Прогноз геомагнітної активності: чого чекати найближчими днями

Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД. Повідомлення про це надійшло від представника уряду у парламенті Тараса Мельничука через Telegram. “Кабінетом міністрів України зареєстровано у Верховній Раді України проект закону “Про вихід з Угоди про поставки товарів для забезпечення національних гідрометеорологічних служб держав – учасниць Співдружності Незалежних Держав” (реєстр. No 0255)”, – повідомив Мельничук. Він зауважив, що у зв’язку з тим, що повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі повністю порушують принципи та норми міжнародного права, а також унеможливлюють закладені угодою про створення СНД основні цілі, принципи та засади, Україна вирішила вийти з цієї угоди. Зазначається, що угода була укладена 9 вересня 1994 року в Москві та ратифікована Законом України від 20 грудня 1996 року № 630/96-ВР.

Враховуючи складну міжнародну ситуацію, яка виникла через агресію Росії та участь Білорусі, вихід з угоди щодо постачання продукції для гідрометеорологічних служб країн СНД став важливим кроком для України. Влада вважає, що умови, на яких була укладена угода, більше не відповідають сучасним реаліям та не враховують інтереси та безпеку України. Рішення про вихід з угоди підтримується як крок на шляху до захисту національних інтересів та міжнародного права.

• Уряд вніс до Верховної Ради законопроект про вихід з угоди щодо постачання продукції для національних гідрометеорологічних служб країн-учасниць СНД.

• Причиною цього рішення стала повномасштабна збройна агресія Росії проти України та участь Білорусі, які порушують міжнародне право та унеможливлюють досягнення основних цілей угоди.

• Вихід з угоди є важливим кроком для захисту національних інтересів та міжнародного права України.

• Рішення про вихід з угоди пов'язане з необхідністю адаптації до сучасних реалій та забезпечення безпеки країни.

• Звернення до Верховної Ради ініціює важливий діалог щодо майбутніх кроків України у контексті її міжнародної співпраці та безпеки.

Ключові елементи військового обліку:

Делегація, що складається з високопоставлених чиновників розвідки і військових, відвідала Україну після того, як минулого тижня провела брифінг для представників НАТО в Брюсселі з приводу відправки військ Північної Кореї.

«Ми вживемо необхідних заходів у співпраці з міжнародним співтовариством, ґрунтуючись на доповідях групи», – сказав міністр оборони Південної Кореї Кім Ен Хен.

Він, мабуть, мав на увазі, що Сеул розглядає можливість відправки групи спостерігачів в Україну для моніторингу північнокорейських військ, розгорнутих на підтримку Росії.

Радник з національної безпеки Сін Вон Сік заявив, що таке відрядження було б необхідне Південній Кореї для розуміння сучасних військових дій.

Очікується, що в разі відправки група спостерігачів складатиметься з військових і співробітників розвідки і, можливо, візьме участь в аналізі бойової тактики Північної Кореї і допитах полонених військовослужбовців.

На тлі зростаючих побоювань щодо можливої участі північнокорейських військ у бойових діях проти України, Південна Корея пообіцяла вжити «поетапних заходів» у відповідь на рівень військового співробітництва між Росією і Північною Кореєю.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Видання наводить думку військових аналітиків, згідно з якою атака може бути спробою відвернути російські частини від лінії фронту, тим самим послабивши тиск на українські війська. Однак експерти також вказують, що російська армія має у своєму розпорядженні достатні резерви військ для участі в боях, і що атака ризикує ще більше розтягнути і без того менші за чисельністю війська України.

“З оперативної та стратегічної точок зору ця атака не має абсолютно ніякого сенсу. Це виглядає як груба трата людей і ресурсів, які так необхідні в інших місцях”, – заявив Пасі Паройнен, експерт із фінського аналітичного центру Black Bird Group.

Старший науковий співробітник Інституту досліджень зовнішньої політики Роб Лі написав у соціальних мережах, що попередні атаки “мало вплинули на перебіг бойових дій” в Україні і “не мали серйозних внутрішньополітичних наслідків для Путіна”.

Він також, як і інші військові експерти, наголосив, що якщо метою атаки цього тижня було відволікання російських військ з інших ділянок фронту, – то в неї мало шансів на успіх, зазначає NYT.

“У Росії вже є більш потужні сили і конвенційні можливості в цьому районі, краще командування і управління, і у неї є призовні підрозділи, які можуть бути розгорнуті, але які не використовуються в Україні”, – сказав Лі.

“Малоймовірно, що ця операція змусить Росію вивести значні сили з України”, – додав він.