Прохання “Репортерів без кордонів” до уряду України щодо відмови від телемарафону “Єдині новини

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За його словами, прем’єр-міністр Канади раніше провів телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським і повідомив про успішну поставку NASAMS. Міністр зазначив, що цей процес є важливим етапом співпраці Канади та України в рамках оборонної допомоги. Блер також висловив сподівання, що найближчим часом буде надано більше інформації щодо подальших кроків у цьому процесі.

Зенітно-ракетний комплекс NASAMS, який Канада придбала для України, був оголошений на початку 2023 року. Вартість цієї системи складає 406 мільйонів доларів США. Раніше повідомлялося, що затримка у поставці виникла через проблеми з фінансуванням з боку США, що необхідно було вирішити для завершення контракту з виробником Kongsberg Defense and Aerospace.

Незважаючи на труднощі, передача комплексу NASAMS є важливим кроком у посиленні обороноздатності України, оскільки цей комплекс є ефективним засобом для захисту від повітряних атак.

Військові експерти та аналітики відзначають суттєвий прогрес у підготовці України до майбутнього зимового періоду. Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень, у своєму нещодавньому виступі висловив стриманий оптимізм щодо здатності країни протистояти викликам холодного сезону.

“По-перше, Україна вживає заходів, які раніше не були помітні. Це удари по місцях концентрації значних обсягів озброєння, що зменшує російські можливості, зокрема в балістиці”, – пояснив Мусієнко. Він також зазначив, що Україна зміцнює свою систему протиповітряної оборони (ППО) та очікує на виконання домовленостей саміту НАТО, що відбувся у Вашингтоні цього літа, стосовно постачання нових систем ППО.

“Німеччина передала додаткові системи, які здатні знищувати крилаті ракети та інші загрози”, – додав експерт.

Однак, він зазначив, що окупанти намагатимуться розосередити місця зберігання припасів і ракетного озброєння, щоб уберегти їх від українських ударів. “Ворог думає, що зможе краще захистити свої запаси, але ми маємо ефективні засоби для їх виявлення та знищення”, – підкреслив Мусієнко.

9 жовтня Сили оборони України завдали удару по складу зі зберігання БПЛА “Шахед” у Краснодарському краї Росії, знищивши близько 400 одиниць. За даними Forbes, це становить близько 5% усіх БПЛА, які ворог використав проти України з початку повномасштабної війни. Раніше українські захисники також вразили арсенал головного ракетно-артилерійського управління противника в Брянській області РФ, де розташовані лише два десятки подібних об’єктів.

Завдяки активній роботі Сил оборони України та зміцненню ППО, українські військові сподіваються зменшити загрози та забезпечити безпеку країни в зимовий період.

Учора російські війська здійснили чергові масовані удари по енергетичних об'єктах України, що призвели до серйозних збоїв у постачанні електроенергії та води. Великі частини Києва та кілька регіонів країни опинилися без світла, а також зафіксовані перебої з водопостачанням. Інформація про ці атаки з'явилася у міжнародних ЗМІ та надана українськими джерелами.

За даними The Telegraph, ці удари стали новим етапом масштабної військової кампанії, що триває вже четвертий рік. Видання відзначає, що російські атаки на енергетичну інфраструктуру України з кожним місяцем набирають нової сили. Основна мета таких атак, за оцінкою аналітиків, — це позбавлення мирного населення необхідних умов для нормального життя: тепла, електроенергії та води. Знищення енергетичних об'єктів має на меті не лише нанесення економічної шкоди, а й спроби ослабити моральний дух населення та знизити рівень підтримки українського опору.

Київ повідомив союзників, що внаслідок останніх ударів було виведено з ладу близько 60% потужностей «Нафтогазу» з видобутку газу, через що Україні доведеться витратити майже $3 млрд на імпорт палива для забезпечення громадян під час зими. У зв’язку з цим столиця звернулась до країн «Великої сімки» по фінансову та технічну допомогу, а також просить додаткові системи протиповітряної оборони.

У ніч на 10 жовтня внаслідок нової хвилі ударів у Києві частково не було світла в Голосіївському, Дарницькому, Деснянському, Дніпровському, Подільському і Святошинському районах; місцева влада вводила графіки відключень. Також повідомляють про перебої з водопостачанням у деяких регіонах.

Особливо трагічні наслідки зафіксовані в Запорізькій області: під час обстрілів загинув 7-річний хлопчик, його батьки поранені; у регіоні також пошкоджені об’єкти газової інфраструктури. Інформація про інші потерпілі та повну картину руйнувань уточнюється.

Паралельно Україна нарощує власні далекі удари по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах, що ускладнює доступ ворога до палива. Однак збитки, завдані українській енергетиці, вже спричинили потребу у додаткових закупівлях палива й ремонті інфраструктури — місячні та річні оцінки витрат наразі опрацьовуються владою.