Прогнози щодо мобілізаційного віку в Україні: думка журналіста Віталія Портникова

Під час періоду війни, право на відстрочку від служби надається ряду громадян, але отримання відстрочки від мобілізації є складним процесом. Навіть при наявності всіх необхідних документів, особистий візит до Територіальних центрів комплектування (ТЦК) є обов'язковим. Провідні адвокати попереджають про можливість обману з боку ТЦК під час оформлення відстрочки. Один з адвокатів поділився історією свого клієнта, який намагався отримати відстрочку через інвалідність дружини. Хоча за Законом "Про мобілізацію" це було б можливо, але ТЦК зареєстрували заяву без ускладнень, але з пропущеними деталями, які ускладнювали процес доведення справедливості відстрочки. Неприйнятний варіант, запропонований ТЦК, полягав у тому, що особі треба було або прийняти повістку про мобілізацію, що зобов'язувало її прибути до військового комісаріату вже наступного дня, або взагалі відмовитися від відстрочки. Підпис на мобілізаційному розпорядженні підтверджував добровільність прийняття служби, тому важливо бути обережним і не підписувати нічого, що може поставити під сумнів ваші наміри. У таких випадках радять діяти обачливо, відмовитися від прийняття повістки про мобілізацію, але підтвердити готовність з'явитися до ТЦК за умови отримання повістки про оновлення облікових даних. Це дозволить продовжити відстрочку та забезпечить законність дій перед ТЦК, оскільки спроба тиску через вручення повістки замість листа про відстрочку є спробою порушення прав.

У висновку можна сказати, що процес отримання відстрочки від мобілізації може бути складним і потенційно обманливим. Адвокати попереджають про можливість тиску з боку Територіальних центрів комплектування (ТЦК) та пораджують бути обережними та діяти розсудливо. У разі подібних ситуацій важливо дотримуватися закону, відмовлятися від підписування документів, які можуть ставити під сумнів ваші наміри, та дотримуватися процедур, що забезпечують ваші права та законність дій перед ТЦК.

У війні на українській землі палкий бій триває, а вирішено та закінчено ще мало. Де шукати найбільш запеклих сутичок та яка важлива військова техніка стане визначальною для обох сторін? Розглядаємо прогнози бойових дій та описуємо загальний хід подій у російсько-українській війні на наступні місяці.

Авіація РФ повернулася на передову як серйозний фактор на полі бою. Це не лише дії Су-24 та Су-34 біля Харкова чи на кордоні Сумщини, але й скидання чавунних бомб "Грачами" Су-25 в районі Часів Яр — прямо на лінії фронту. Хоча часто російські бомбардування не завжди точні, більшість їх досягає майже мішаної мети. Війська РФ обмежені не лише кількістю літаків, але й кількістю корегованих бомб. Запобігти загрозі від російської авіації буде важко, навіть якщо в ЗСУ з'являться перші F-16. Російські пілоти мають більше льотного досвіду, досвідченіші наземні служби та більше злітно-посадкових смуг на території Європейської частини РФ. Крім того, є літаки ДРЛС (дальнього радіолокаційного стеження), які можуть координувати дії повітряної сили РФ. Хоча Україна збила декілька з них, але ці літаки можуть продовжити виконувати завдання після ремонту.

Швидка реакція на російську авіацію майже неможлива, оскільки ескадрильї західних літаків будуть прибувати поступово, а пілоти проходять тривалу підготовку. Проте, використання цих літаків у бойових діях також буде поступовим. Але вони матимуть перевагу завдяки інтегрованим шоломним прицілам та бортовим радарам. F-16 значно превосходять за технічними характеристиками Міг-29, якими зараз озброєні Повітряні сили ЗСУ.

Загроза з повітря лишається і від російських дронів-розвідників Supercam та Zala, які часто діють в тилу ЗСУ біля третьої лінії оборони. Вони мають нові оптичні системи та працюють на оптичному каналі, щоб уникнути підкарантину електронної боротьби. Вони використовуються для наведення балістичних ракет, таких як "Іскандери", а також для дальніх ударів, таких як "Ланцети" по літаках на аеродромах. Останнім часом кількість атак на український тил помітно зросла.

Цей аналіз показує, що війна в Україні ще далеко від завершення, а бойові дії та стратегічні вибори обох сторін будуть вирішувати подальший хід конфлікту.

Над українськими територіями триває безперервний натиск — атаки приземлених об'єктів, мостів та шляхопроводів, що нагадують місця розташування військ. Російські сили періодично наносять удари по цим об'єктах, створюючи загрозу для рятувальників ДСНС. Україна використовує свій пострадянський арсенал протиповітряної оборони, такий як ЗРК "Оса", "Стріла" та комплекси "Тунгуска", з успіхом протистоячи різноманітним дронам у цій війні. Однак запаси ракет, які були надані Україні ще за часів СРСР, поступово вичерпуються. Також закінчуються запаси засобів ППО, таких як "Стінгери", після невпинних атак крилатими ракетами і розвідувальними дронами.

