективність своєї протиповітряної оборони, успішно відбивши ворожий наліт і зменшивши його потенційні руйнівні наслідки.

Колишній заступник голови Держспецзв’язку Віктор Жора, фігурант кримінального провадження щодо можливої розтрати більш ніж 62 мільйонів гривень, повернувся в інформаційний простір після повідомлення про свій вступ до лав Збройних сил України у серпні 2025 року. Про цей крок він заявив у соцмережах, зазначивши, що нині виконує бойові завдання на одному з напрямків фронту. Його попереднє звільнення з посади відбулося ще в листопаді 2023 року, коли розслідування лише набирало обертів і ставало зрозуміло, що попереду — тривалий період судових процедур.

Поступове просування справи у суді значно ускладнилося через необхідність враховувати графік служби підозрюваного. Перше слухання у провадженні №991/7357/25, призначене на 6 липня 2025 року, не відбулося — Жора вже перебував на військовій службі й не міг прибути до зали суду. У підсумку засідання перенесли на 14 серпня, однак і ця дата виявилася нереалістичною у зв’язку з продовженням його роботи на передовій. Суд повторно відклав слухання — цього разу на 22 вересня, втім і воно не відбулося через незмінні обставини.

Слідство встановило, що у 2020–2022 роках керівництво Держспецзв’язку разом із власником групи компаній Романом Ковалем (компанії “Інсайд Солюшенс” та “Сембер Трейд”) привласнили понад 62 млн грн на закупівлі програмного забезпечення. Закупівлі були засекречені, щоб уникнути відкритих торгів і забезпечити перемогу підконтрольних компаній.

Юрій Щиголь, колишній керівник Держспецзв’язку, після звільнення перейшов на службу до Головного управління розвідки Міноборони. Судові процеси щодо Жори та Щиголя тривають, проте постійне перенесення засідань відтерміновує завершення справи.

Ситуація викликає увагу, оскільки обвинувачений служить на фронті, що ускладнює доступ до правосуддя та унеможливлює регулярний розгляд справи.