Прогноз на фінал Нацвідбору на “Євробачення-2025”

За новішими даними Мінекономіки, у травні внутрішній продукт України продовжив показувати стійке зростання, піднявшись на 4,8%. Хоча ця цифра трохи нижча порівняно з попереднім місяцем, коли він становив 5,2%, проте вона свідчить про стійку та певну динаміку економічного розвитку. Прес-служба Міністерства економічного розвитку та торгівлі України наділа ці важливі дані, підкреслюючи активну роль державних інституцій у сприянні стабільності та розвитку національної економіки.

У період з січня по квітень 2024 року економіка продовжує показувати ознаки відновлення, завдяки рекордним обсягам експорту товарів, збільшенню попиту на будівельні послуги та підтримці інфраструктурних проектів з державного бюджету. Про це заявила перший віце-прем’єр-міністр – міністр економіки України Юлія Свириденко.

Вона також підкреслила, що стабільна робота морського коридору сприяла зростанню виробництва металургійної продукції та видобуванню металевих руд.

Проте, проблеми з енергетичною системою, включаючи атаки на енергетичні об’єкти та пошкодження трансформаторних підстанцій, створюють труднощі для генерації електроенергії. Це може негативно вплинути на роботу промисловості та інших секторів економіки.

Міністерство економіки також опублікувало два сценарії у своєму консенсус-прогнозі: один передбачає закінчення війни у 2024 році, а інший – тривання конфлікту. У 2023 році Україна витратила на військові потреби 64,8 мільярда доларів, що становить 58% від загальних державних витрат і місце за обсягом витрат на військові цілі в світі.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За словами Підласи, бюджет балансується в основному за рахунок соціальних витрат, оскільки інші джерела не дозволяють цього досягти. “Освіта та медицина — це наступні категорії за витратами, і кожен з цих бюджетів вдвічі менший, ніж видатки на соціалку”, — зазначила вона, підкреслюючи, що оптимізувати ці витрати буде складно.

Вагомі скорочення видатків торкнулися Пенсійного фонду, де вони зменшилися на 34 млрд грн. “Основний тягар скорочень лягає на Пенсійний фонд. Це точка напруги, і невідомо, чи залишиться це в остаточному варіанті бюджету”, — додала депутатка. Вона запевнила, що скорочення програм Мінсоцу не вплине на людей, які отримують допомогу.

Голова бюджетного комітету також зазначила, що в бюджеті на 2025 рік зросли витрати на міністерства. Проте, на її думку, не відбулося збільшення зарплат державних службовців, а лише видатків. “Очікується зростання витрат на оплату праці на 12,3%, але це повʼязано з грейдовою системою, яка має на меті уніфікацію зарплат у державних органах”, — пояснила вона.

Вагомим питанням залишається збереження кваліфікованих кадрів у державній службі. “Ми не хотіли б їх втрачати, але прийнято рішення про уніфікацію оплати праці”, — підкреслила Підласа.

Згідно з інформацією Мінфіну, середня заробітна плата в органах влади в серпні становила близько 55 тисяч гривень, але це число значно вплинуло на відпустки та виплату “відпускних”.

«А ви підіть і спробуйте зменшити оплату праці в антикорупційних органах – це неможливо, я вам чесно і відверто це скажу. Плюс, на середнє значення сильно вплинули відпустки і виплата «відпускних», весною, наприклад, середня зарплата була нижчою», – додала Роксолана Підласа.