Навіть США звертаються до "зворотного інжинірингу" та відновлення списаних систем ПЗРК, щоб збільшити запаси, доки нове виробництво не досягне запланованого рівня. З браком засобів ППО все більше російських дронів проникає в тил ЗСУ і здатні наносити точні удари та використовувати балістику. Західна допомога продовжується, незважаючи на політичні труднощі. США підтримують Україну, навіть у світлі внутрішньополітичних конфліктів. Тому, ймовірно, питання про американську допомогу вирішиться, можливо, через кредит з можливістю списання чи іншими механізмами.

Паралельно на Заході укладаються контракти на боєприпаси, в Німеччині відновлюється виробництво "розумних мін", а завод з виробництва снарядів калібру 35х228 мм для "Гепардів" очікується досягнення планової потужності у середині 2024 року. Також продовжується робота з локалізації виробництва "Байрактарів" в Україні. Ці безпілотники, що успішно використовувалися під час конфлікту, зараз модернізуються, щоб стати ще ефективнішими в різних областях. Також триває робота над "коаліцією дронів", яка передбачає надсилання Україні сотень дронів-камікадзе та розвідувальних апаратів з Франції, Німеччини, Великої Британії та інших країн.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Європейський континент активно розширює виробництво пускових установок для системи ПЗРК PATRIOT, і це неабияко вплине на потреби та кадровий ресурс українських військ. Окрім того, країни Європи, що входять до НАТО, збираються придбати значну кількість ракет PAC-2 GEM-T з можливістю застосування проти балістичних цілей, оснащених неконтактним підривником. Також в межах співпраці з країнами ЄС можливе отримання Україною значної кількості 155-мм боєприпасів, що стане важливим доповненням до арсеналу.

Зараз у Європі виробництво 155-мм снарядів проводять чотири країни: Велика Британія (BAE Systems), Німеччина (Rheinmetall), Франція (Nexter) та Фінляндія разом з Норвегією (Nammo). Видобуття та обсяги зростають, що свідчить про готовність європейської промисловості підтримувати Україну. Останні пакети допомоги від Німеччини, зокрема, передбачають постачання 130 модернізованих до версії "1А3" БМП Marder та кількох сотень дронів для підсилення ЗСУ.

У той же час, російська сторона продовжує мобілізувати свої ресурси. Заводи колишніх західних компаній у Росії виробляють порох, а хлібозаводи переобладнуються під виробництво дронів. Хоча можуть бути дефекти та зриви термінів, проте російські військові все одно отримують нову техніку й озброєння. Це вказує на тенденції у війні. Російські солдати оснащуються цифровими раціями, сучасними аптечками та бронежилетами з керамічними пластинами. Видно прогрес у порівнянні з тим, що було раніше. У таких умовах Україні необхідно постійно розвиватися та адаптуватися, щоб зберегти своє місце у конфлікті. Здатність до мобілізації та ведення тотальної війни може виявитися критичною для майбутнього країни.

Судячи з усього, Москва готується до тривалої кампанії, імовірно, російським військам не вистачить техніки навіть до кінця року (зважаючи на обмежену кількість бронетехніки та нестандартні машини, які вони зараз використовують через нестачу штатної техніки). Проте Кремль очевидно вирішив піти до кінця у цьому конфлікті. Росіяни готові витратити всі свої ресурси на наступні роки, щоб здобути контроль над якомога більшою частиною українських територій. Таким чином, війна ще далеко не закінчена, і перед українським народом стоять великі випробування цього літа.

У висновку можна сказати, що конфлікт між Україною та Росією відомий своєю складністю та тривалістю. Російська агресія продовжується, і Москва вкладає значні ресурси у ведення цієї війни. Незважаючи на обмежену кількість техніки та можливі обмеження до кінця року, Кремль зріштований до досягнення своїх цілей в Україні. Для українського народу перед нами стоять складні випробування, і потрібно бути готовими до тривалої та напруженої ситуації.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

В нормі у людини має бути три повноцінних прийоми їжі плюс 1 або 2 перекуси залежно від потреби. В інший час ми не маємо нічого жувати аби не провокувати стрибки цукру в крові. Проте іноді крім повноцінного харчування ми маємо постійні перекуси, не завжди збалансованою їжею, яка насичує на дуже короткий період. Усе це провокує людину на постійне під’їдання, що може негативно позначитися як на здоров’ї, так і на вазі. Нутриціологиня Анна Буховська розповіла, чому ми можемо відчувати постійний голод, та які лайфхаки допоможуть прибрати цю звичку.

“Звичайно, якщо вам постійно хочеться їсти, потрібно розбиратися індивідуально, в чому причина. Це може бути недостатня кількість калорій в раціоні, тобто людина фізично не доїдає і через це буде весь час хотіти їсти”, — каже нутриціологиня.

Навіть якщо ви не пропускаєте прийоми їжі або з’їдаєте свою норму калорій за рахунок солодкого, то також швидко зголоднієте, адже така їжа дуже швидко.

“Усе це фізіологічні моменти, але є ще й психологічні. Наприклад, коли ми постійно в стресі та хочемо його зменшити. Еволюційно так склалося, що коли ми їмо, то більш-менш почуваємося у безпеці та розслабляємося, тобто їжа стає таким собі острівцем безпеки. Таким чином цей процес жування заспокоює”, — каже Анна Буховська.

