Правоохоронці у Києві закрили шахрайські колл-центри, які ошукували інвесторів по всьому світу

Результати недавнього опитування Інституту дослідження громадської думки (INSA), яке було проведене на замовлення німецького видання Bild, виявили цікаві та суперечливі настрої серед населення Німеччини щодо підтримки українських біженців. Згідно з даними дослідження, дві третини опитаних (66%) не вважають, що всі українські біженці повинні отримувати соціальну допомогу Bürgergeld, яку отримують німці. Тільки 17% респондентів висловили підтримку універсальним виплатам для українців, що, з одного боку, підкреслює певну невизначеність у ставленні німців до питання соціальних витрат на біженців.

Однією з основних тем цього опитування стала також позиція громадян Німеччини щодо можливого повернення українських чоловіків призовного віку. Згідно з результатами, 62% респондентів вважають, що чоловіки цього віку повинні повернутися в Україну для участі у бойових діях або для виконання своїх зобов'язань перед державою. Лише 18% висловилися проти такого повернення, а ще 8% не змогли визначитися зі своєю позицією. Це показує, що на тлі тривалої війни та постійних загроз, багато хто в Німеччині вважає, що мужність і відповідальність чоловіків за свою країну повинні переважати над їхнім правом на тимчасовий захист у Німеччині.

Щороку близько 700 тис. українців у Німеччині сумарно отримують приблизно 6,3 млрд євро соціальної допомоги, і лише кожен третій українець має роботу. Саме на цьому тлі в Німечині тривають дискусії про підхід до виплат новоприбулим.

У проєкті федерального бюджету Німеччини на 2026 рік передбачено заощадити близько 1,5 млрд євро — частково за рахунок зміни підходу до виплат для нових біженців із України: замість Bürgergeld планують надавати менші виплати для прохачів притулку. Цей крок вже викликав політичні суперечки і суспільні дебати.

Опитування INSA демонструє, що питання соцпідтримки біженців і демографічно чутливих категорій (наприклад, чоловіків призовного віку) лишається одним із болючих у німецькому суспільстві. Публічні дискусії, бюджетні рішення та імплементація нових правил найближчим часом визначатимуть, чи зміняться соціальні практики та які саме механізми підтримки оберуть у Берліні.

На Чернігівщині завершився розгляд резонансної справи проти 40-річного блогера, який використовував власний YouTube-канал для публічних закликів зривати мобілізаційні заходи та чинити силовий опір працівникам територіальних центрів комплектування. Чернігівський обласний ТЦК повідомив, що суд визнав чоловіка винним і призначив йому п’ять років позбавлення волі.

Автор каналу, що налічував понад 7,6 тисячі підписників, фактично перетворив його на майданчик для поширення деструктивної пропаганди. Під виглядом нібито «консультацій» він надавав поради, як уникати виконання законних вимог ТЦК та СП, дискредитував представників військових структур і формував у глядачів негативне ставлення до мобілізаційних процесів. Його ролики містили відверті підбурювання до протидії державним інституціям, що створювало загрозу громадській безпеці та підривало правові норми.

За даними ТЦК, контент блогера містив прямі заклики до застосування сили проти представників мобілізаційних органів. Це підтвердила й лінгвістична експертиза Служби безпеки України, яка виявила у відео чіткі формулювання, спрямовані на перешкоджання діяльності військових структур.

На підставі матеріалів СБУ суд визнав чоловіка винним одразу за двома статтями Кримінального кодексу України. Перша — ч.1 ст.114-1, що передбачає відповідальність за перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період. Друга — ч.1 ст.161, яка стосується умисних дій, спрямованих на порушення рівноправності громадян за національною, расовою або релігійною ознакою.

Блогеру призначили покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі. Це один із найпомітніших вироків останнього часу, пов’язаний із антимобілізаційною пропагандою, яка активно поширюється в соцмережах та на відеоплатформах.