Правоохоронці викрили корупційну схему в Львівській області: колишній депутат обіцяв уникнення мобілізації за гроші

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з перезатвердженим проєктом Київської міської держадміністрації, планується зведення під’їзної дороги від проспекту Лобановського до аеропорту, який не працює з початку повномасштабного вторгнення в Україну. Загальна довжина маршруту складе 4,3 км, а для верхнього шару покриття заплановано використання модифікованого асфальтобетону.

Перша черга будівництва передбачає 2,8 км дороги з двома смугами руху в одному напрямку, велосипедну доріжку, тротуари, очисні споруди, надземний пішохідний перехід та світлофори. Вартість проєктних робіт оцінюється в 7,38 млн грн, а будівельних – у 1,56 млрд грн. Завершити роботи планують до середини 2026 року.

Учасникам тендеру на проєктування необхідно надати аналогічний договір, підтвердити наявність потрібного обладнання, програмного забезпечення та кваліфікованих працівників. У тендері на будівництво потрібно надати аналогічний договір на будівництво або реконструкцію міських доріг чи вулиць з відгуком, виданим не раніше ніж за місяць до оголошення тендеру. Крім того, необхідно підтвердити наявність виробничої бази, атестованого асфальтобетонного заводу, будівельних дорожніх машин і працівників. Також претенденти мають мати чистий дохід за 2023 рік не менше 30% від очікуваної суми, що становить не менше 467,08 млн грн.

Зазначається, що другу чергу будівництва, що передбачає 1,5 км дороги з однією смугою руху, вже замовили восени 2023 року у приватних компаній «ВКФ Стандарт-Авто» та «КП Шляхбуд Інвест» на суму 1,22 млн грн та 135,94 млн грн відповідно.

Проєкт дороги до аеропорту почався ще у 2010 році під час підготовки до Євро-2012. Будівництво тоді було довірено компанії «Укратоменергобуд» на суму 174 млн грн, але завершити роботи до 2012 року не вдалося, і проєкт з тих пір кілька разів переглядали та дофінансовували.

Після того, як стало відомо про позбавлення мера Одеси Геннадія Труханова українського громадянства через наявність російського паспорта, він вирішив перейти в контратаку. Труханов оприлюднив інформацію, що стосується родини Олега Кіпера, голови Одеської обласної військової адміністрації. За словами мера Одеси, дружина Кіпера, Ірина (у дівоцтві Коцар), має російські документи та сплачує податки до бюджету Російської Федерації. Це стало основою для звинувачень на адресу очільника Одеської ОВА в можливих зв'язках з країною-агресором.

Це повідомлення виглядає особливо іронічно на фоні багаторічної репутації самого Труханова, який неодноразово ставився до корупційних розслідувань і часто вдавався до маніпуляцій для того, аби уникнути відповідальності. Відомо, що його ім’я фігурує у низці кримінальних справ, а самого мера не раз звинувачували в незаконних операціях з нерухомістю та коштами місцевих бюджетів. Зрештою, жодна з цих справ не призвела до реальних наслідків для нього.

Одним із найгучніших епізодів є справа щодо майна ТОВ «Патріарх Холл», що належало родині Ксенофонтових. Після смерті власника група, пов’язана з Кіпером, нібито організувала фальсифікацію справ, силові обшуки та тиск на спадкоємицю з метою захоплення бізнесу та нерухомості в центрі Києва.

Окремо джерела пов’язують Кіпера з масштабними схемами контрабанди через Одеський порт — від контрафактної електроніки до предметів розкоші. Завдяки впливу на митні органи й використанню підставних компаній, товари масово проходять без сплати мит та податків.

Протистояння між Трухановим і Кіпером виглядає не як викриття заради справедливості, а як боротьба впливових кланів, які роками використовували Одесу як ресурс для власного збагачення. Кожен із них має свій багаж скандалів, а нинішня публічна війна лише відкриває нові деталі давно прихованих схем.

Сьогодні, 24 вересня, у світі та в Україні відзначають кілька важливих подій, що охоплюють різні сфери — від церковних свят до міжнародних ініціатив, спрямованих на охорону навколишнього середовища та розвиток науки. Однією з таких подій є вшанування пам’яті святої первомучениці та рівноапостольної Текли.

Текля, що народилася в Іконії (сучасна територія Туреччини), є однією з перших жінок-християн, чия історія стала символом сили віри і незламності духу. Вона прийняла християнство під впливом проповіді апостола Павла, що стало вирішальним моментом у її житті. Відмовившись від шлюбу, Текля присвятила своє життя служінню Христу.

У народі 24 вересня відоме під назвою Заревниці, бо саме в цей період небо часто сяяло яскраво-червоними світанками та заходами сонця. Традиції й прикмети цього дня наголошували на зміні погоди. Якщо йшов дощ — чекали на мокру осінь, сильний вітер віщував хуртовини взимку, а лелеки, що не відлетіли, вважалися ознакою теплої тривалої осені.

Вважалося, що цього дня не можна починати нові справи, сваритися чи позичати гроші. Заборони були пов’язані з вірою у збереження миру та добробуту в родині.

Окрім церковного календаря, 24 вересня має й міжнародне значення. Цього дня відзначають Всесвітній день горили — започаткований 2017 року, щоб привернути увагу до збереження цих тварин. Також у світі проводять заходи до Всесвітнього дня досліджень раку, спрямованого на підтримку науки та онкологічних досліджень.

Крім того, святкують Всесвітній день шкільного молока, започаткований під егідою ФАО, аби підкреслити важливість здорового харчування дітей. Також 24 вересня припадає Всесвітній день проти патентів на програмне забезпечення та Міжнародний день караванника, що відзначає роботу людей у сфері транспортних перевезень.

Таким чином, 24 вересня поєднує у собі духовне, культурне й наукове значення, залишаючись днем, багатим на історичні, релігійні та міжнародні події.