Вівторок, 2 Червня, 2026

Неоплачені штрафи ПДР в Україні: статистика та тенденції

Важливі новини

Фільм “Антарктида” став джерелом майже 24 мільйонів гривень допомоги для оборони

Під час міжнародного благодійного туру фільм «Антарктида» зібрав 23,9 мільйона гривень на підтримку Сил оборони України. Про це 24 грудня повідомив благодійний фонд «Повернись живим». Усі кошти, отримані від продажу квитків і проведення спеціальних аукціонів, команда стрічки спрямувала на проєкт «Дронопад», який передбачає закупівлю техніки та обладнання для протидії ворожим безпілотникам.

Євротур стрічки став одним із наймасштабніших культурних благодійних проєктів за участю українського кіно за кордоном. Протягом туру відбулося 41 публічний показ у 28 містах Європи, Канади та Сполучених Штатів Америки. Покази супроводжувалися активною взаємодією з глядачами, які не лише переглядали фільм, а й долучалися до збору коштів.

Документальний фільм «Антарктида» розповідає про життя та роботу учасників 30-ї Української антарктичної експедиції на станції «Академік Вернадський». Антон Птушкін прожив разом із полярниками 10 днів на станції, збираючи матеріал для стрічки. Фільм вийшов у прокат 4 вересня 2025 року та за перший вікенд зібрав майже 7,2 млн грн, ставши одним із найкасовіших українських фільмів усіх часів.

Проєкт «Дронопад», який підтримали коштами від туру, був запущений у серпні 2024 року фондом «Повернись живим» і передбачає закупівлю військовим всього необхідного для знищення ворожих дронів.

Чому варто додавати ферментовані продукти та спеції до вашого раціону

Усі звикли до терміну «суперфуд», але варто пам'ятати, що звичайні приправи та харчові добавки не менш корисні для здоров’я, ніж модні суперпродукти. Ферментовані продукти, різноманітні джерела клітковини та навіть гострі спеції можуть зробити диво для вашого мікробіому, полегшити травлення та підвищити імунітет. Вони також позитивно впливають на ваш настрій і загальний стан організму. Ось кілька таких продуктів, які можна легко додавати до повсякденного меню.

Ферментовані мариновані овочі — це чудовий спосіб забезпечити організм корисними мікроорганізмами. Процес ферментації допомагає не тільки зберігати овочі довше, але й значно покращує засвоєння поживних речовин. Окрім того, ферментовані продукти підтримують баланс корисних бактерій у кишківнику, що сприяє здоровому травленню та зміцненню імунної системи. Включення таких продуктів, як червона цибуля, огірки чи навіть буряк, до двох прийомів їжі на день (наприклад, у тако, роли чи салати) може мати чудовий вплив на здоров’я.

Квашена капуста. Класичне джерело пробіотиків і клітковини. Додавайте до бутербродів, салатів або зернових боулів — і смак яскравіший, і кишківник задоволений.

Кімчі. Подвійна користь: пробіотики з ферментації плюс клітковина з овочів. Ложка-дві — у тости, тако, сендвічі, фарш або замість сальси — і страва оживає.

Перець чилі. Капсаїцин допомагає знижувати чутливість кишкових нервових закінчень і може послаблювати хронічний біль. Додавайте гостроту поступово та регулярно — у соуси, супи, м’ясо чи овочі.

Хумус. Нутова паста — це пребіотична клітковина для «годування» корисних бактерій. Простий лайфхак: міняйте майонез у сендвічах на хумус — отримуєте кремову текстуру й кращий склад.

Грецький йогурт. Джерело пробіотиків для підтримки мікробіома й полегшення проблем на кшталт здуття чи закрепів. Використовуйте замість сметани або майонезу, а для компромісу змішуйте майонез і йогурт 50/50.

Маленькі щоденні додавання працюють краще за «разові марафони»: тримайте в холодильнику ферментовані овочі, баночку кімчі та грецький йогурт, а в шафці — хумус і чилі, й ваш мікробіом скаже «дякую».

Булінг у школі: як подолати культуру насильства та створити безпечний простір для дітей

Булінг залишається однією з найгостріших соціальних проблем сучасної школи. Незважаючи на активну роботу педагогів, психологів і державних інституцій, рівень цькування серед учнів залишається стабільно високим. Це явище має не лише емоційні, а й довготривалі психологічні наслідки для всіх його учасників — як для жертв, так і для свідків чи навіть самих агресорів.

Фахівці Міністерства юстиції України підкреслюють, що ефективна боротьба з булінгом можлива лише за умови системного підходу. Йдеться не лише про покарання кривдників, а насамперед про створення атмосфери довіри, поваги та взаєморозуміння в освітньому середовищі. Важливо підвищувати правову грамотність школярів і педагогів, формувати усвідомлення, що будь-яке приниження чи агресія — це порушення прав людини.

Форми булінгу різноманітні — від образ, шантажу й принижень до побиття чи кіберзалякування у соцмережах. Особливо небезпечним є кібербулінг, адже його важче виявити, а наслідки можуть бути не менш болючими, ніж від фізичного насильства.

Важливо розрізняти конфлікт і булінг. Конфлікт передбачає рівність сторін і взаємну участь, тоді як булінг — це насильство, спрямоване на приниження та підпорядкування, де одна зі сторін має перевагу.

