Субота, 7 Червня, 2025

Прибутки українських банків зросли на 12%

Важливі новини

Ліквідація МСЕК: що змінює новий закон

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

За словами народної депутатки та членкині комітету ВРУ з питань здоров’я нації Ольги Стефанишиної, реформа має на меті усунути застарілу систему, яка тривалий час не відповідала сучасним викликам. Усі функції МСЕК тимчасово передали до сфери охорони здоров’я, яка, за її словами, є “найсильнішою” серед дотичних галузей.

Хоча медична система взяла на себе функції МСЕК, це рішення не є ідеальним. Лікарі, які вже працюють у складних умовах, отримають додаткове навантаження.

“Це несправедливо, адже наші лікарі не повинні брати на себе функції, які їм не властиві. Але це було тимчасове рішення, щоб уникнути хаосу,” — зазначила Стефанишина.

Окрім того, передбачено виділення додаткових коштів на програму медичних гарантій, що має полегшити виконання нових обов’язків.

Кабінет Міністрів протягом пів року має розробити новий законопроєкт, який розподілить функції ліквідованих МСЕК між різними сферами, зокрема соціальною, освітньою та сферою зайнятості. Очікується, що нова система повноцінно запрацює з літа 2026 року.

“Це дозволить повернути медичній системі її основну функцію — охорону здоров’я, а не вирішення соціальних питань,” — підсумувала депутатка.

Старість на межі виживання: чверть пенсіонерів в Україні отримують копійки

Українці, які досягли пенсійного віку, мають право на пенсійні виплати, проте реальність цих виплат свідчить про велику соціальну нерівність серед пенсіонерів. За даними аналітики Опендатабот, станом на кінець 2024 року середній розмір пенсії в Україні становив 5 789 грн, а вже у 2025-му — 2 759 грн, якщо рахувати усереднений показник з урахуванням різних видів […]

Українцям масово блокують рахунки: банки посилили фінмоніторинг

В Україні посилилися вимоги до фінансового моніторингу. Попри те, що обов’язкове обмеження у 150 тис. грн на місяць для переказів із картки на картку формально скасовано, банки зберігають його у межах добровільного меморандуму. Більше того, з липня 2025 року обмеження зменшать до 100 тис. грн на місяць, а для клієнтів із високими ризиками — до […]

Мобілізація в Україні: хто отримає відстрочку через здоров’я

В Україні тривають воєнний стан і загальна мобілізація, які продовжено до 6 серпня 2025 року. Під призов підпадають чоловіки віком від 25 до 60 років, якщо вони визнані придатними до військової служби та не мають законних підстав для відстрочки. Ключовим етапом перед мобілізацією є проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), яка визначає стан здоров’я призовника, зокрема психічне. […]

Як розв’язати проблему необмежених строків служби – Ігор Луценко

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Як розв’язати проблему необмежених строків служби тих, хто зараз у ЗСУ?

От, приміром, така ідея, в якості мозкового штурму.

Іде в комплекті з чергою на демобілізацію. По суті, це одна і та ж черга, просто іде по колу. Якщо ти демобілізувався — потрапляєш в кінець черги на мобілізацію.

Обидві черги — електронні.

На демобілізацію записуєшся добровільно. Якщо хочеш служити далі — не питання.

Припустимо, працює певний коефіцієнт. Якщо держава мобілізувала двох людей, котрі за визначеним переліком критеріїв мають у теорії тебе замінити, то 1 військовослужбовець отримує білет на вихід (і стає у кінець черги на мобілізацію, повторюю). Але не відразу, а як тільки ці люди стануть належною заміною.

Які критерії того, що вони стали належною заміною? Треба їх продумати. Звісно, новачки мають мінімум пів року прослужити і тоді вважатимуться такими, що здатні замінити попередника. Або навіть не просто пів року, а з урахуванням ризиків. Бо на фронті — то одне, в тилу — то інше.

Які ще критерії? Звісно, сфера. Медики за медика, сапери за саперів тощо.

Звісно, купа питань лишається…

У 2024 році прибутки українських банків суттєво зросли, перевищивши 175 мільярдів гривень за одинадцять місяців року, що стало найвищим показником щонайменше з 2021 року. Згідно з даними Національного банку України та оприлюдненими компанією Опендатабот, прибуток банків до сплати податків у січні-листопаді становив 175,6 млрд грн. Це на 12% більше порівняно з 2023 роком і майже у 2,5 раза більше, ніж у 2022 році, коли українські фінансові установи ще відчували наслідки повномасштабного вторгнення РФ.

Завдяки цьому, українські банки значно збільшили свої податкові надходження: лише за 11 місяців 2024 року вони сплатили до бюджету 44,52 млрд грн податку на прибуток. Це у 1,7 раза більше, ніж за аналогічний період 2023 року, і значно перевищує сумарні податкові надходження за ці ж місяці за попередні три роки.

Рекордне надходження податків було зафіксовано в листопаді 2024 року, коли банки сплатили 7,05 млрд грн. Значну частину цієї суми, близько 63% (4,47 млрд грн), забезпечили банки з іноземним капіталом. Це було пов’язано з підвищенням податкової ставки в останньому кварталі 2024 року з 25% до 50%.

Однак незважаючи на позитивні тенденції, 18% банків виявилися збитковими. 11 фінансових установ за результатами року зафіксували збитки загальною сумою 388 млн грн, що свідчить про певні проблеми в окремих сегментах банківської системи.

Зазначимо, що підвищення податкової ставки на банки було впроваджено відповідно до закону, підписаного президентом Володимиром Зеленським ще в 2023 році. Передбачалося, що це принесе бюджету країни додаткові 24-25 млрд грн за 2023 рік і до 6-7 млрд грн на рік у майбутньому. Проте зростання податкової ставки є тимчасовим заходом.

The post Прибутки українських банків зросли на 12% first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини