Традиції та вірування 4 січня: між народними забобонами та церковними святами

Петиція до президента, спрямована на мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери, стала справжньою вибуховою акцією громадської активності, набравши 25 тисяч голосів протягом всього лише трьох днів. Цей шалений темп не лише свідчить про загальний підтримувальний настрій серед громадян, але й вказує на критичну необхідність у сфері забезпечення безпеки та державного управління.

Ціль петиції вкрай актуальна: надати пріоритетне право на працевлаштування в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, що демобілізувалися з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Такий крок не лише сприятиме соціальній реабілітації ветеранів, але й забезпечить державу кваліфікованими кадрами в сфері безпеки та управління.

Цікавою є порівняльна аналітика з попередніми ініціативами. Наприклад, петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів лише за 87 днів, і то за допомогою підтримки великих телеграм-каналів. І навіть після цього пройшло 4,5 місяці, щоб петицію розглянули в адміністрації президента. Тим часом, згідно з даними, восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників. Однак тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, петиції, що мають значний суспільний попит, набирають голоси за лічені дні, свідчать про наростаючу громадянську активність та вимагають негайного реагування з боку влади.

Висновки до цієї статті підкреслюють важливість та актуальність питання мобілізації кадрів у сфері безпеки та управління в Україні. Громадська підтримка петиції, що набрала 25 тисяч голосів за лише три дні, свідчить про загальний настрій народу щодо цієї проблеми. Порівняльний аналіз з іншими ініціативами підкреслює швидкість та ефективність збору голосів у випадку, коли петиція має значний суспільний попит.

Ці висновки свідчать про необхідність уваги з боку влади до проблеми мобілізації кадрів у бюджетній сфері та правоохоронних органах. Зокрема, пропозиція надати пріоритетне право на працевлаштування ветеранам війни є кроком у напрямку соціальної реабілітації та забезпечення держави кваліфікованими кадрами.

За повідомленнями з різних джерел, навколо діяльності депутата виникли питання, пов'язані з використанням земельних ресурсів та можливими порушеннями у сфері документообігу. Ці звістки привернули увагу як громадськості, так і правоохоронних органів.

За нашою інформацією, Лабазюк “віджав” у держави землю, де побудував собі завод, зловживав владою і службовим становищем, виготовляв і використовував підроблені документи. При цьому днями його дружина потрапляла в скандал, засвітивши елітний годинник.

Нардеп Лабазюк є кінцевим бенефіціарним власником підприємства “Аграрна Компанія 2004”. При цьому за документами директором підприємства є рідний брат Лабазюка нардепа – Лабазюк Петро Петрович (07.10.1974 року народження, уродженець Богданівки, Хмельницької області).

У 2023 році “Аграрна компанія 2004” на земельній ділянці державної форми власності, яка перебуває в постійному користуванні дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” Волочиський комбінат хлібопродуктів” розпочало незаконне будівництво.

Лабазюк, як член Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради, здійснив вплив на посадових осіб цього землекористувача. Потім розпочав незаконне будівництво, оскільки не мав правовстановлюючих документів на володіння або користування даною земельною ділянкою олійно-екстракційного заводу.

Для отримання дозволу на будівництво та подальшого виготовлення технічного паспорта на комплекс будівель і споруд виробничого призначення представниками “Аграрної компанії 2004” було надано до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАГ) виписки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, які містили ознаки фіктивності. Оскільки згідно з інформацією, що міститься в держреєстрі єдиним землекористувачем вказаної земельної ділянки було і залишається “Хліб України” Волочиський комбінат хлібопродуктів”.

15.04.2024 головний інспектор будівельного нагляду ДІАМ Мисан Сергій Миколайович на підставі наданих підроблених документів, без перевірки, видав “Аграрній компанії 2004” сертифікат відповідності закінченого будівництвом об’єкта і підтвердив його готовність до експлуатації.

16.04.2024 міський голова Волочиської міської територіальної громади Хмельницької області Черниченко, знаючи, що “Аграрна компанія 2004” не має у власності чи користуванні земельної ділянки, підписав розпорядження Волочиської міської територіальної громади №142-р “Про розгляд заяви про присвоєння адреси закінченому будівництвом об’єкту”, яким новозбудованому олійно-екстракційному заводу було надано адресу: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Котляревського, буд. 8 – Б.

Потім брат Лабазюка звернувся до державного реєстратора Розсошанської сільської ради Хмельницької області Корнія Олександра Сергійовича із заявою про реєстрацію права власності на новозбудований об’єкт і внесення відомостей про нього до держреєстру.

Незважаючи на відсутність документів на земельну ділянку, на якій розміщено новозбудований об’єкт, що є підставою для відмови в державній реєстрації, Корній 01.05.2024 зареєстрував за Лабазюком “право власності на новозбудований” олійноекстракційний завод, загальною площею 2435,8 кв. м.

Джерела повідомляють, що таким чином нардеп Лабазюк просто “віджав” у держави шматок землі, на якому побудував собі заводик. Тепер же державним інтересам завдано економічної шкоди. При цьому Лабазюк активно використовував свій статус народного депутата України, що забезпечило ухвалення посадовими особами контролюючих органів незаконних рішень у власних інтересах. Тепер же на Лабазюка та всіх, хто йому допомагав, може чекати ч.2 ст.28, ч.4 ст.197-1, ч.2 ст.364, ч.3 і ч.4 ст.358 КК України.