Субота, 18 Липня, 2026

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт про заборону російської мови в школах

Важливі новини

Поновлення адвокатського статусу не змінює хід розслідування справи “Мідас”

Поновлення адвокатського статусу, яке відбулося за участі Андрія Єрмака, не має впливу на перебіг розслідування кримінальної справи, відомої як «Мідас». За даними джерел у правоохоронних органах, чинність статусу адвоката зберігається навіть у випадку тимчасового призупинення діяльності, тож його відновлення не створює юридичних перешкод для слідчих дій. Цю обставину враховували з самого початку, зокрема в Національному антикорупційному бюро, і тому вона не вплинула на процесуальні рішення в межах розслідування.

У правоохоронних колах підкреслюють, що статус адвоката сам по собі не є інструментом, який може зупинити чи заблокувати слідство. Важливо, що в рамках кримінального провадження діє чітка процедура, і слідчі мають право продовжувати збір доказів, допити, аналіз документів та інші дії незалежно від того, чи є підозрюваний або фігурант справи адвокатом. Окремі процесуальні обмеження можуть виникати лише у випадку, якщо адвокат фактично здійснює правничу діяльність і має на це вплив у конкретному провадженні, що потребує окремих рішень суду.

Повідомлення про підозру у справі «Мідас» можуть здійснити заступник генерального прокурора, керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко або генеральний прокурор Руслан Кравченко.

Розслідування триває незалежно від адвокатського статусу фігурантів та їхніх поновлень.

Україна відкидає ідею часткового членства в ЄС – Зеленський

Президент України Володимир Зеленський під час спільної пресконференції з...

Єврокомісія встановила вимоги для отримання Україною 4 мільярдів євро

Європейська комісія представила список з 11 законопроєктів, ухвалення яких...

Перешкоди на шляху до виборів та виклики для демократичного процесу

Українська держава опинилася перед складним завданням — забезпечити умови для проведення виборів, які відповідали б міжнародним стандартам прозорості та легітимності. Заступник голови Центральної виборчої комісії Сергій Дубовик у розмові з телеканалом CNN підкреслив, що для повноцінної підготовки необхідно щонайменше пів року. Чинні обставини, за його словами, не дають можливості організувати виборчий процес якісно та без ризиків для достовірності результатів.

Однією з головних проблем залишається безпрецедентна міграція населення. Дані Організації Об’єднаних Націй свідчать, що понад 5,9 мільйона громадян України нині перебувають за кордоном, шукаючи тимчасового прихистку. Ще 4,4 мільйона осіб вимушено змінили місце проживання в межах країни. Такий масштабний рух людей суттєво ускладнює оновлення виборчих реєстрів та контроль за їх актуальністю.

Війна суттєво вплинула й на виборчу інфраструктуру. Заступник голови ЦВК зазначив, що в Україні працює лише 75% виборчих дільниць, адже частина з них зруйнована, перебуває у зоні бойових дій або на тимчасово окупованих територіях. Це створює додаткові перешкоди для організації процесу голосування.

Одним із ключових факторів Дубовик назвав ситуацію на фронті: майже один мільйон українців служить у Збройних силах, значна частина — безпосередньо на лінії бойових дій. «Важко уявити, як вони зможуть проголосувати без гарантії припинення бойових дій», — підкреслив він.

За його словами, для того щоб забезпечити вільні та чесні вибори, Україні необхідно щонайменше шість місяців підготовки. Якщо ж голосування провести раніше, «повністю гарантувати відповідність усім міжнародним стандартам буде неможливо».

Напередодні Президент Володимир Зеленський повідомив, що обговорював із народними депутатами можливість виборів під час воєнного стану. Глава держави наголосив, що політичні та юридичні виклики мають отримати відповіді всередині країни, тоді як безпекові значною мірою залежать від міжнародних партнерів.

Президент США Дональд Трамп своєю чергою закликав Київ провести вибори навіть попри війну. Він заявив, що українцям слід дати можливість обрати свого лідера та звинуватив українську владу у використанні воєнного стану для відтермінування виборів.

Дискусія щодо можливості виборів у період повномасштабної війни триває, однак у ЦВК наголошують: без підготовки і гарантій безпеки провести чесне голосування неможливо.

Уряд ухвалив нові правила вручення повісток: тепер вона вважається врученою з моменту відправки

Кабінет Міністрів ухвалив постанову №1062 від 1 вересня 2025 року, яка змінює порядок проведення призову під час мобілізації. Відтепер до друку та надсилання повісток залучаються не лише Міноборони та державні поліграфічні підприємства, а й обласні ТЦК та СП, а також Київський і Севастопольський міські центри. Вони отримали право укладати договори з поштовими операторами та друкарнями. […]

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Ініціатором документи виступала зокрема народна депутатка Наталія Піпа.

У пояснювальній записці вона наголосила, що мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова. Проте, наразі закон не регулює питання мови, якою взаємодіють учасники освітнього процесу поза його формальними межами (на перервах, в учительських кімнатах, на території закладу освіти після занять, уроків, пар тощо).

Метою і завданнями прийняття законопроєкту є закріплення на законодавчому рівні чітких обов’язків суб’єктів освітньої діяльності (…) створювати у закладі освіти українськомовне освітнє середовище, підтримувати та забезпечувати його існування. Тобто умови, за яких учасники освітнього процесу спілкуються між собою лише державною мовою як під час формального освітнього процесу, так і під час неформальної та неструктурованої взаємодії між собою у приміщеннях та на території суб’єкта освітньої діяльності

Народна обраниця впевнена, що забезпечення української мови як мови освітнього середовища сприятиме розвитку державної мови й безпеці держави. Також запровадження механізмів заохочень спілкування вихованцями, учнями, студентами українською мовою в освітньому середовищі позитивно вплине на молодь, дітей, інших учасників освітнього процесу, коли серед них буде використовуватися українська мова також і при не формальному спілкуванні.

Українськомовне освітнє середовище — це середовище, в якому студенти, учні, дошкільнята, викладачі, вчителі та вихователі спілкуються на території закладу освіти українською мовою як на уроках і заняттях, так і на перервах, в укриттях, у позанавчальний час

За її словами, сьогодні в Україні поза заняттями діти, студенти та педагоги в освітньому середовищі часто спілкуються іноземною мовою, переважно — російською.

Піпа підкреслила, що це негативно впливає як на формування мовленнєвих навичок (компетенцій) у дітей, так і на становлення державної мови й формування української ідентичності, від чого напряму залежить розвиток і безпека держава.

Вона наголошує, що 90% вчителів продовжують спілкуватися українською мовою з учнями на перервах. Водночас опитування учнівства показало, що відсоток учителів, які розмовляють під час навчальних занять та на перервах виключно українською мовою нижчий — 78% вчителів спілкуються під час уроків тільки українською мовою (минулого року — 82%), 69% — під час перерви (минулого року — 74%).

Питання введення українськомовного освітнього середовища сьогодні є актуальним, адже це підвищить рівень використання української мови, закріпить її важливість та підкріпить політику національної безпеки України

Станом на лютий 2024 року переважна більшість українців – 66% – вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології.

Останні новини