Приховані підключення до Wi-Fi як причина повільного інтернету та ризиків для домашньої мережі

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

За її підрахунками, збільшення мінімальної зарплати на 100 гривень потребує додаткових 5,3 млрд грн з державного бюджету. А підвищення на 1000 гривень, тобто до 9000 грн, обійдеться Україні у понад 50 млрд грн, що є серйозним фінансовим навантаженням для країни, чия економіка ще не досягла достатнього рівня відновлення.

Підласа також пояснила, що підвищення прожиткового мінімуму поки неможливе, оскільки до нього прив’язані численні соціальні виплати. Переглянути ці стандарти можна лише за умов зростання ВВП.

Водночас, попри бюджетні труднощі, в Україні спостерігається зростання зарплат. За даними за серпень 2024 року, середня заробітна плата за вакансіями зросла на 18,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року і становить 19 674 грн. Середня зарплата за резюме за той самий період збільшилася на 14% і досягла 20 503 грн.

Цікаво, що під час війни роботодавці все частіше надають перевагу жінкам. Причиною цього стала мобілізація чоловіків та труднощі з їх бронюванням. За статистикою, 59% нових бізнесів в Україні під час війни відкрили жінки, що свідчить про активну участь жінок у розвитку економіки країни.

Україна активно готується до майбутнього саміту НАТО у Вашингтоні, де вона розраховує на прийняття "сильного" рішення, що підтримає її стратегічний курс на вступ до цього впливового військового альянсу. Українська сторона акцентує увагу на необхідності зміцнення військово-технічного співробітництва з НАТО та підтримки санкційного тиску на Росію через її агресійну політику.

Про це заявив заступник керівника Офісу президента України з питань зовнішньої політики Ігор Жовква в інтерв’ю Reuters.

Жовква дав інтерв’ю перед поїздкою до Люксембургу на зустріч Європейського Союзу, де офіційно розпочнуться переговори про вступ України, і сказав, що Київ хоче, щоб саміт НАТО завершився конкретними результатами.

“Я думаю, що цей саміт заслуговує на ухвалення сильного рішення, у тому числі щодо України. Тому що, я маю на увазі, якщо у вас не буде сильних рішень щодо України, саміт буде марним”, – заявив він.

Він не уточнив, що, на його думку, спричинить таке рішення.

Зеленський, який безуспішно лобіював політичне запрошення приєднатися до альянсу на саміті у Вільнюсі минулого літа, заявив, що цьогорічний саміт має вирішити питання про запрошення Києва до членства.

Хоча глава НАТО Єнс Столтенберг і Вашингтон заявили, що не очікують, що 32 члени альянсу на саміті 9-11 липня запросять Київ, Столтенберг заявив, що сподівається показати, що Україна наближається до членства.

Союзники обговорюють можливий текст заяви на саміті, який міг би надіслати такий сигнал, наприклад, заява про те, що шлях України до НАТО “незворотний”.

“Ми заслуговуємо на тверде рішення. Будь-яке рішення НАТО приймається консенсусом. І ми все це знаємо і розуміємо, що, можливо, цього разу консенсус буде сформовано знову в останній день перед самітом”, – сказав Жовква.

Жовква заявив, що початок переговорів про вступ України до ЄС став “величезним стимулом” для українців на вулицях та в окопах, оскільки найбільший конфлікт у Європі з часів Другої світової війни вирує, і кінця йому не видно.

“Люди зараз чекають на позитивні рішення в плані європейської інтеграції”, – сказав він. Від сьогодні Київ вважатиме шлях до членства в ЄС незворотнім. “Зараз марно сперечатися про те, скільки часу займуть переговори чи щось ще. Це дуже важливо. Шлях до повноцінного членства, на яке заслуговує Україна… незворотний”.

Нагадаємо, лідери 32 країн НАТО зберуться на саміт у Вашингтоні 9-11 липня.

Деснянський районний суд міста Києва ухвалив рішення повернути на доопрацювання адміністративний протокол, складений Національним агентством з питань запобігання корупції (НАЗК) щодо керівника політичної партії. Суд зазначив, що під час розгляду справи були виявлені суттєві процесуальні порушення, які унеможливлюють подальший розгляд без усунення недоліків.

Мова йде про провадження стосовно Григорія Кузьмича — очільника політичної сили Національне демократичне об’єднання “Україна”. За даними НАЗК, у листопаді 2025 року політик нібито порушив вимоги закону щодо фінансової звітності та прозорості політичної діяльності. Проте суд підкреслив, що матеріали справи містять невідповідності, які потребують додаткової перевірки та уточнення.

Під час перевірки матеріалів справи суд встановив, що протокол був складений із порушенням вимог статті 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зокрема, у документі не було зазначено адресу місця проживання особи, що унеможливлює її належне повідомлення про судове засідання.

Крім того, у протоколі відсутній підпис правопорушника або акт про його відмову від підпису. Також не було підтвердження, що особі роз’яснено її права та обов’язки відповідно до вимог закону.

Суддя Олена Броновицька у постанові наголосила, що відсутність особистої явки для підписання документа не може автоматично вважатися відмовою від підпису. Закон не допускає розширеного тлумачення процесуальних норм, а їх дотримання є обов’язковим для всіх сторін провадження.

У зв’язку з виявленими недоліками суд повернув матеріали до НАЗК для усунення порушень. Тепер агентству необхідно належним чином оформити протокол, встановити адресу особи, забезпечити її ознайомлення з матеріалами справи та дотриматися всіх процесуальних вимог.

Рішення суду не є виправданням по суті справи, однак фактично зупиняє розгляд до моменту належного оформлення документів.