Правоохоронці викрили корупційну схему в Львівській області: колишній депутат обіцяв уникнення мобілізації за гроші

Розмови під час сну є значно поширенішим явищем, ніж прийнято вважати. Багато людей навіть не здогадуються, що вночі можуть вимовляти окремі слова, цілі фрази, сміятися, вигукувати або емоційно реагувати на сни. Зазвичай така особливість не становить небезпеки для здоров’я і не впливає на якість життя, однак у деяких випадках вона може бути маркером глибших порушень.

Фахівці пояснюють, що говоріння уві сні може виникати на різних етапах нічного відпочинку. Найчастіше воно пов’язане з фазою швидкого сну, коли мозок демонструє високу активність, близьку до стану неспання. У цей період люди бачать яскраві сновидіння, а мовні центри можуть частково активуватися, що й призводить до мимовільної мови.

Епізоди зазвичай короткі — від кількох секунд до пів хвилини. Людина після пробудження, як правило, не пам’ятає, що щось говорила. У деяких людей такі прояви виникають зрідка, у інших — періодично або хронічно.

Точної причини цього явища медицина поки не встановила. Водночас лікарі зазначають, що розмови уві сні частіше спостерігаються у людей із неврологічними або психічними порушеннями. Зокрема, вони можуть супроводжувати хворобу Паркінсона, посттравматичний стресовий розлад та розлади поведінки під час сну.

Велику роль відіграють і зовнішні чинники. Підвищений рівень стресу, тривожність, емоційне напруження або фізичне виснаження здатні значно збільшувати ймовірність нічних розмов. Так само впливають алкоголь, наркотичні речовини та хронічний недосип.

Фахівці звертають увагу, що схильність до говоріння уві сні може передаватися генетично. Саме тому діти та підлітки стикаються з цим явищем частіше, ніж дорослі.

Хоча в більшості випадків розмови уві сні не становлять небезпеки для здоров’я, вони можуть погіршувати якість відпочинку — як самої людини, так і її партнера. За регулярних епізодів або якщо нічна активність супроводжується сильними емоційними проявами, лікарі радять звернутися до спеціаліста, щоб виключити серйозні порушення сну чи психічні розлади.

Законопроєкт пропонує певні зміни у підході до розгляду справ, пов'язаних з корупційними правопорушеннями. Він передбачає альтернативні механізми вирішення таких справ за певних умов, включаючи відшкодування завданої шкоди та сплату штрафу.

Замість відвертих відповідей на питання журналістів – відверта агресія. Медійники прибули на Прикарпаття, щоб зокрема розпитати чиновника стосовно задекларованих ним статків та можливих бізнес-зв’язків.

Згідно з інсайдерською інформацією, яку редакція отримала з власних джерел, щочетверга по вечорам Саїв начебто проводить “робочі зустрічі” з керівниками районів у цьому закладі в селі Дзвиняч.

Крім того, навесні цього року Сергій Степанович опублікував власну декларацію про доходи у 2023 році. З цього документу стало відомо, що у власності начальника міграційної служби Прикарпаття перебуває домоволодіння з земельною ділянкою у селі Дзвиняч та причіп “Дністер”.

А от дружина посадовця Богдана Саїв задекларувала понад мільйон гривень доходу від підприємницької діяльності, 756 тис. грн. зарплати у ТОВ “С-Капітель”, 235 тис. грн виплат від “Прикарпатенерготрейду” та майже 720 тис грн. доходу від надання в оренду землі. Крім того, у власності Богдани Саїв – 8 земельних ділянок, 4 квартири, 2 будинки, а також приміщення торгового комплексу, виробничі будівлі та нежитлові приміщення.

Приїхавши до ресторану, журналісти СтопКору зафіксували на відео, як Сергій Саїв прибув туди на автомобілі Tesla, який відсутній у його офіційній декларації.

З машини чиновник вийшов із великим стосом паперів у руках. Примітно, що згідно з платіжним документом (чеком), заклад імовірно належить сину начальника ДМС Прикарпаття (Саїв О.С.). Однак сам держслужбовець заявив журналістам, що начебто не знає, хто є власником “Рульки”.

Ба більше, побачивши знімальну групу, Сергій Степанович почав ховатися від репортерів, а потім раптово накинувся на медійників та вибив з рук оператора камеру, яка перестала працювати після його удару.

“Наша група працювала згідно редакційного завдання. Хотіли поставити пану Саїву декілька запитань – насамперед стосовно його чималої нерухомості. А також щодо щотижневих зібрань у цьому ресторані його підлеглих. Застали Сергія Степановича у закладі під час робочого дня. На початку розмови ми представились, показали посвідчення та мікрофон з надписом назви нашого медіа. На що він агресивно відреагував, здійснивши напад і вдаривши камеру, що є перешкоджанням законній професійній діяльності журналіста“, – розповів з місця подій кореспондент Ігор Доценко.

Наразі до місця інциденту прибула викликана стопкорівцями група поліції. Сам Сергій Саїв переховувався в ресторані. Правоохоронці з відділення поліції №2 (смт. Богородчани) Івано-Франківського районного управління поліції ГУ Нацполіції в Івано-Франківській області прийняли і зареєстрували під номером ЄО 2288 від 18.07.24 року заяву за фактом вчинення нападу на журналістів.

Ми продовжимо ретельно стежити за перебігом подій у справі, а команда СтопКору вже готує до ефіру розслідування щодо діяльності пана Саїва.

