Середа, 2 Вересня, 2026

Перспективи завершення війни між Україною та Російською Федерацією: коли настане мир?

Важливі новини

Опитування КМІС показує рекордну довіру українців до Зеленського

За даними опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС), президент Володимир Зеленський залишається найбільш довіреним політиком в Україні. У травні 2025 року йому довіряють 74% громадян, що на 10% більше, ніж у лютому минулого року. Дослідження також виявило помітне зниження довіри до інших публічних осіб, включаючи деяких політиків, які ще донедавна мали суттєву підтримку. Кому довіряють […]

Прогноз ЄБРР для української економіки: зниження зростання в 2025 році через війська, але позитивні очікування на 2026 рік

Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) переглянув свої прогнози для економічного розвитку України на найближчі роки, зокрема на 2025 рік. Замість раніше очікуваного зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) на рівні 3,3%, в банку тепер прогнозують лише 2,5%. Основною причиною такого зниження стало продовження війни Росії проти України, яка створює значну економічну невизначеність і ускладнює стабільний розвиток.

Прогноз на 2025 рік відображає складність ситуації, адже не тільки бойові дії, а й пов’язана з ними інфраструктурна руйнація, економічна ізоляція та потреба у відновленні важливих галузей економіки залишаються серйозними викликами. Війна впливає на інвестиційну привабливість країни, обмежує зовнішню торгівлю, а також збільшує витрати на оборону та відновлення, що, безперечно, позначається на динаміці економічного зростання.

У звіті наголошується, що перший квартал 2025 року показав зростання ВВП на 0,9% завдяки споживчим витратам та інвестиціям у критичну інфраструктуру. Проте реальний потенціал економіки обмежується нестачею робочої сили, пошкодженням енергетичних об’єктів та слабким експортом агропродукції.

Рівень безробіття знизився до 12% — найнижчого воєнного показника. Але формування кадрового резерву залишається проблемою через мобілізацію та еміграцію.

Окремо у банку звернули увагу на зовнішньоекономічні показники. Дефіцит поточного рахунку у січні–липні 2025 року зріс майже на 50% через високі витрати на імпорт енергоносіїв і військових товарів, а також слабкий експорт. Дефіцит держбюджету, за прогнозами, становитиме 22% ВВП, а його покриття забезпечуватиметься зовнішнім фінансуванням у розмірі близько 40 млрд доларів. Основні надходження очікуються від ЄС, країн G7 та МВФ, зокрема за рахунок доходів від заморожених російських активів.

Інфляція поступово сповільнюється: із 15,9% у травні вона знизилася до 13,2% у серпні. Національний банк із березня утримує облікову ставку на рівні 15,5%, щоб стримати інфляційні процеси. При цьому валютні резерви у серпні сягнули 46 млрд доларів, чого достатньо для покриття 5,5 місяців імпорту і стабілізації курсу гривні.

ЄБРР підкреслює: подальші перспективи економіки України повністю залежать від перебігу війни, енергетичної безпеки та збереження підтримки міжнародних партнерів.

Окупанти масово вербують підлітків у Telegram для диверсій

В Україні фіксується небезпечна тенденція: російські спецслужби активно вербують неповнолітніх українців для диверсійної діяльності. Йдеться не лише про поширення фейків чи онлайн-агітацію — дітей буквально використовують як гарматне м’ясо, змушуючи їх за гроші виконувати бойові завдання на мирній території. Останні судові справи свідчать: підлітки спалюють автомобілі військових, готують вибухи біля адмінбудівель і навіть погоджуються на […]

The post Окупанти масово вербують підлітків у Telegram для диверсій first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

НБУ витратив понад 34 млрд доларів на підтримку гривні у 2024 році

Національний банк України (НБУ) у грудні 2024 року продав на міжбанківському валютному ринку 5,284 млрд доларів. Це найбільший місячний обсяг продажу валюти в історії, повідомляє РБК-Україна з посиланням на сайт НБУ. За 2024 рік НБУ продав на міжбанківському ринку 34,822 млрд доларів, що на 6,212 млрд більше, ніж у 2023 році. такі обсяги інтервенцій дозволили […]

The post НБУ витратив понад 34 млрд доларів на підтримку гривні у 2024 році first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Колишній правоохоронець із Запоріжжя постане перед судом за організацію нелегального переправлення призовників

Державне бюро розслідувань завершило досудове розслідування та скерувало до суду обвинувальний акт щодо колишнього співробітника правоохоронних органів із Запоріжжя. Слідство встановило, що він організував незаконну діяльність, пов’язану з переправленням дезертирів та чоловіків призовного віку через українсько-молдовський кордон. За інформацією ДБР, фігурант стягав із клієнтів від 2 до 6 тисяч доларів за “послуги супроводу”.

