Правоохоронці викрили схему нелегальної торгівлі електронними сигаретами у Києві

На даний момент атомні електростанції, що знаходяться на контрольованій території України, дотримуються всіх технічних нормативів, а радіаційний фон на їхніх територіях залишається в межах безпеки. Однак атаки Російської Федерації на об'єкти енергетичної інфраструктури можуть становити серйозну загрозу для безпеки ядерних станцій. Про це заявив Голова Держатомрегулювання Олег Коріков під час зустрічі з представниками країн G7 та Представництва ЄС в Україні. Він підкреслив, що захист ядерних установок від можливих атак є одним із пріоритетів у забезпеченні національної безпеки. Тому необхідно зробити всі можливі заходи для запобігання можливим загрозам з боку Росії та зміцнення захисту ядерних об'єктів в Україні.

“Атомна енергетика є важливою складовою енергетичної системи і загальнодержавного виробництва електроенергії. Безпечна експлуатація атомних електростанцій залежить від нормальної роботи енергосистеми. Тому будь-які пошкодження електромереж, підстанцій та інших елементів можуть вплинути на безпеку атомних станцій і створити нові загрози”, – підкреслив він.

Коріков також зауважив, що атаки на українську енергетичну інфраструктуру у 2022 році призвели до аварійного відключення всіх енергоблоків атомних станцій України.

У зв’язку з цим він закликав міжнародних партнерів, зокрема країни G7, надати Україні допомогу для захисту енергетичної інфраструктури та відновлення зруйнованих об’єктів.

Щодо ситуації на окупованій Запорізькій АЕС, Коріков нагадав про резолюції МАГАТЕ, які вимагають від Росії демілітаризації та повернення контролю над станцією Україні.

“Відсутність міжнародного механізму відповідальності унеможливлює ефективне реагування на порушення Росією міжнародного права та принципів безпеки. Лише об’єднана позиція міжнародної спільноти може змусити Росію виконати вимоги МАГАТЕ”, – відзначив він.

Коріков закликав продовжувати тиск на Росію та обмежити її права у міжнародних організаціях, включаючи МАГАТЕ, та наголосив, що будь-яка спроба Росії перезапустити реактори на Запорізькій АЕС відсутність технічних або економічних підстав і може бути кваліфікована як акт ядерного тероризму.

Хоча абсолютна більшість українців залишається непохитною у питанні збереження територіальної цілісності держави, з'являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання як один із потенційних шляхів вирішення конфлікту.

Така традиція побутує в селах Руда, Гніздичів, Облазниця, Лівчиці, Ганівці, Покрівці та містах Стрий, Жидачів, Журавно, Ходорів Стрийського району Львівської області. Подібні страви готують і в інших частинах України, але вони мають свої особливості.

Для приготування страви потрібні свіжі продукти: капуста, пшоно, цибуля, олія, молоко, сметана, гриби та м’ясо. Хоча уніфікованого рецепта не існує, технологія приготування має спільні риси. Квашену капусту відварюють до напівготовності, зливають воду. Потім додають молоко й доводять до кипіння. Далі додають промиті зерна пшона і варять до готовності.

Далі у сковороді розтоплюють масло, дрібно нарізають цибулю та додають до масла. Коли цибуля стає прозорою, до неї додають домашню сметану та помішуючи тушкують протягом 5 хвилин. Потім це додають до капусти та вимішують. Якщо капуста надто густа, можна долити ще трохи молока. Деякі господині, після зняття страви з вогню, кладуть зверху гілочки вишні або смородини і залишають на деякий час, щоб страва просочилася ароматом. Окремо готують шкварки, грибну підливку і з ними подають засипану капусту.

Найсмачніша, найзапашніша «засипана капуста» та, яка готується у печі, чи брайтурі. Секрети смачної засипаної капусти – це якісні продукти та правильна варка, а також варто дати страві настоятися після приготування, щоб смаки краще поєдналися. Культура споживання засипаної капусти це не тільки спосіб харчування, це спосіб життя. Страву готували і на весілля, і на похорон, і в будні, і на свята.

За переказами «Засипана капуста» була улюбленою стравою Івана Франка, а також її любили гетьман Іван Виговський, митрополит Андрей Шептицький, Іван Нечуй-Левицький, Михайло Коцюбинський, Ольга Бачинська. До вподоби вона була й Соломії Крушельницькій.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Російські медіа активно висвітлюють технічні характеристики “Орєшніка”, акцентуючи на його дальності та руйнівній потужності. Аналітики ISW вважають, що такі заяви мають на меті вплинути на психологічний стан як України, так і її союзників, намагаючись стримати Київ від використання західної далекобійної зброї проти РФ.

“Навіть погрози Путіна завдати ударів по “центрах ухвалення рішень” у Києві залишаються порожніми, оскільки російські війська вже регулярно атакують критичну інфраструктуру в Україні”, — пояснюють експерти.

Президент України Володимир Зеленський під час засідання Ради безпеки ОДКБ у Казахстані наголосив, що за заявами Путіна про нові ракети стоїть лише бажання посилити тиск.

“Путін хоче додати ще тисячі до тисяч ракет, які вже були випущені по Україні”, — зазначив Зеленський.

Американська розвідка також не бачить ризиків застосування ядерної зброї у відповідь на удари ЗСУ по території РФ, що підтверджують джерела Reuters.

Ракета, яку Росія використала під час удару по Дніпру 21 листопада, за даними української розвідки, є лише балістичною ракетою середньої дальності. Назва “Орєшнік” відноситься до науково-дослідної роботи, а не до нової розробки.

“Путінські заяви про “Орєшнік” більше нагадують інформаційний фейк, спрямований на залякування західних партнерів України”, — зазначає військовий експерт, майор запасу ЗСУ Олексій Гетьман.