В Україні виявлено, що значна частина лікарняних листів видається без належних підстав. За результатами державних перевірок, майже кожен четвертий лікарняний виявився необґрунтованим. Такі дані наводяться у пояснювальній записці до постанови Кабінету Міністрів, ухваленої 17 грудня 2025 року. Відповідні матеріали були оприлюднені на платформі «ЕП» і викликали широке обговорення в медичних та юридичних колах, повідомляє «Хвиля».

Згідно з проведеними перевірками, у першому півріччі 2025 року було проаналізовано понад 4,2 тисячі лікарняних листів. Результати виявили тривожну тенденцію: 22,8% з них були визнані необґрунтованими, що означає, що фактично кожен п’ятий лікарняний був виданий без достатніх підстав. Це може свідчити про зловживання системою або недостатню перевірку медичних документів на етапі їх оформлення.

Моніторинг електронного реєстру лікарняних свідчить про стійку тенденцію до зростання кількості порушень. Якщо у 2021 році частка необґрунтованих лікарняних становила лише 2,4%, то у 2023 році цей показник зріс до 16,5%. У 2024 році він досяг уже 18,2%, а у 2025 році продовжив зростати.

Загалом у 2024 році в Україні було перевірено 5 931 лікарняний лист, а в період із січня по червень 2025 року — 4 225. Попри меншу кількість перевірок, частка виявлених порушень залишається високою, що, за оцінками уряду, свідчить про системну проблему.

На тлі цих даних Міністерство соціальної політики ініціювало зміни до порядку контролю за лікарняними. Зокрема, пропонується надати представникам Пенсійного фонду право перевіряти обґрунтованість листків непрацездатності без використання електронної системи охорони здоров’я. У пояснювальній записці зазначається, що Національна служба здоров’я наразі не має технічних можливостей для проведення таких перевірок, а відповідні витрати не закладені в бюджет.

Урядовці визнають, що масштабні зловживання з лікарняними створюють додаткове фінансове навантаження на систему соціального страхування та потребують посилення контролю. Запропоновані зміни мають стати одним із кроків для зменшення кількості фіктивних лікарняних і зловживань у цій сфері.

В аналізі позицій американського журналіста Річа Лоурі можна помітити вагомі аргументи на користь продовження допомоги Україні. Він правильно зауважує, що військова поразка України не приносить жодних переваг США, як політичних, так і фінансових. Акцентуючи увагу на важливості подальшої допомоги Україні, Лоурі розкриває недооцінені наслідки відмови від підтримки. Позиція сенатора-республіканця Дж. Д. Венса, викладена на Мюнхенській безпековій конференції, хоч і вражає своєю наполегливістю, але водночас містить істотні недоліки і непереконливість. Венс, незважаючи на свої аргументи, не враховує можливості укладення угоди в майбутньому та недооцінює реальність військового конфлікту в Україні.

Аргументи противників надання допомоги Україні мають свої обмеження і відображають замкнене коло міркувань. Відмовляючи Україні в допомозі, вони послаблюють позиції країни на полі бою, ставлячи під сумнів його вартість та необхідність подальшої підтримки. Це може призвести до серйозних наслідків у разі перемоги Росії та не стане гарантією мирної угоди, яку уявляє Венс.

Отже, майбутнє України і її стосунки з Заходом залишаються невизначеними, адже перспектива подальшої допомоги та військового втручання залежить від складних політичних та стратегічних розрахунків.

Згідно зі звітом США, Росія понесла значні втрати у війні на території України, втративши понад 300 000 осіб, 3000 танків та 20 кораблів у Чорному морі. Економічні втрати оцінюються у понад 200 мільярдів доларів, а також Росія втратила приблизно 1 трильйон доларів очікуваного економічного зростання. Однак розуміння цих величезних втрат не гарантує, що Росія відкриється на переговори.

Справа в тому, що, незважаючи на можливі помилки, Путін не планує зупиняти війну після досягнення вирішальної переваги. Він може продовжити агресію, спрямовуючи її проти інших країн, таких як Молдова або країни Балтії, що може призвести до ще більшої конфронтації з Заходом. Поразка України матиме непередбачувані наслідки, і відмова від підтримки союзників завжди призводить до негативних наслідків.

Важливо розуміти, що це не лише війна України, а війна за свободу і демократію. Вона виявилася дорогою, але українці ведуть цю боротьбу, бажаючи мати доступ до ресурсів і техніки для захисту своєї країни. Не слід спішити з висновками про неминучу поразку України, оскільки ця боротьба є важливою для майбутнього всього світу.

У висновках до цієї статті слід підкреслити наступне:

• Росія понесла значні втрати у війні на території України, які оцінюються величезними числами військових, техніки та економічних ресурсів.

• Хоча Росія може мати перевагу у війні, відомо, що Путін не планує зупинятися після досягнення цієї переваги, що створює загрозу іншим країнам, зокрема Молдові та країнам Балтії.

• Відмова від підтримки України може мати непередбачувані наслідки для міжнародної безпеки та стабільності, що підкреслює важливість продовження підтримки союзників у боротьбі за свободу та демократію.

• Боротьба України — це не лише війна на її території, але й важливий символ відстоювання основних цінностей свободи та демократії, які є важливими для всього світу.

Отже, намагаючись прискорити поразку України на підставі її неминучості, ми ризикуємо створити небезпечні наслідки для міжнародної безпеки та стабільності.