Свою протиправну схему він реалізовував через соціальні мережі, створивши фейковий профіль, під виглядом якого пропонував допомогу у перетині державного кордону. Для зв’язку з клієнтами вказував власний номер телефону. Потенційних “клієнтів” він переконував, що завдяки службовому посвідченню зможе безперешкодно проходити блокпости, а фактичний перетин кордону люди мали здійснювати самостійно.

У вересні 2025 року чоловік погодився перевезти військовослужбовця з Нікополя, який самовільно залишив частину. Щоб уникнути контролю, взяв лікарняний і разом із дезертиром вирушив до Одещини. “Перевізника” затримали ДБР спільно з СБУ та Держприкордонслужбою після отримання понад 2,2 тис. доларів США — за кілька кілометрів до кордону з Молдовою.

Після викриття його звільнили зі служби. Колишньому поліцейському інкримінують сприяння незаконному переправленню осіб через державний кордон, учинене службовою особою з корисливих мотивів (ч. 3 ст. 332 ККУ), а також пособництво у дезертирстві (ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 408 ККУ). Санкції статей передбачають до 12 років позбавлення волі. Процесуальне керівництво здійснює Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону.

Війна між Україною та Російською Федерацією, що триває вже понад півтора року, далеко не наближається до свого завершення. Наразі не існує ані чітких умов для замороження конфлікту, ані видимих шансів на мирний процес, який би мав зрозумілу структуру і кінцеву мету. Георгій Тука, колишній голова Луганської військово-цивільної адміністрації та ексзаступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, у своїй колонці для «Главред» підкреслює, що, на жаль, війна може тривати ще довго — не один рік. Більше того, існує серйозний ризик розширення бойових дій за межі України, що ще більше ускладнить ситуацію в регіоні та світі в цілому.

За словами експерта, наразі відсутні основні передумови для швидкого завершення війни, зокрема політична воля Росії до переговорів та реалістичні перспективи для припинення вогню. З огляду на це, Георгій Тука називає два можливі сценарії, які можуть призвести до закінчення конфлікту. Перший з них — це військова перемога однієї зі сторін, що наразі виглядає малоймовірно через складність та масштабність військових операцій. Другий сценарій — мирні переговори, однак цей процес потребує значних змін на міжнародній арені та суттєвих компромісів з обох сторін, чого також поки що не видно.

або Володимир Путін досягне поставлених цілей і зупинить війну,

або одна зі сторін — Україна чи Росія — зазнає виснаження і змушена буде капітулювати.

Однак на даний момент, за словами Туки, жоден із цих сценаріїв не має задовільної підтвердженої перспективи.

«Тому війна триватиме ще довго — не рік і не два. Ба більше, вона може розширюватися, і цілком імовірні два варіанти: у неї можуть бути втягнуті інші країни, а бойові дії можуть вийти за межі України та перекинутися на територію інших держав», — підсумував він.

Тука попереджає, що конфлікт може не лише залишатися виснажливим для обох сторін, але й еволюціонувати в ширший регіональний або міжнародний. Це означає, що Україна повинна готуватися не просто до оборони, а до довготривалої війни з непередбачуваною географією.

Водночас він зауважує: без зміни балансу сил, без значного тиску на російську сторону чи виснаження сторін — завершення на вигідних для України умовах поки не видно. Отже, стратегічна мета має виходити за рамки очікування одного чи двох років.

Експерт закликає до реалістичної оцінки ситуації: не чекати раптового миру, не розраховувати на замороження, і готуватися до нових викликів. Це стосується і військової, і дипломатичної, і гуманітарної складової.

Останні новини