Прибутки українських банків зросли на 12%

Українська влада взаємодіє з компанією Telegram у питанні ідентифікації потенційно проблемних каналів у мережі. Представник платформи, Ремі Вонг, заявив, що Україна надала список таких каналів як частину співпраці з Telegram у боротьбі з контентом, який може порушувати законодавство або викликати інші проблеми. Незважаючи на те, що деталі цього списку не розголошуються, Telegram підтверджує свою здатність забезпечувати безпеку користувачів та стверджує готовність приймати заходи щодо виключення проблемного контенту.

Щодо реакції з боку української влади, Комітет з питань свободи слова Верховної Ради висловив стурбованість щодо потенційної загрози національній безпеці, що виходить від Telegram. Однак глава Центру протидії дезінформації Андрій Коваленко вважає, що блокування месенджера в Україні є неможливим. На додаток, адміністрація Telegram відмовляється блокувати канали, які поширюють російську пропаганду, що підтверджує складність ситуації.

У контексті цих подій, виникає питання про те, як українська влада збирається реагувати на проблему з потенційно проблемним контентом у Telegram та які можливі наслідки це може мати для користувачів месенджера в Україні.

У висновку можна сказати, що стаття висвітлює важливий аспект співпраці України з компанією Telegram у питанні ідентифікації потенційно проблемного контенту. Представник платформи підтвердив отримання списку каналів від української влади та зазначив готовність до вжиття заходів щодо усунення проблемного контенту.

Зауважено, що українська влада висловила обурення щодо можливої загрози національній безпеці, яка виходить від деяких каналів у Telegram. Однак існує роздум про складність блокування цієї платформи в Україні, оскільки Telegram володіє відкритим вихідним кодом та надійним шифруванням.

У контексті цього, виникає питання про те, як українська влада планує вирішити проблему з контентом у Telegram та як це може вплинути на користувачів месенджера в Україні.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Пишний зазначив, що ухвалений парламентом законопроект про приватизацію державних банків створює нові можливості для залучення приватних інвесторів. Згідно з меморандумом з МВФ, Сенс Банк та Укргазбанк визначені як пріоритетні для початку процесу приватизації. “Сподіваюся, 2025 рік принесе хороші новини”, — зазначив він.

Оцінка стійкості, проведена НБУ, показала, що всі банки відповідають нормативним вимогам. Пишний підкреслив, що банківська система має операційний прибуток та зростаючий апетит до кредитування, що відображає позитивні зміни в структурі доходів.

Проте існують серйозні перешкоди на шляху до інвестицій, зокрема затяжна війна та нестабільна податкова політика. “Підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним заходом, але його повторення ускладнює комунікацію з інвесторами”, — пояснив Пишний.

Голова НБУ також прокоментував зменшення кількості учасників фінансового ринку з 67 до 62 за останні два роки. Відхід банків пов’язаний з різними факторами, такими як неплатоспроможність та системні порушення вимог фінансового моніторингу. Пишний зазначив, що деякі банки самостійно вирішили відмовитися від ліцензії після оцінки свого стану.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

За словами Гончаренка, у підприємствах стало звичним явищем завищення цін на нафту, виплати завищених зарплат топменеджерам, маніпуляції із благодійними коштами та закупівлі без тендерів за завищеними цінами. Особливу увагу депутат звернув на дії Сергія Корецького, керівника обох підприємств, якого він звинувачує у масштабних фінансових махінаціях.

Гончаренко зазначив, що Корецький витрачає величезні кошти на благодійність:

Проте, як заявляє депутат, ці гроші часто надходять не на казначейські рахунки, а до приватних благодійних фондів, пов’язаних із чиновниками. Така схема дозволяє, за словами Гончаренка, “купувати” лояльність і уникати покарання.

Депутат наголосив, що Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не поспішають реагувати на виявлені порушення. Навіть якщо досудові розслідування відкриваються, то вони часто затягуються або передаються до інших органів.

Окрему увагу Гончаренко приділив діяльності Олени Кроловецької, колишньої керівниці підрозділу НАБУ, яка тепер працює адвокатом і обслуговує інтереси “Укртатнафти”. Депутат звинуватив її у впливі на рішення, які сприяли збереженню Корецького на посаді, попри переплату у 700 тисяч гривень.

Олексій Гончаренко закликав НАБУ та інші антикорупційні органи провести прозоре розслідування виявлених фактів. Він наголосив, що безкарність у такий критичний для країни час виглядає як зрада національних інтересів.

“Коли країна бореться за своє існування у війні, таке нехтування законом виглядає як зрада. Ми маємо поставити крапку у цій справі”, – резюмував депутат.