За цькування в освітньому середовищі передбачено адміністративну відповідальність (стаття 173-4 КУпАП):– штрафи від 850 до 3400 гривень або громадські роботи до 60 годин;– якщо правопорушення вчинили неповнолітні віком від 14 до 16 років, відповідальність несуть їхні батьки;– неповідомлення керівництвом закладу освіти про випадки булінгу також карається штрафом.

У випадках, коли цькування призвело до тяжких наслідків або тілесних ушкоджень, можливе відкриття кримінального провадження.

Куди звертатися по допомогуЯкщо ваша дитина стала жертвою булінгу або ви стали свідком такого випадку, звертайтеся:– до поліції (102);– на гарячу лінію безоплатної правової допомоги (0 800 213 103);– на гарячу лінію з протидії насильству (116 123 або 0 800 500 335);– до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини (0 800 50 17 20).

Кожна школа повинна мати чіткий алгоритм дій для запобігання та реагування на булінг, а педагогічні працівники — зобов’язані оперативно припиняти небезпечні дії, залучати медиків і повідомляти правоохоронців.

Пам’ятаймо: своєчасне втручання може врятувати не лише психіку дитини, а й життя.

В Україні вдвічі зросла кількість людей з гральною залежністю

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Зазначається, що Реєстр лудоманів нині налічує 7 874 особи. При цьому 4 585 осіб було включено до реєстру за перші шість місяців 2024 року – це на 18% більше, ніж за попередні 2,5 роки загалом.

“Щомісяця реєстр поповнюється, в середньому, на 760 осіб. Рекордним виявився квітень 2024 року, коли до Реєстру було включено 1 041 людину. Загалом за три роки існування переліку до нього потрапило 8 456 осіб із ігровою залежністю, 94% з яких — за останні 1,5 роки”, – йдеться у повідомленні.

Верховна Рада готує новий закон про азартні ігри. Нардепи скаржаться, що раніше реалізована легалізація грального бізнесу відбулася “через одне місце”.

Документ, зокрема, пропонує ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, створити жорсткіші обмеження по рекламі та прибрати “будь-які згадки військових, щоб не маніпулювали цим у рекламі”.

Також ми повідомляли, що заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький заявив, що тиск на нього пов’язаний із розслідуванням справ щодо грального бізнесу.

Звіт Роберта Амстердама: Атаки на УПЦ та її служителі – об’єктивні докази та виклики

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам у своєму відеозверненні заявив, що після довгого та наполегливого збирання доказів він підготував звіт обсягом понад 250 сторінок, що відображає напади на УПЦ, її церкви та священиків. Він відзначив, що законопроект 8371, спрямований на заборону УПЦ, є проявом мови ненависті та закликав владу України припинити його розгляд. Амстердам підкреслив, що УПЦ не має жодних зв'язків з Московським патріархатом та активно виступає проти ідеології "русского мира". Він наголосив, що УПЦ є помісною церквою, що діє в межах держави Україна, та закликав до захисту країни від російського вторгнення. Також Амстердам звернувся до американського суспільства з закликом підтримати Україну, підкресливши критичну важливість цієї підтримки для обох країн та висловивши своє занепокоєння щодо міжнародної довіри до США в контексті останніх подій у Кабулі та Києві.

У вищезгаданій статті адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам висловив серйозну турботу щодо зростання нападів на УПЦ, її церкви та священиків. Він підкреслив важливість збереження релігійної свободи в Україні та закликав уряд не приймати законопроект, спрямований на заборону УПЦ. Амстердам також чітко зазначив, що УПЦ не має зв'язків з Московським патріархатом і активно підтримує незалежність України. Його заклики до підтримки України з боку міжнародної спільноти, зокрема США, свідчать про необхідність спільної дії у забезпеченні миру та стабільності в регіоні.

В Україні спостерігається значне накопичення штрафів за порушення правил дорожнього руху. За даними Opendatabot, у Єдиному реєстрі боржників нараховується понад 2 мільйони штрафів, з яких близько 1,5 мільйона (75%) були закриті без фактичної сплати через неможливість стягнення. З початку повномасштабної війни кількість неоплачених штрафів зросла на 43%, що свідчить про зростаючу фінансову та організаційну складність контролю за дотриманням ПДР.

Типовий боржник — чоловік віком від 25 до 45 років, на них припадає близько 64% всіх боргів, або понад 1,28 мільйона штрафів. Загалом чоловіки складають 92% від усіх випадків невиконання зобов’язань, що орієнтовно становить 1,8 мільйона штрафів. Молоді водії до 25 років накопичили близько 13% боргів, що еквівалентно приблизно 252 тисячам штрафів, тоді як водії старші за 45 років мають 23% неоплачених штрафів (приблизно 469 тисяч).

Регіональна картина теж показова. Лідирує Дніпропетровська область — 211,5 тис. штрафів (11%). Далі — Київ (193,7 тис., 10%), Одещина (146,9 тис., 7%), Харківщина (125,9 тис., 6%) та Київська область (106,3 тис., 5%). У реєстрі зафіксовано й рекордсмена: 27-річний мешканець Вінниччини має 1056 штрафів.

Ці показники вказують на системну проблему зі стягненням адміністративних санкцій: значна частка справ закривається без надходжень до бюджету, що демотивує сумлінну сплату та послаблює превентивний ефект покарань. Експерти не раз наголошували, що підвищення результативності стягнення можливе через синхронізацію даних МВС, Мін’юсту та податкової, а також через автоматичні обмеження для злісних боржників (реєстраційні й сервісні послуги, виїзд за кордон тощо).

Останні новини