Прорив у виробництві БпЛА та перші у світі морські безпілотники: досягнення Армії дронів за рік

Український слідчий придбав Tesla Model Y за 10 000 гривень: що за цим стоїть?

Валентин Серединський, заступник начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту ГУНП у Дніпропетровській області, оголосив про своє право користування автівкою дружини — Tesla Model Y 2022 року випуску, ціна якої всього 10 тисяч гривень. Звідки така низька вартість? Журналісти «Слідства.Інфо» розкрили цю історію та розмовляли з Валентиною Серединською, власницею авто, яка не знала про декларацію та здивована вказаною сумою. Чому так велика різниця між дійсною вартістю і заявленою? Сам Серединський стверджує, що це вказано у договорі купівлі-продажу, та радить "шукати, і знайдете".

Ця історія нагадує інші випадки, коли чиновники придбавали авто за низькою ціною, також вказуючи на домовленість з продавцем. Один із суддів придбав Mercedes-Benz G 350 2013 року за 10 тисяч гривень, а потім Renault Zoе 2017 року за 5 тисяч гривень, обхідний шлях яких дозволяє уникнути оподаткування.

Ці історії піднімають питання про прозорість та законність таких угод, а також про етику серед чиновників та суддів.

• Українські чиновники та судді придбали автомобілі за низькими цінами, заявляючи, що це вказано у договорі купівлі-продажу. Однак це піднімає сумніви щодо законності та етичності таких угод.

• Вказані у деклараціях ціни авто значно нижчі за їх реальну вартість, що може свідчити про намагання уникнути оподаткування.

• Подібні ситуації викликають потребу в більш прозорому та суворому контролі з боку владних органів щодо діяльності чиновників та суддів у сфері придбання майна.

• Необхідно забезпечити ефективні механізми виявлення та покарання порушень в сфері декларування майна та укладання угод, які можуть підтверджувати факти корупції та неправомірного збагачення з боку посадових осіб.

• Забезпечення прозорості та дотримання закону є ключовими аспектами в підтримці довіри громадян до державних інституцій та забезпеченні правової державності в Україні.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Після місяців дислокації вздовж кордону солдатів відправили в РФ, готувалися перетнути кордон з КПП “Колотилівка”.

Територія була укріплена “зубами дракона” і сильно замінована. ЗСУ майже відразу потрапили під сильну атаку артилерії, безпілотників і авіаударів.

За словами бійців, ЗСУ просунулися приблизно на 10 км, захопивши покинуті позиції росіян, але бої залишалися напруженими. “Нас обстрілювали з усього”.

Військовий “Хакер” заявив, що багато бійців дістали контузії або важкі поранення, а інших було вбито. “Уся наша група була поранена в день нашого прибуття”.

“Жахливі бої різко контрастували з майже святковим настроєм українських чиновників: командувач армії генерал-полковник Олександр Сирський оголосив у четвер про призначення військового коменданта Курської області “для підтримання правопорядку та забезпечення основних потреб населення”.

Конотопський міськрайонний суд Сумської області ухвалив рішення на користь жінки, з якої колекторська компанія намагалася стягнути понад 56 тисяч гривень за кредитом, оформленим без її відома. Під час розгляду справи було встановлено, що позика стала наслідком шахрайських дій після незаконного зламу SIM-картки абонентки мобільного оператора «Київстар».

З матеріалів судового провадження випливає, що 3 листопада 2021 року на ім’я громадянки було дистанційно оформлено споживчий кредит у фінансовій компанії на суму 9 600 гривень. Договір уклали в електронному форматі з використанням персональних даних, до яких жінка фактично не мала доступу в той момент. Отримані кошти були зараховані на банківську картку, якою вона не користувалася і відкриття якої не підтверджувала.

Однак жінка заперечила, що брала будь-який кредит. Вона пояснила, що ще наприкінці жовтня 2021 року її мобільний номер, який був фінансовим номером у ПриватБанку, був зламаний після дзвінка невідомої особи. Шахраї отримали доступ до її SIM-картки та банківського акаунта, що призвело до блокування номера та підозрілих фінансових операцій.

У той самий день жінка звернулася до банку і мобільного оператора, де їй заблокували старий номер і банківську карту. Наступного дня вона подала заяву до поліції про шахрайство, і було відкрито кримінальне провадження.

Суд також взяв до уваги, що кредит був оформлений уже після того, як номер телефону було заблоковано, а жінка звернулася до банку, мобільного оператора і поліції. Додатково було встановлено, що доступ до онлайн-сервісів, з яких подавалися заявки на кредити, здійснювався з IP-адрес у Харківській області та Дніпрі, тоді як у цей час жінка перебувала на своєму робочому місці у Конотопі.

Колекторська компанія наполягала, що відсутність вироку у кримінальній справі не є доказом шахрайства. Проте суд зазначив, що саме кредитор зобов’язаний довести, що договір був укладений конкретною особою та що вона не стала жертвою злочину. Таких доказів компанія не надала.

У результаті суд відмовив у задоволенні позову, визнавши, що жінка не укладала кредитний договір і не сприяла доступу до своїх персональних даних. При цьому колекторам роз’яснили право звертатися з вимогами про відшкодування збитків до осіб, які фактично вчинили шахрайство.