Прострочений висновок ВЛК не є підставою для розшуку військовозобов’язаного

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Згідно з даними поліції Волинської області, 36-річний житель Київської області, керуючи мотоциклом Harley Davidson, виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся з автомобілем Ford Fusion, яким керував 30-річний мешканець Володимира. Внаслідок сильного зіткнення мотоцикл загорівся, а його водій — Павло Чайка — загинув на місці події.

Водночас 30-річна пасажирка легковика отримала травми, проте не потребувала госпіталізації. Поліція відкрила кримінальне провадження за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України — порушення правил дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого. Наразі триває слідство для встановлення всіх обставин інциденту.

Церемонія прощання з Павлом Чайкою відбудеться 2 жовтня в його рідному місті Рожище. Для місцевої громади це велика втрата, адже Павло був не тільки почесним громадянином Рожищ, а й справжнім символом відданості Україні.

Павло Чайка, позивний «Сігл», народився у місті Рожище, Волинської області. У 15 років вступив до Волинського обласного військового ліцею, після чого продовжив навчання на юридичному факультеті Волинського національного університету імені Лесі Українки. Його військова кар’єра розпочалася у 2007 році, коли він відслужив строкову службу в десантних військах і підписав контракт.

Павло Чайка пройшов через найважчі битви російсько-української війни, включаючи оборону Донецького аеропорту та бої за Дебальцеве. Він служив у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади, де командував взводом. За свою особисту мужність і героїзм Павло був неодноразово відзначений орденами «За мужність». Він отримав три ступені цього ордена за участь у боях у Слов’янську, Зеленопіллі, Мар’їнці та двох ротаціях у Донецькому аеропорту.

У 2016 році Павлу Чайці було присвоєно звання Народного героя України — найвище громадське визнання за самовідданість і відвагу.

Петиція до президента щодо мобілізації правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери набрала 25 тисяч голосів лише за 3 дні. Це важливий крок у напрямку змін, які вимагають українці, прагнучи підвищити ефективність та довіру до державних інституцій.

Ініціатор петиції пропонує важливу і практичну ініціативу — надати пріоритетне право на роботу в державних, комунальних установах та правоохоронних органах демобілізованим з Збройних Сил України після розпочаття повномасштабної війни. Це вирішальний крок для відновлення інтеграції в суспільство та забезпечення справедливих умов життя для ветеранів.

Цікаво порівняти з іншими подібними ініціативами, зокрема, петицією народного депутата Дубінського №22/204852-ЕП щодо мобілізації депутатів та чиновників, яка набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, при цьому отримуючи підтримку великих телеграм-каналів. Варто зауважити, що петиція про мобілізацію правоохоронців вже на розгляді президента протягом 4,5 місяців, що свідчить про актуальність та значимість цієї ініціативи для суспільства.

Навіть з урахуванням необхідності авторизації голосів, петиції, спрямовані на покращення державного управління та підвищення його ефективності, набирають голоси швидко, відображаючи активну громадянську позицію та бажання українців бачити реальні зміни у країні.

Українці продемонстрували великий інтерес та активну громадянську позицію, швидко збираючи необхідну кількість голосів для петиції щодо мобілізації правоохоронців та держслужбовців. Це свідчить про глибоке бажання населення побачити конкретні кроки в удосконаленні державного управління та підвищенні ефективності його роботи. Ідея надання пріоритетного права на роботу в державних інституціях для демобілізованих військових заслуговує на увагу та підтримку, оскільки це важливий крок у відновленні соціальної інтеграції ветеранів та забезпеченні їхнього гідного майбутнього. Також варто відзначити важливість публічного обговорення та підтримки ініціативи з боку громадськості, що сприяє формуванню відповідальності та взаємодії між владою та громадянами.

