Прокурор Грицан, звинувачений у хабарі, продовжує працювати на посаді

Україна та ЄБРР розпочали важливий діалог з метою створення та впровадження програм підтримки українського бізнесу, спрямованих на відновлення енергетичного сектору та перекваліфікацію працівників на більш затребувані професії на ринку праці. Ця ініціатива стала предметом обговорення під час зустрічі першого віцепрем’єр-міністра та міністра економіки України Юлії Свириденко з президентом Європейського банку реконструкції та розвитку Оділем Рено-Бассо. Згідно з повідомленням пресслужби міністерства, сторони обговорили широкий спектр можливостей співпраці, спрямованих на підтримку економічного зростання та модернізації енергетичного сектору України.

За словами Свириденко, для української економіки наразі існують два критично важливі виклики: енергетичні проблеми та нестача робочої сили. Щодо першого виклику, уряд розробляє програму пільгового кредитування для бізнесу та населення з метою збільшення їх енергоефективності та задоволення енергетичних потреб.

“Сподіваємось, що ЄБРР підтримає наші ініціативи й фінансуватиме проекти відновлення енергетики України”, – підкреслила перший віцепрем’єр-міністр.

Окрім того, важливим викликом для економіки є мобілізація спеціалістів до лав ЗСУ. “Нам потрібно приділити більше уваги програмам перекваліфікації українців на професії, які мають найбільший попит”, – зауважила Свириденко. Перш за все, мова йде про жінок, які вже сьогодні опановують раніше “чоловічі” професії, такі як трактористи або водії вантажівок.

Міністр також додала, що перекваліфікація спеціалістів, разом із працевлаштуванням ветеранів, становить головний виклик для уряду на ринку праці. “ЄБРР розгляне можливість фінансово підтримати реалізацію відповідних програм перекваліфікації як з боку держави, так і з боку українського бізнесу”, – підкреслила міністр.

Хоча абсолютна більшість українців залишається непохитною у питанні збереження територіальної цілісності держави, з'являються ознаки того, що частина суспільства починає розглядати можливість дипломатичного врегулювання як один із потенційних шляхів вирішення конфлікту.

Про це повідомили у Черкаській обласній прокуратурі.

“Під час судового розгляду прокурор довів, що у березні цього року 32-річна жінка, знаходячись за місцем свого проживання, вкладаючи спати свого півторарічного сина, який не хотів засинати, нанесла йому більше трьох ударів по обличчю і голові та вкусила за сідницю”, – повідомили у прокуратурі.

Згідно з висновком судово-психіатричної експертизи, як вказано, “жінка за своїм психічним станом в момент скоєння кримінального проступку не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, тому суд ухвалив застосувати до неї примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом”.

Зазначається, що обвинувачення у кримінальному провадженні стосовно місцевої жительки здійснювалося за фактом вчинення домашнього насильства, нанесення легких тілесних ушкоджень своєму сину (ч. 1 ст. 125 КК України).

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

На службі олігархів

Відома своєю участю у справах із багатомільйонними позовами, Барсук отримала репутацію судді, чиї рішення часто дивовижним чином співпадають із вигодами багатих клієнтів. Наприклад, лише у 2009 році вона ухвалила 15 рішень на користь “Альфа-банку” — установи з російським корінням. А через кілька років, у 2015-му, її ім’я згадувалося в аудіозаписах, де нардеп Сергій Алєксєєв начебто доручив переказати їй 5 тисяч доларів за “послугу”. Скандал швидко вщух, а Барсук продовжила “успішну кар’єру”.

Зокрема, Барсук брала участь у справах, які стосувалися олігарха Ігоря Коломойського. У 2009 році вона сприяла скасуванню боргу “Нікопольського заводу феросплавів” перед “Приватбанком” на 35 мільйонів доларів. Якщо вірити джерелам, стандартна “такса” для таких рішень — 5% від суми позову, тобто 1,75 мільйона доларів.

Інша справа стосувалася “Укрнафти”, де суд постановив виплатити компанії майже 2 мільйони гривень із держбюджету. Хоча винагорода для судді в цьому випадку була значно меншою, таких справ у її практиці були десятки.

Розкішне життя

Відповідно до декларації, Барсук офіційно отримує близько 170 тисяч гривень на місяць. Проте реальний стиль її життя свідчить про інші джерела доходів: розкішне весілля із виступами Тіни Кароль та Ольги Полякової, дорогі подорожі, преміальні авто та елітна нерухомість. Її молодший син проживає у Великій Британії, де навчається в коледжі з річною вартістю 27 тисяч фунтів стерлінгів.

Навіть у 2009 році, маючи зарплату 4 тисячі гривень, суддя вже володіла квартирою вартістю 400 тисяч доларів.

Коли мова заходить про декларації українських чиновників, навіть найвибагливіший читач може бути здивований. Справжній скарб серед цих документів – декларація судді Північного апеляційного господарського суду Марини Барсук. Мільйонна нерухомість, елітні авто та фантастичні подарунки у сотні разів перевищують її офіційний дохід.

Лише за минулий рік Марина Барсук задекларувала 12 об’єктів нерухомості: від гаражів до приватних будинків та земельних ділянок. Примітно, що більшість із них оформлена на членів її родини: чоловіка, свекра, маму і навіть сина.

Зокрема, у 2023 році, в розпал війни, суддя придбала приватний будинок площею 222 м² за 9 мільйонів гривень, а також земельну ділянку вартістю майже 11 мільйонів.

Із цікавого — у декларації значиться квартира у Великій Британії, яку начебто придбали ще в 1970 році. Тобто, за радянських часів, коли навіть виїзд за кордон був проблематичним. Як родині пані Барсук вдалося придбати житло в Британії — загадка. А право власності на цю нерухомість наразі має старший син судді, Тимур Привалов.

Судячи з декларації, Марина Барсук разом із родиною є шанувальницею бренду Mercedes-Benz. Її автопарк вражає:

Сумарна вартість цього автопарку перевищує 18 мільйонів гривень. Що цікаво, усі транспортні засоби зареєстровані на членів родини судді.

“Подарунок” вартістю 20 мільйонів

Особливу увагу привертає пункт декларації про подарунки. У 2023 році чоловік пані судді отримав грошовий презент у розмірі 20 мільйонів гривень від свого батька, Миколи Барсука. Однак, пенсія дарувальника — всього 80 тисяч гривень на рік. Якщо вірити офіційній інформації, йому знадобилося б 250 років, аби зібрати таку суму.

Щедрий чоловік Марини Барсук не залишився в боргу: того ж року він передарував ті самі 20 мільйонів гривень своїй дружині. Така “кругова економіка” виглядає як проста схема легалізації коштів.

Декларація також свідчить про те, що сім’я Барсук володіє значними заощадженнями:

Проте, на банківських рахунках родини зберігаються скромні суми. Наприклад, на рахунку свекра Марини Барсук — лише 39 гривень.

Історія Барсук — це лише один із численних прикладів, що демонструють, як судді обслуговують інтереси еліт. Відсутність реакції правоохоронців на невідповідність доходів і стилю життя лише підтверджує масштаби корупції.

Як довго триватиме цей “театр правосуддя” і що може стати каталізатором змін? Питання залишається відкритим, але відповідь на нього — справа кожного українця, який мріє жити у правовій державі.