Понеділок, 15 Червня, 2026

Причини збільшення корупційних скандалів у ЗСУ: аналіз НАЗК

Важливі новини

У Раді зареєстровано законопроєкт про включення криптовалют до золотовалютних резервів України

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №13356, який може суттєво змінити підхід до формування золотовалютних резервів України. Ініціатори документа пропонують дозволити врахування віртуальних активів як окремої складової національного резерву. Проєкт закону передбачає внесення змін до чинного Закону «Про Національний банк України». Хоча повний текст документа наразі не оприлюднений, його картка вже доступна на сайті парламенту. Над […]

Дніпровський спас: відновлення після ракетного удару

Аварійно-рятувальні операції в Дніпрі, спровоковані масштабним ракетним ударом 19 квітня, успішно завершилися. Очікуваної ночі від завалів багатоповерхівки вдалося витягти ще одне тіло загиблого чоловіка, піднявши загальну кількість жертв до трьох осіб, а число поранених склало 24. ДСНС здійснили порятунок 12 осіб у цьому трагічному інциденті, використовуючи 20 одиниць техніки та відпрацьовуючи координацію 101 рятувальника. Психологічну підтримку отримали 51 людина, яка пережила цю подію. Загалом масштабна ракетна атака на Дніпропетровщину призвела до втрат восьми життів, серед яких були двоє невинних дітей. 34 особи також отримали поранення, включаючи одну дитину. Нагадуємо, що 20 квітня оголошено День жалоби за загиблими внаслідок цього трагічного ракетного удару.

У результаті масштабного ракетного удару 19 квітня в Дніпрі та на Дніпропетровщині було втрачено вісім життів, серед яких були двоє дітей. Загалом 58 осіб отримали травми. Аварійно-рятувальні операції, проведені після цього події, виявилися успішними завдяки координації рятувальників, застосуванню технічних засобів та наданню психологічної підтримки. Підтвердженням глибокої траурної обстановки стало оголошення Дня жалоби на території області. Важливою реакцією на такі події є не лише оперативна допомога постраждалим, але і подальші заходи з попередження подібних інцидентів та зміцнення системи безпеки населення.

Розширення оборонної співпраці: Україна очікує нову партію боєприпасів ATACMS від США

За інформацією представника Пентагону, очікується, що від Сполучених Штатів буде надіслано до України новий пакет озброєнь на суму 300 мільйонів доларів. Цей пакет буде включати різноманітну зброю, включаючи армійські тактичні ракетні системи.

Відповідно до офіційних осіб США, пакет міститиме декілька протипіхотних/протиматеріальних ракет, включаючи старшу версію далекобійної ракетної системи ATACMS, яка може наносити удар на відстань до 100 миль і нести боєголовки з касетними бомбами.

Додатково до ракетних систем, в пакеті також будуть снаряди для 155-мм гаубиць та керована реактивна система залпового вогню.

Ця ініціатива є частиною підтримки, наданої Україні з боку Сполучених Штатів, особливо в контексті боротьби з агресією Росії на сході країни. Однак, цей пакет озброєнь є лише тимчасовим рішенням, що виникає на тлі недостатнього фінансування та сперечів у Конгресі щодо додаткової підтримки.

Зазначено, що пентагон зміг використати заощадження від попереднього армійського контракту для України для реалізації цієї ініціативи. У зв'язку з цим, вирішення питання надання додаткової підтримки залишається відкритим та потребує додаткових розглядів.

У висновках можна підкреслити наступне:

• Україна очікує надходження нового пакету озброєнь від Сполучених Штатів на суму 300 мільйонів доларів, який містить різноманітну зброю, включаючи армійські тактичні ракетні системи.

• Ця ініціатива є частиною підтримки України в контексті конфлікту на сході країни та загрози з боку Росії.

• На тлі сперечів у Конгресі щодо додаткового фінансування війни в Україні, підтримка з боку США виявляється важливою для українських силових структур.

• Надходження цього пакету озброєнь вирішує тимчасові проблеми, але додаткові заходи можуть бути необхідними для підтримки України у майбутньому.

Переговори без результату: чому завершення війни залишається недосяжним

Незважаючи на пожвавлення дипломатичної активності та збільшення кількості міжнародних контактів, перспектива завершення повномасштабної війни Росії проти України й надалі виглядає віддаленою. Таку оцінку озвучила директорка Центру східноєвропейських та міжнародних досліджень Гвендолін Сассе у своїй колонці для британського видання The Guardian. Вона наголосила, що зовнішня динаміка переговорів не призвела до реальних змін на полі бою чи в політичних позиціях сторін.

За словами експертки, регулярні консультації між Україною, США та європейськими союзниками, а також поодинокі контакти між Вашингтоном і Москвою створюють ілюзію поступу, однак не зачіпають ключових проблем. Передусім ідеться про відсутність стійкого припинення вогню, чітких і зрозумілих безпекових гарантій та політичної волі Росії до завершення агресії. Кремль, як зазначає Сассе, продовжує діяти у логіці затягування конфлікту, намагаючись використати час у власних інтересах.

Кульмінацією дипломатичних зусиль останніх тижнів стала зустріч у Парижі, де 35 держав об’єдналися в так звану “коаліцію охочих”. Вони обговорювали можливі гарантії безпеки для України у разі припинення вогню. До процесу були залучені США, ключові європейські столиці та ширше коло партнерів Києва.

