Право військовослужбовців на оскарження рішень командування: що гарантує закон

В Україні існує чітке законодавче регулювання мінімальної пенсії, яка не може бути нижчою за встановлену державою межу. Основою для визначення цієї межі є прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність. У 2025 році ця сума становить 2 361 гривню, і саме на неї орієнтується юридичний мінімум пенсії за віком. Однак варто зазначити, що на практиці більшість пенсіонерів отримує більш велику суму завдяки доплатам за вік і стаж, які держава передбачила для різних категорій громадян.

Ці доплати є важливим елементом пенсійної системи України, оскільки вони покликані забезпечити пенсіонерів з більшим трудовим стажем або старшого віку додатковими виплатами. Такі доплати дозволяють підвищити рівень життя людей, які вже не працюють, але зробили значний внесок у економіку країни протягом свого життя.

Найвищий рівень гарантують пенсіонерам старшого віку зі стажем. Якщо людині виповнилося 65 років і вона має повний трудовий стаж (30 років для жінок і 35 років для чоловіків), то її щомісячна виплата не може бути меншою за 3 758 гривень. Такий самий поріг застосовують і до людей віком від 80 років, але для них вимагають дещо менший стаж — 20 років у жінок і 25 років у чоловіків. Це найбільш захищена група: держава визнає, що в цьому віці люди зазвичай уже не працюють і потребують стабільної підтримки.

Для наступної вікової групи — від 70 до 79 років — гарантований розмір пенсії дещо нижчий. Якщо людина не працює і має повний страховий стаж, їй нараховують не менше 3 613 гривень на місяць. Ідеться про тих, хто формально ще не досяг порогу у 80+, але вже має підвищені вікові витрати на лікування, ліки, догляд.

Ті, хто ще не дотягнув до 70 років, але має достатній стаж або належить до осіб з інвалідністю І групи, теж не залишаються на «голій» базі в 2 361 гривню. Для них держава встановила свій нижній рівень — 3 323 гривні на місяць. Окрема планка існує і для інших непрацюючих пенсіонерів, які не входять у перелічені категорії. Для них мінімальною фактичною сумою виплати у 2025 році визначено 3 038 гривень.

Водночас є категорія людей, для яких ці підвищені гарантії не спрацьовують. Йдеться про працюючих пенсіонерів. Вони юридично залишаються прив’язаними саме до базового прожиткового мінімуму. Для них мінімальний розмір пенсії у 2025 році — ті ж самі 2 361 гривню. Логіка держави тут проста: якщо людина продовжує працювати, вона має додаткове джерело доходу, тож не отримує частину надбавок, які нараховують непрацюючим пенсіонерам старшого віку.

Фінансова картина виходить нерівною, але пояснюваною. Дві людини можуть одночасно бути пенсіонерами і при цьому отримувати абсолютно різні виплати, і обидві суми будуть «мінімальними» в юридичному сенсі. Наприклад, 66-річна жінка зі стажем 30 років, яка не працює, не повинна опускатися нижче 3 758 гривень. А чоловік 60 років, який уже на пенсії, але продовжує працювати, може отримувати на рівні 2 361 гривні — і формально держава свої зобов’язання перед ним виконує.

Окремо слід сказати про верхню межу. В Україні діє обмеження на максимальну пенсію: зараз стеля зафіксована на рівні 23 610 гривень на місяць. Це десятикратний прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, і така планка, за нинішнім підходом уряду, збережеться щонайменше до 2027 року.

У підсумку картина така. Формально мінімальна пенсія — 2 361 гривня. Фактично — для більшості літніх людей, які вже не можуть працювати, мінімум значно вищий і стартує від 3 тисяч гривень. Найбільш захищені — це люди похилого віку з великим стажем, яким держава гарантує не менше 3,7 тисяч гривень на місяць. Але ті, хто продовжує працювати після виходу на пенсію, залишаються внизу цієї шкали й не отримують надбавок за вік.

Водночас церковний календар на 4 січня пропонує зовсім інший духовний контекст. Православні віряни відзначають Собор 70-ти апостолів, день, присвячений спільному шануванню усіх апостолів, які поширювали християнське вчення. Крім того, цього дня вшановують пам’ять преподобного Ахіли Києво-Печерського та преподобномученика Зосими, молитовне звернення до яких вважається захисним та сприяє духовному очищенню. Молитви до апостолів традиційно супроводжуються проханнями про здоров’я, сімейний добробут і захист від негараздів.

Особливе місце у традиціях займають обрядові дії, що поєднують релігійні й народні вірування. У деяких регіонах прийнято було освячувати воду та свічки, які зберігали протягом року як оберіг від хвороб та злих сил. Також існували обмеження на початок нових справ: вважалося, що будь-які угоди або фінансові операції, розпочаті цього дня, можуть призвести до невдачі.

На міжнародному рівні 4 січня відзначається День Ньютона. Саме цього дня народився видатний фізик Ісаак Ньютон, чиї відкриття — закон всесвітнього тяжіння, три закони руху та теорія світла — стали фундаментом сучасної науки. Окрім цього, у світі сьогодні відзначають Всесвітній день шрифту Брайля — системи письма для незрячих людей, яка дозволяє читати текст за допомогою дотику.

Також 4 січня у світі неофіційно згадують День гіпнозу, День хіт-парадів, День кошика квітів, День дрібниць і День фундука.

В Україні офіційних державних свят цього дня немає, тож це звичайна неділя. Водночас 4 січня народилися відомі українці, серед яких артист балету Геннадій Баукін, мовознавець Павло Житецький, футболіст Григорій Ярмаш та начальник Головного управління розвідки Кирило Буданов.

За народними віруваннями, 4 січня уважно стежили за погодою. Мокрий сніг вважали передвісником теплого січня, сухий — тривалих морозів. Помаранчеве небо перед заходом сонця обіцяло сильний вітер, рух хмар проти вітру — рясний снігопад, а відсутність зірок уночі — швидку відлигу.

Традиції дня пов’язані з вшануванням святого Зосими, якого вважали покровителем пасічників. Тому на стіл ставили страви з медом — на здоров’я та добрий приплід бджіл. Також існувала традиція вигнання нечисті: господар обходив дім за годинниковою стрілкою з іконою та молитвою. Для залучення благополуччя радили погодувати бездомних тварин і наповнити годівниці для птахів. Жінки цього дня займалися рукоділлям, зокрема вишивали рушники на майбутнє весілля або народження дитини.

Водночас 4 січня вважалося небажаним для важливих рішень. У народі вірили, що цього дня не варто починати нові справи, робити великі покупки, укладати угоди, змінювати місце проживання чи працевлаштовуватися. Під забороною були сварки, заздрість, осуд інших і надмірна жалість. Також не радили лаятися та згадувати нечисту силу вголос, аби не накликати біду.