Прокуратура повідомила про підозру банкіру, який роками обкрадав клієнтів

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14210, який може суттєво змінити правила виїзду за кордон для осіб, які підпадають під бронювання. Цей документ, зареєстрований у листопаді 2025 року, пропонує розширити перелік підстав для тимчасової заборони виїзду громадян з України, що викликає певні дискусії в суспільстві та серед експертів. Основна мета законопроєкту — запобігти зловживанням і маніпулюванням із системою бронювання, коли окремі особи можуть уникати виконання своїх обов'язків, використовуючи різні лазівки.

На сьогодні законопроєкт не був включений до порядку денного Верховної Ради, але питання його розгляду залишається актуальним, адже ініціатива вже викликала значний інтерес серед депутатів і громадських діячів. Як зазначив Роман Костенко, секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки, цей крок є необхідним для забезпечення порядку та запобігання маніпуляціям із бронюванням, яке часто використовували для того, щоб уникнути мобілізації. За його словами, ухвалення законопроєкту допоможе підвищити прозорість процесу і зробить його більш контрольованим з боку державних органів.

Костенко зазначив, що держава пішла назустріч тим, хто отримав «бронь» навіть без оновлення військово-облікових даних або на тлі ухилення від виконання конституційного обов’язку. Натомість за такий компроміс може з’явитися певне обмеження — тимчасова заборона на перетин кордону.

Одне з ключових положень законопроєкту передбачає заборону виїзду за кордон для громадян, яким надали відстрочку від мобілізації. Метою називають необхідність зупинити практику, коли людина отримує «бронь», а потім залишає країну без наміру повернення.

«Це своєрідний запобіжник. Ми пішли назустріч, та водночас мусимо гарантувати, що “бронювання” не стане інструментом для втечі. За кордон – ні, адже було порушення закону», — пояснив Костенко.

Наразі законопроєкт перебуває у статусі зареєстрованого, а його подальший розгляд очікується вже у 2026 році.

Літній період в Україні завжди наповнений енергією та напругою. У цей час, коли спека досягає свого піку, наша країна стикається зі складними завданнями в енергосистемі. Компанія "Укренерго" підтверджує, що щоденні виклики у вигляді дефіцитів електроенергії стають ще більш відчутними в цей період. Пікове споживання, спричинене не лише зростанням температури, але й активною діяльністю промислових підприємств та побутових споживачів, робить ситуацію ще більш складною. Незважаючи на ці виклики, ми продовжуємо працювати на межі своїх можливостей, забезпечуючи надійне енергопостачання для всіх громадян та підприємств країни. Наші фахівці постійно вдосконалюють систему керування, впроваджуючи нові технології та стратегії, щоб забезпечити стабільну роботу енергосистеми навіть у найважчі моменти.

Компанія пояснює, що буде складно забезпечити всі потреби в електриці через ремонтні роботи на пошкоджених російськими обстрілами теплових та гідроелектростанціях.

“У літній період гідроелектростанції зазвичай знижують виробітку, а енергоблоки атомних станцій перебувають в ремонті та підготовці до навантажень наступної зими”, – додають у “Укренерго”.

Прогнозується, що у четвер, 6 червня, енергосистема стикається з дефіцитом електроенергії протягом усього дня. Ліміти на споживання електроенергії будуть діяти для кожної області з 00:00 до 24:00.

Також варто зазначити, що Кабінет міністрів збільшив тариф на електроенергію для населення. За середнім місячним споживанням електроенергії у розмірі 170 кВт*год, платіжка за електроенергію зросте на 285 грн. Про це повідомила пресслужба Міністерства енергетики. Новий тариф становитиме 4,32 грн за кіловат.

Після підвищення тарифу на електроенергію, українцям варто готуватися до зростання вартості опалення.

Також уряд планує зняття митних та бюрократичних перешкод для імпорту генераторів, сонячних панелей, інверторів та іншого обладнання в Україну.

Припустімо, що глобалісти не відмовляються від своїх планів, навіть коли Сполучені Штати перебувають у передвиборчому анабіозі, а Збройні Сили України втрачають території та боєздатність через недостатність озброєнь. У цій ситуації деякі європейські країни можуть вирішити ввести свої війська. Така можлива дія натякає на західний кордон, з метою допомогти визволити території, на які наступають Збройні Сили України, оскільки недоцільно розраховувати, що українська армія висилатиме свої частини у важкодоступні райони, такі як Авдіївка. Проте перед цим необхідно отримати дозвіл від Польщі, оскільки увесь цей рух буде відбуватися поза рамками НАТО, і стаття 5 статуту НАТО на це не поширюється. Наразі Польща відкрито проти ескалації конфлікту, проте можливий дозвіл... Якщо військ буде недостатньо, то Збройні Сили України звільнять лише обмежену територію, тому це не суттєво вплине на хід війни, і тоді міжнародне співтовариство буде спільно нести відповідальність за поразки та відступи. Це варіант, який може виправдати європейські інтереси. Отже, достатньо введення військ для цілей допомоги. Ці війська стануть негайною метою атак, подібно до найманців сьогодні. Як тільки дістануться до місця призначення, лідери країн, які не надсилали свої війська, зможуть зайняти більш вигідну позицію, особливо у контексті літніх виборів до Європейського Союзу. Але якщо дрони почнуть пролітати через територію Білорусі, що буде наступним кроком? Напад на Білорусь? Тепер це неможливо, оскільки там розміщено ядерну зброю. Окремим ризиком є угорський фактор. Якщо угорські війська зайдуть на Закарпаття, вони його не покинуть. Угорські війська точно не дозволять насильно мобілізувати місцевих жителів, які мають угорські паспорти. Це саме стосується і Буковини. Крім того, місцеві еліти швидко захочуть приєднатися до Європейського Союзу і НАТО, подалі від Зеленського, Путіна та війни. Тому референдуми про входження будуть проведені дуже швидко, що може призвести до розпаду держави. Можливо, Еммануель Макрон саме цього й домагається, щоб потім засісти за переговірний стіл як сторона, що контролює частину західної України. В кінцевому підсумку, Франція вже була серед переможців Другої світової війни, тому вона має відповідний досвід. Це також може бути вигідним для Путіна. Загалом, наразі ця ідея виглядає дуже ризиковано.

У висновку можна зазначити, що сценарій введення військ НАТО на територію України є дуже складним і потенційно небезпечним. Потреба в дозволі польської сторони, а також можливість конфлікту з угорською стороною вказують на серйозні труднощі на шляху до реалізації такого сценарію. Крім того, існує ризик загострення військового конфлікту з Росією та іншими зацікавленими сторонами. Таким чином, варто обережно оцінювати всі можливі наслідки та ризики перед прийняттям будь-яких рішень щодо втручання іноземних військ у внутрішні справи України.