Постійне під’їдання може мати низку негативних наслідків для здоров’я, в тому числі збільшення ваги. Іноді ви можете навіть не помічати цього, адже кидаєте щось в рот на автоматі, без відчуття голоду або навіть розуміння того, чи є у вас потреба в їжі та коли ви їли востаннє.

“По-перше, потрібно збалансувати раціон та мати три основні прийоми їжі. Це має бути нормальна кількість їжі, а не 100 г, та в раціоні мають бути всі групи продуктів: овочі, фрукти, різні каші, бобові, які багато хто ігнорує”, — радить нутриціологиня. “Також в раціоні обов’язково мають бути різні жири та якісний білок. Якщо хоч чогось з цього не буде, людина буде швидко ставати голодною”.

Білок можна отримати з різних джерел, в тому числі рослинних, адже в раціоні мають бути присутні усі групи продуктів. Основними джерелами білка є м’ясо риба, бобові, морепродукти тощо. Ви можете обирати з того, що ви їсте та з того, що вам доступно в цей момент.

“Ще один лайфхак, кий допоможе, це їсти щось хрумке. Багато хто починає їсти восени та взимку більше шкідливої їжі, наприклад, чипси, сухарики, хрусткі солодощі. На цей випадок є гарні замінники! Можна купувати фруктові чипси, які йдуть без додатків або овочеві (але вони не всім подобаються на смак) без олії.”, — радить Анна Буховська.

Якщо звичайні картопляні чипси готуються у фритюрі, більш здорові фруктові та овочеві готуються шляхом дегідратації, тобто висушення. Вони корисні, тому ви можете їх спокійно вживати, якщо вам хочеться похрумтіти або щось пожувати під час перегляду улюбленого серіалу або подкасту.

“Це також може бути свіжа морква, в магазинах є спеціальна бебі-морква, яка добре підходить на перекус. Крім того, що вона буде свіжим елементом на вашій тарілці, вона ще буде хрустіти та заспокоювати”, — наголошує нутриціологиня.

Анна Буховська рекомендує також різноманітні горіхи, насіння, різноманітні хлібці та сухарики – все те, що зможе задовольнити потребу у жуванні.

“Горіхи важливо їсти цілі, адже важливий саме момент жування. Ви також можете підсушувати хліб на пательні, грилі чи навіть в духовці, готувати сніданки з лаваша, які за умови підсушування на пательні, виходять надзвичайно хрусткими”, — каже Анна Буховська. “Тобто потрібно додавати різні текстури, їсти не тільки пюре з котлеткою, а й цільне м’ясо, яке потрібно жувати. Адже фактор жування дуже важливий і момент, коли їжа хрумтить, приносить нам задоволення”

Якщо ви помітили, що постійно голодні та постійно перехоплюєте їжу, перегляньте свій раціон та намагайтеся чітко дотримуватися режиму повноцінного триразового харчування. Намагайтесь вживати всі групи продуктів, щоб отримувати необхідні нутрієнти та закривати дефіцити. Обов’язково додавайте якісь хрусткі елементи та не будьте категоричні до улюблених продуктів.

Глава МЗС Дмитро Кулеба підкреслив, що для України є надзвичайно важливим проведення "активних переговорів" щодо отримання двох батарей ЗРС Patriot і однієї SAMP/T. Водночас, за інформацією Financial Times, європейські столиці відкидають вимоги Києва щодо відправлення своїх систем ППО до України. Згідно з джерелами знайомими з ситуацією, Київ звертається до країн, зокрема Польщі, Румунії та Іспанії, з проханням передати системи Patriot, однак це ускладнюється. "Їм потрібно всього сім. Але це складно", – зазначив один із джерел. Європейські країни стверджують, що не планують постачати системи ППО до України, мотивуючи це необхідністю збереження власного оборонного потенціалу. Німеччина, незважаючи на те, що передала Україні дві системи Patriot, відмовляється надавати додаткову допомогу. "Наразі ми не зможемо запропонувати більше систем", – повідомив Бундесвер у понеділок. Президент Польщі Дуда також виключив можливість поставок систем Patriot, натомість вказавши на можливість передачі більшої кількості своїх ракет радянського виробництва. "У Польщі ми тільки розпочинаємо будівництво системи протиракетної оборони 'Петріот', тому ця система ще не готова, і нам нічого жертвувати, навіть якби ми цього захотіли", – пояснив Дуда.

Висновки до цієї статті демонструють складність переговорного процесу України у зусиллях отримати системи протиповітряної оборони Patriot від країн Європи. Європейські країни відмовляються відповідати на вимоги Києва, аргументуючи це необхідністю збереження власного оборонного потенціалу. Незважаючи на це, Україна продовжує активно шукати можливості для отримання необхідного обладнання. Відомо, що німецька сторона вже передала деякі системи, проте подальша допомога є невизначеною. Проте, українські урядовці залишаються настійними у своїх зусиллях та продовжують переговори, намагаючись знайти шляхи до отримання необхідного обладнання для підвищення обороноздатності країни.