Участь співробітників Служби безпеки України та української військової розвідки у проведенні спеціальної операції, що призвела до удару по Новолипецькому металургійному комбінату, виявилася ключовою у відбитті важливого об'єкту військово-промислового комплексу Російської Федерації. Металургійний завод, який виробляє стратегічно важливу сировину для розробки та виробництва ракет, артилерії та безпілотників, був важливим елементом в російській оборонній промисловості. Атака, яка призвела до масштабної пожежі та припинення виробництва на комбінаті, нанесла серйозні збитки російському військовому потенціалу.

Зазначена діяльність також підкреслила важливість співпраці з міжнародними партнерами для забезпечення безпеки та стабільності. Дія співробітників СБУ та ГУР є частиною стратегічних заходів України для захисту національних інтересів та відстоювання суверенітету у сучасному геополітичному контексті. Такі дії свідчать про визнання необхідності державної безпеки та активної ролі України у забезпеченні міжнародної стабільності.

Нанесений удар також має стратегічне значення в контексті боротьби проти корупції та олігархічного впливу, оскільки Новолипецький металургійний комбінат належить олігарху, що має близькі стосунки з керівництвом РФ. Підкреслення таких зв'язків вказує на необхідність підтримки та розвитку демократичних цінностей в Україні та в усьому світі.

Участь українських спецслужб у проведенні операції проти Новолипецького металургійного комбінату відображає рішучість України захищати свої національні інтереси та призначення сприяти міжнародній безпеці. Атака на цей об'єкт, який є важливим елементом військово-промислового комплексу Російської Федерації, свідчить про активну позицію України у забезпеченні стабільності у регіоні та обороноздатності країни.

Окрім того, нанесений удар також відображає боротьбу України проти олігархічного впливу та корупції. Новолипецький металургійний комбінат, який належить олігарху зі зв'язками до керівництва РФ, став об'єктом удару як символ боротьби проти впливу та власницьких структур, що загрожують національній безпеці та демократичним цінностям.

Україна продовжує діяти відповідально та рішуче в контексті своїх зусиль щодо захисту власної безпеки та сприяння міжнародній стабільності.

Велика Палата Верховного суду України ухвалила остаточне рішення у резонансній справі за апеляційною скаргою народного депутата та колишнього президента Петра Порошенка до чинного глави держави Володимира Зеленського. Скаргу було залишено без задоволення.

З кінця минулого року Порошенко намагався скасувати Указ президента від 23 січня 2023 року №27 «Про деякі питання щодо перетину державного кордону України в умовах воєнного стану». Цим документом було введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони, згідно з яким Кабмін мав внести зміни до правил перетинання державного кордону для державних службовців, нардепів, суддів та прокурорів, дозволяючи виїзд лише у службові відрядження.

Порошенко вважає, що указ порушив його конституційне право на вільний виїзд з території України. Проте 1 грудня 2023 року прикордонники не пропустили його у відрядження до Польщі та США для участі в Саміті Міжнародного демократичного союзу. Речник Державної прикордонної служби України (ДПСУ) Андрій Демченко повідомив, що заборона на виїзд була пов’язана з тим, що Верховна Рада скасувала відрядження нардепа.

У своєму позові Порошенко зазначив, що прикордонники керувалися новими змінами, які набрали чинності після видання спірного указу президента.

Верховний суд спочатку повернув позов Порошенка, оскільки він пропустив термін, відведений для оскарження указу Зеленського. Згідно з законом, термін для оскарження становить шість місяців з моменту ухвалення документа, що вичерпався 25 липня 2023 року.

Не погодившись з цим рішенням, Порошенко оскаржив його у Великій палаті Верховного суду. Однак суд дійшов висновку, що указ від 23 січня 2023 року є актом індивідуальної дії, що не зачіпає прав позивача.

«Доводи позивача про те, що хоча указ не прийнятий безпосередньо щодо Петра Порошенка, проте він стосується його прав, свобод, а також встановлених законом гарантій діяльності народних депутатів України, є необґрунтованими», – йдеться у постанові суду.

Суд також підкреслив, що інцидент із забороною виїзду Порошенку в грудні 2023 року не є предметом цього спору. Постанова Великої палати набрала чинності 3 жовтня і оскарженню не підлягає.