Прокуратура вимагає повернути громаді 180 гектарів землі через незаконну суборенду

Ключові елементи військового обліку:

Як розповіла Пилипенко, з точки зору біології та еволюції стандартним часом для людини, для її природи є саме “зимовий” час, а не “літній”, який штучно створений.

“Людина до кінця не могла адаптуватися до “літнього” часу. Вона в середньому недосипала протягом цих 7 місяців – 50 хвилин. Якраз те, що нарешті ми вже прислухалися до більшості світової спільноти, тому що американське товариство з дослідження сну, європейські, всі ратують за те, щоб все ж таки відмінили переведення на “літній” час, тому що це абсолютно з точки зору здоров’я недоцільно, і з точки зору економіки. З іншої сторони, якщо подивитися на зони ризику, або як це буде впливати… у будь-якому випадку переведення годинника впливає негативно на людину, тому що нам треба перейти цей фарватер. Переведення стрілок годинника негативно впливає, тому що у людини якраз буде збиватися циркадна ритміка”, – сказала Пилипенко.

За її словами, переведення стрілок годинника створює десинхронізацію.

“Тобто ми їмо в один і той же час, температура тіла знижується відповідно до коливань біологічного годинника, артеріальний тиск, серцеві скорочення. Це все регулюється нашим внутрішнім біологічним годинником. Якраз ці циркадні ритми контролюють зміну дня і ночі. Ми не можемо просто змусити себе заснути, тому що така година. Або ми не можемо прокинутися, тому що, наприклад, зараз шоста година, а не сьома. Ми будемо або вставати невиспані, або прокидатися раніше, коли переводять стрілки годинника.

У цьому якраз ця невідповідність, яку дуже складно багатьом людям пережити. У нормі здорова людина адаптується до нового часу протягом 24-48 годин. Але при умові, якщо вона абсолютна здорова, і при умові, що немає недосипання. В українців у всіх недосипання. Ми всі недосипаємо через нашого хворого сусіда. Ми всі автоматично в зоні ризику, тому що ми маємо всі недосипання. Ми перебуваємо в затяжному стресі, який виснажує нервову систему”, – додала сомнолог.

Вона зазначила, що українці відчують наслідки переведення часу вже наступного понеділка.

“Звісно, що наслідки будуть. У першу чергу це в понеділок, тому що ми встаємо за новим часом. Лягаємо за старим, а встаємо все ж таки за новим. Їсти, наприклад, походи у вбиральню і т.д. у нас все ще будуть регулюватися старим ритмом. Так, говорять, що, типу, у нас буде на годину більше для сну, але циркадний ритм у нас додається якраз світлом. От якраз світло є датчиком. Наскільки воно попадає інтенсивно на сітківку ока, настільки мозок отримує інформацію про те, що зараз день або ніч”, – зазначила Пилипенко.

Переведення стрілок годинника в Україні регулюється постановою Кабінету міністрів №509 від 13 травня 1996 року “Про порядок обчислення часу на території України”. У ній вказується, що на території України запроваджено час другого часового поясу з переведенням щорічно годинникової стрілки: в останню неділю березня о 3 годині на 1 годину вперед і в останню неділю жовтня о 4 годині на 1 годину назад.

У 2011 році Верховна Рада зробила першу спробу скасування переведення стрілок годинника, ухваливши постанову №3914, яка передбачала залишити в Україні “літній” час.

Однак це викликало невдоволення в західній частині України, зумовлене недоліком щодо занадто раннього пробудження, адже там сонячний час різко відрізняється від 3-го часового поясу. Висловлювалися думки, що такий час зашкодить перш за все дітям, що відвідують школи та дитсадки.

Згодом Рада визнала постанову такою, що втратила чинність. Чутки про нове скасування переведення стрілок годинника розпочалися у 2012 році. Наводилися аргументи, що скасування буде зручним для проведення Євро-2012.

У жовтні 2020 року нинішній спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук вніс до парламенту законопроєкт, який мав скасувати перехід на “зимовий” та “літній” час.

Ухвалення закону, на думку Стефанчука, “має забезпечити захист територіальної цілісності та зміцнення національної безпеки України, оскільки, як відомо, на тимчасово окупованих територіях України встановлений час держави-агресора – російської федерації. Тому встановлення і закріплення на всій території України без виключення єдиного київського часу в свою чергу дозволить зміцнити й безпекові позиції України та сприятиме деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій”.

Розглянули у ВР документ лише через 6 місяців. Проєкт закону був ухвалений основу із скороченням строку підготовки, адже документ передбачав, що Україна має зилишитися у “зимовому” часі. Однак вже за декілька днів законопроєкт був відправлений на повторне друге читання.

Розглянули законопроєкт в парламенті лише через 3 роки. 16 липня Верховна Рада України ухвалила законопроєкт №4201 про скасування переведення часу в Україні з зимового на літній.

За законом, сезонний перехід часу на території України не здійснюється, а набрати чинності повинен з 1 січня 2025 року. Тобто Україна має залишитися у “зимовому” часі.

У вересні законопроєкт був переданий на Президенту України Володимиру Зеленському. Але нещодавно стало відомо, що Зеленський не має наміру підписувати закон про скасування сезонного переведення годинників. Повідомляється, що це рішення пов’язане з можливими економічними збитками та петиціями громадян.

Український гідрометеорологічний центр оприлюднив детальний прогноз погоди, який обіцяє досить стабільну атмосферну ситуацію в найближчі дні. Синоптики повідомляють, що цього тижня жителям України навряд чи варто очікувати сніговий покрив, що є досить характерним для зимового періоду.

Множинне громадянство: як це працюватиме

Згідно з новими нормами, іноземці, які набувають громадянство України, матимуть право зберегти своє попереднє громадянство. Так само, українці, що набувають громадянство іноземної держави, не будуть змушені відмовлятися від українського. Однак для цього буде затверджений спеціальний список держав, з якими буде дозволено зберігати множинне громадянство. Цей список ще має бути визначений окремим законопроєктом.

Зміни для іноземців та тестування для громадянства України

Ірина Ковалевська, перша заступниця голови ДМС, зазначила, що з серпня поточного року вже внесено зміни до законодавства, які уточнили підстави для набуття громадянства України іноземцями. Окрім того, законопроєкт передбачає введення нового списку документів, які подаються при оформленні громадянства, а також продовження практики тестування з української мови, історії та Конституції України для претендентів на громадянство.

Одним з важливих аспектів є спрощена процедура для іноземців, які воювали на стороні України в конфлікті на сході країни. Для них буде діяти полегшена процедура набуття українського громадянства, що дає можливість отримати громадянство за прискореною схемою.

Процедура набуття громадянства України не змінюється: вона залишається визначеною Указом президента. Однак є одне важливе доповнення — перевірка документів і підготовка іспитів для кандидатів. Очікується, що терміни набуття громадянства складатимуть від 6 місяців до одного року.

Зміни в законодавстві для українців, які тимчасово перебувають за кордоном, наразі не передбачаються. Законопроєкт стосується в основному іноземців і не вносить коректив для українців, які вже є громадянами України, але змушені жити за кордоном.