Однак, як зазначає Сассе, реальних зрушень ці переговори не принесли. Формальні мирні перемовини не стартували, а навіть режим припинення вогню не був погоджений. При цьому лише Україна, за її оцінкою, публічно демонструє готовність до компромісів, тоді як Росія зберігає жорстку позицію.

На тлі дипломатичних ініціатив Москва, навпаки, посилила ракетні та дронові удари по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі. Авторка вважає, що це є частиною свідомої стратегії тиску на цивільне населення в зимовий період, покликаної підірвати стійкість країни як фізично, так і психологічно.

Підсумкова Паризька декларація, за оцінкою Сассе, має радше символічний характер. Вона передбачає участь коаліції у механізмі моніторингу припинення вогню під керівництвом США, подальшу військову підтримку України, створення багатонаціональних сил під європейським керівництвом, зобов’язання реагувати у разі порушення домовленостей Росією та довгострокову оборонну співпрацю з Києвом. Проте жоден із цих пунктів поки не має чітких механізмів реалізації.

Велика Британія та Франція знову підтвердили готовність розмістити свої війська в Україні після запровадження припинення вогню як запобіжник у разі його порушення. Водночас залишається невизначеним, які саме дії Росії вважатимуться порушенням і якою буде відповідь Заходу.

Додатковим сигналом стала заява нового канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, який уперше допустив участь німецьких військових у механізмі гарантій безпеки. Втім, він уточнив, що йдеться лише про можливе розміщення в країнах НАТО, які межують з Україною, і лише за згоди Бундестагу.

Ключовою проблемою, за словами Сассе, залишається позиція Кремля. Володимир Путін, на її думку, не зацікавлений у справжніх переговорах і вважає, що час працює на нього. Його впевненість лише зміцнюється на тлі прямих контактів із Дональдом Трампом та підходу нової американської адміністрації, орієнтованої на короткострокові угоди.

Термін “коаліція охочих”, який викликає суперечливі історичні асоціації, у цьому випадку відображає нову реальність міжнародної політики — формування ситуативних альянсів поза традиційними інституціями. Саме результат війни в Україні, за словами авторки, стане ключовим тестом для цього нового світового порядку.

Бої за Покровськ: ситуація залишається напруженою, українські підрозділи продовжують опір

У районі Покровська тривають інтенсивні бойові дії. Попри те, що українська піхота змушена була відступити з окремих позицій, місто ще не перейшло під повний контроль російських військ. Про це повідомила воєнна кореспондентка Юлія Кирієнко-Мерінова, зазначивши, що ситуація на напрямку залишається вкрай складною та динамічною.

За її словами, підрозділи, які діяли в районах населених пунктів Лисівка, Сухий Яр і Новопавлівка, опинилися в умовній блокаді. Саме там українські захисники понад рік утримували оборону, стримуючи просування противника. Останніми днями ці райони стали одними з найгарячіших точок на мапі фронту — російські сили активно намагаються розірвати українські оборонні рубежі та створити передумови для подальшого наступу.

Кирієнко-Мерінова зазначила, що ворог намагається розділити місто на дві частини, а ситуація у Покровську та Мирнограді виглядає критичною. Водночас її дані спростовують заяву президента РФ Володимира Путіна про майже повне захоплення міста.

У Генеральному штабі ЗСУ підтвердили активність російських штурмових дій, зазначивши, що протягом доби українські сили зупинили 55 атак ворога. Оборону утримують у Покровську, Мирнограді та низці населених пунктів поблизу, зокрема Шахове, Дорожнє, Новопавлівка, Лисівка та Кучерів Яр.

Українські підрозділи продовжують стримувати просування ворога, контролюючи стратегічні напрямки та застосовуючи розвідувальні засоби для виявлення окупантів.

Заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Артем Ситник висловив свої коментарі щодо зростання корупційних ризиків у Збройних силах внаслідок повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Він наголосив, що війна завжди призводить до збільшення корупційних ризиків, навіть у тих сферах, де рівень корупції в мирний час був низьким. Ситник пояснив зростання корупції у Збройних силах значним збільшенням бюджету, який став найбільшим з початку повномасштабного вторгнення. Проте він відзначив, що основний пріоритет полягає в тому, щоб запобігти корупції в армії, щоб не створювати підстав для російської пропаганди, яка стверджує, що в Україні все корумповано та розкрадається. Також він зауважив, що роботу правоохоронних органів можна вважати досить ефективною, оскільки вони виявляють корупцію, що свідчить про певний прогрес у зниженні корупційних ризиків. Щодо скандалів, пов’язаних із закупівлями у Збройних силах, слідчі викрили справу про оборудки з закупівлями одягу та білизни, а також корупційну схему придбання боєприпасів. Відповідні особи знаходяться під слідством або вже підлягли арешту.

• Війна із Російською Федерацією призводить до збільшення корупційних ризиків у Збройних силах України, навіть у тих сферах, де рівень корупції раніше був низьким.

• Збільшення бюджету Збройних сил, обумовлене вторгненням Росії, сприяє появі нових корупційних можливостей.

• Основним пріоритетом є запобігання корупції в армії для уникнення використання цього факту російською пропагандою для дискредитації України.

• Діяльність правоохоронних органів показує певний прогрес у боротьбі з корупцією, що свідчить про ефективність їхньої роботи.

• Слідчі вже виявили деякі корупційні схеми у закупівлях у Збройних силах та проводять розслідування, що дозволяє надіятися на подальше зменшення корупційних ризиків.

Останні новини