Прорив у виробництві БпЛА та перші у світі морські безпілотники: досягнення Армії дронів за рік

Гривня встановила новий історичний рекорд стосовно свого курсу по відношенню до долара, практично дотикучи позначки у 40,7 гривень за один долар наприкінці травня. Цей показник вже врахований у бюджеті на 2024 рік, що свідчить про серйозні економічні виклики та необхідність ретельного контролю над фінансовою ситуацією. Така динаміка валютного обміну відображає складну ситуацію на міжнародних фінансових ринках та потребу у компетентному управлінні фінансовими ресурсами країни. Очікується, що ця ситуація спонукатиме до впровадження ефективних стратегій зміцнення національної валюти та стабілізації фінансового ринку загалом.

Помітно, що гривня слабшає порівняно з доларом, і це викликає обурення української громадськості. Вартість долара на готівковому ринку навіть перевищувала 40 грн, що сталося вперше з липня 2022 року, коли Національний банк України (НБУ) змінив фіксований курс у зв’язку з початком війни.

Згадуючи минулі події, НБУ перейшов до “керованої гнучкості” щодо курсу валют у жовтні 2023 року, що сприяло стабілізації ситуації на валютному ринку. Проте, з початком 2024 року, гривня знову почала девальвувати, ведучи до поточної ситуації з рекордним курсом до долара.

Національний банк України (НБУ) користується впевненістю, підтримуючись великими валютними резервами, які також досягли рекордних показників, майже 42,2 мільярда доларів, станом на кінець квітня.

Так само як і курс, інфляція залишається на високому рівні, але все ж нижче цільових 5%, знаходячись на 3,2% в річному вимірі. Ця низька інфляція, як і стабільний курс гривні, є ключовими факторами для економіки під час війни. Українські банки також отримали рекордні прибутки за 2023 рік.

Представники НБУ говорять про контрольованість ситуації, наголошуючи, що розміри валютних резервів дозволяють їм підтримувати гривню за допомогою інтервенцій на ринку, якщо стабільність вимагатиме таких заходів.

Цікаво, що нинішній курс гривні до долара трохи відстає від рівня, закладеного у бюджеті на поточний рік, який становить 40,7 грн за долар.

Варто відзначити, що останнім часом уряд виражає обурення щодо міцності гривні, адже слабша гривня дозволила би фінансувати більше видатків. Однак для НБУ та економічної стабільності країни, збереження міцного курсу є пріоритетом.

У несподіваному оберненні критики колишня голова Національного банку України та нині професор Лондонської школи економіки, Валерія Гонтарева, в інтерв’ю NV Бізнес, описала роботу Нацбанку як “жахливу”. Вона висловила думку, що НБУ перестрахувався, застосовуючи надмірно жорсткі заходи, і відстає від реальної ситуації з девальвацією та зниженням процентних ставок. За її словами, це призвело до “реальних втрат для країни”, які вона оцінює у 200 мільярдів гривень.

Гонтарева прийшла до НБУ після анексії Криму Росією та початку конфлікту на Донбасі, коли валютні резерви країни складали всього 5 мільярдів доларів, а гривня знецінилася вдвічі. Вона провела складну реформу банківського сектора, яку назвали “банкопадом”, але пізніше цей крок виявився ключовим для стабільності української банківської системи під час війни.

Тепер Гонтарева стверджує, що утримання штучного курсу гривні перешкоджає Міністерству фінансів змінювати фінансову допомогу від партнерів у більші суми гривні, сприяє знеціненню експорту та стимулює імпорт.

У відповідь на ці звинувачення, нинішній голова НБУ, Андрій Пишний, у тому ж виданні наголосив, що якби НБУ слідував порадам Гонтаревої і лібералізував валютну політику, це призвело б до “найглибшої фінансової валютної кризи в історії України”. НБУ відзначає, що критика за “надмірну” обережність не враховує екстремально високий рівень невизначеності, що супроводжує повномасштабну війну.

На початку травня Національний банк України оголосив про новий етап лібералізації на валютному ринку.

Рішення банку, що вступило в силу середині травня, передбачало дозвіл на імпорт послуг (так званий “некритичний імпорт”), а також можливість виведення дивідендів, отриманих після 1 січня 2024 року, за кордон, і відновлення старих кредитів. Ці кроки були впроваджені практично перед зростанням курсу долара.

У минулому році НБУ також суттєво послабив обмеження, скасувавши всі обмеження на продаж готівкової валюти населенню в грудні. Це спричинило стрімке зниження курсу до кінця року, яке пізніше стабілізувалося.

Багато експертів вважають, що останні послаблення на валютному ринку, які збільшили попит на валюту, разом із потребою уряду у додаткових курсових доходах, продовжать підштовхувати курс гривні вгору.

Прогнози щодо майбутнього курсу гривні виявляються невизначеними і навіть можливість перевищення рівнів 41-42 гривень за долар, зафіксованих у бюджеті, є малоймовірними. Якщо такі прогнози і існують, то вони зазвичай пов’язані не з економічними, а з воєнними ризиками, які непередбачувані, як показує досвід понад двох років війни.

Одному з колишніх заступників керівника Офісу Президента, Андрію Смирнову, було оголошено підозру у незаконному збагаченні. Інформацію про це поширили кілька джерел, проте деталі цієї ситуації залишаються невідомими. З'явилось звернення до правоохоронних органів та самого Смирнова з проханням надати коментарі на цю тему. Раніше детективи Національного антикорупційного бюро України оголосили підозру у хабарництві ще одному заступникові голови Офісу Президента, Олегу Татарову, за що йому загрожує до 8 років позбавлення волі.

Також варто відзначити, що недавно президент Володимир Зеленський призначив на посаду заступника керівника Офісу Миколу Точицького, який до цього часу вже мав досвід роботи на посаді заступника міністра закордонних справ.

Україна зайняла активну позицію в Чорному морі, перехопивши ініціативу і ставши визначальним гравцем у регіоні. Це стало поворотним моментом у геополітичній динаміці морської зони, а Військово-Морські Сили України (ВМС) надали пояснення щодо цього етапу.

Речник ВМС Збройних сил України Дмитро Плетенчук у своїй заяві зазначив, що в сьогоднішній ранок не спостерігалося присутності бойових кораблів ні в Чорному, ні в Азовському морях. Він пояснив це тим, що російські кораблі уникають виходу в море через небезпеку знищення внаслідок дій українських військ.

Плетенчук відзначив, що така поведінка ворога може бути пов’язана з виборами президента в Росії, оскільки Кремль не хоче псувати свою імідж та уникати втрат кораблів. Він також зазначив, що наразі в Чорному морі фіксуються невеличкі катери, які використовуються для робіт біля берега.

Пресслужба ВМС повідомила про виведення Росією двох носіїв крилатих ракет "Калібр" в Середземному морі. Речник ВМС заключив, що Україна наразі знаходиться в перевагу, і російська сторона шукає тактичні рішення для уникнення подальших втрат.

У висновку можна сказати, що активна позиція України в Чорному морі свідчить про зміни у геополітичній ситуації регіону. Відсутність російських кораблів у водоймах зв'язана з намаганням уникнути можливих втрат через дії українських військ. Це також вказує на зростаючу стратегічну важливість Чорного моря та роль України в ньому. Українські ВМС виявилися в перевазі, що змушує Росію шукати нові тактичні рішення для подальшої дії.