Пожежа в Бучанському районі: у вогні загинули двоє людей

На веб-платформі Prozorro надано інформацію, що орієнтовна вартість придбання та монтажу кондиціонерів становить 629 тисяч гривень. Проте генеральний директор компанії YASNO, Сергій Коваленко, закликає киян зважити на наслідки передбаченого використання кондиціонерів через великий обсяг електроенергії, що споживається, що перевищує показники деяких обласних центрів. Він наголошує на важливості розумного споживання енергоресурсів та можливості використання більш енергоефективних альтернативних методів охолодження приміщень.

Ситуація з електропостачанням в Україні залишається критичною, а кондиціонери в цьому відіграють важливу роль, наголошує Коваленко у своєму повідомленні в соціальних мережах. Він зауважує, що кондиціонери в Києві щодня споживають більше електроенергії, ніж деякі обласні центри.

“Ось ви смієтеся, а кондиціонери в Києві дали 350 МВт на день. Це більше ніж деякі обласні центри… Всi. Кондиціонування ж є і у бізнесу. Це сукупний стрибок споживання з підвищенням температури”, — написав Сергій Коваленко.

Вчора гендиректор також звернув увагу на проблему, попереджаючи про можливість відключення електропостачання навіть критичної інфраструктури через високий рівень споживання.

“Подумайте про це, коли вмикаєте кондиціонер”, — закликав він.

У той же час “Укренерго” оголосило тендер на закупівлю кондиціонерів з орієнтовною вартістю 629 тисяч гривень. За даними Prozorro, компанія планує придбати 4 комплекти кондиціонерних систем та їх встановлення. Термін подання пропозицій закінчується 11 червня.

Згідно з опублікованою інформацією, компанія хоче придбати 4 комплекти кондиціонерних систем. У вартість також входитиме їх встановлення. До тендера прикріплюється такий список:

У назві до тендера зазначено, що це необхідно “для потреб апарату управління”. В “Укренерго” ніяк не коментували появу цієї заявки на момент публікації матеріалу. Кінцевий термін подання пропозицій призначено на 11 червня.

Інститут національної пам'яті України висунув вимогу щодо демонтажу колишньої Арки дружби народів, що розташована в центрі Києва. За думкою представників Інституту, ця споруда стала символом російської імперської політики, яка загрожує національній безпеці України. Експертна комісія Українського інституту національної пам'яті, що займається визначенням об'єктів, що належать до символіки російської імперської політики, прийшла до висновку, що Арка свободи українського народу, раніше відома як Арка дружби народів, має бути знесена, оскільки вона втілює радянські ідеологеми та конотації, що становить загрозу національній безпеці країни. Про це повідомлено у пресслужбі УІНП. Споруда, розташована в Хрещатому парку міста Києва, була встановлена в 1982 році на честь 60-річчя утворення СРСР і 65-річчя Жовтневого перевороту 1917 року. Хоча об'єкт перейменували на Арку свободи українського народу у травні 2022 року і в квітні того ж року біля нього демонтували радянський монумент робітників, арка все ще символізує радянську ідеологію і становить загрозу національній безпеці України. Варто відзначити, що у листопаді 2018 року на арці була встановлена інсталяція "Тріщина дружби", яка була присвячена українським політв'язням, зокрема режисерові Олегу Сенцову.

У висновках можна зазначити, що питання щодо майбутньої долі колишньої Арки дружби народів у центрі Києва стало об'єктом уваги Інституту національної пам'яті України. За його даними, ця споруда, хоч і зазнавала перейменування та демонтажу деяких її елементів, все ще залишається символом радянської імперської політики, що ставить під загрозу національну безпеку України. Рішення щодо подальшої долі арки є об'єктом дискусій, проте експертна комісія Українського інституту національної пам'яті дійшла висновку, що споруду слід демонтувати через її асоціацію з радянським минулим, що вважається неприйнятним у сучасній українській дійсності.

Торецьк, який знаходиться у Донецькій області, має важливе стратегічне значення для контролю над регіоном. Місто розташоване на ключових транспортних шляхах, що робить його цінним об'єктом з військової точки зору.

Основною причиною перегляду МРЦ є суттєве зростання вартості основних компонентів виробництва, таких як газ, дизельне пальне та електроенергія. За останні роки ціни на ці ресурси значно зросли: газ подорожчав з 1,3 грн за кубометр до 7,96 грн, дизельне пальне – з 28 грн до 53 грн за літр, а електроенергія для населення зросла з 1,68 грн до 4,32 грн за кВт/год.

Підвищення МРЦ є важливим для підтримки стабільності виноробної галузі України, яка стикається з численними викликами. За останні 30 років площа виноградників в країні скоротилася з 175,5 тисяч гектарів до 40 тисяч гектарів. У 2023 році тільки в Одеській області площа виноградників зменшилася на 2800 гектарів порівняно з попереднім роком.

Ініціативу підтримують аграрний та податковий комітети Верховної Ради, а також експерти галузі. Громадська спілка “УКРСАДВИНПРОМ”, яка об’єднує 85% виноробної галузі, регулярно звертається до Мінекономіки з пропозиціями щодо перегляду мінімальних цін на алкогольні напої, обґрунтовуючи необхідність цього кроку інфляційним тиском і зростанням виробничих витрат.

Володимир Печко, голова “Укрсадвинпрому”, наголосив, що перегляд мінімальної ціни допоможе підтримати виноградарів, дозволивши їм продавати виноград за вигіднішими цінами. Це, в свою чергу, зупинить масове викорчовування виноградників. Додаткові надходження до Державного бюджету від цього кроку можуть скласти близько півтора мільярда гривень.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За її словами, це свідчить про те, що громадяни не отримують чітких сигналів від влади щодо планів на майбутнє – особливо щодо осінньо-зимового періоду та військових можливостей країни.

Депутатка додала, що багато хто продає своє майно і залишає країну, переважно виїжджаючи до Польщі.

Раніше міністр освіти Лісовий також говорив про масовий від’їзд школярів 10-11 класів.