Прикордонник застрелив дезертира

На Закарпатті правоохоронці зупинили чергову схему організації незаконного перетину кордону для чоловіків призовного віку, в якій організатори застосовували нестандартний спосіб маскування. Для переправлення ухилянтів за межі України використовувався не приватний транспорт, а службове інкасаторське авто одного з українських банків — транспорт, який зазвичай не викликає підозр під час руху до кордону та має підвищений рівень охорони.

За даними слідства, група посередників діяла заздалегідь продуманою схемою. «Клієнтів» збирали у спеціально визначених точках поблизу Ужгорода, після чого перевозили до інкасаторського буса, що був адаптований для прихованого розміщення кількох людей. У документах та супровідних паперах транспорт фігурував як такий, що виконує службове завдання, що дозволяло йому безперешкодно рухатися у напрямку кордону.

Про спецоперацію повідомили у Державній прикордонній службі України та оприлюднили відео затримання.

Під час операції правоохоронці за підтримки військовослужбовців відділу «Лужанка» та спецпідрозділу КОРД зупинили інкасаторський автомобіль, який рухався з увімкненими проблисковими маячками. Усередині броньованої капсули, призначеної для перевезення готівки та цінностей, перебували двоє співробітників банку та чоловік призовного віку, якого вони везли до кордону з Угорщиною.

За даними слідства, вартість такої «послуги» становила 16 500 доларів. Частину грошей ухилянт уже передав організаторам, а решту мав сплатити після успішного перетину кордону.

За використання службового банківського транспорту учасники схеми намагалися мінімізувати ризики перевірки та створити ілюзію офіційності. Однак прикордонники та СБУ вчасно отримали інформацію про перевезення та заблокували спробу втечі.

Наразі тривають слідчі дії. Організаторам загрожує кримінальна відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України.

У Звягельському територіальному центрі комплектування (ТЦК) Житомирської області сталася трагедія: помер 32-річний Сергій Ковальчук. Його наглою втратою збурено не лише родину та близьких, а й увесь регіон. Новина про його передчасне пішов з життя викликала хвилю обурення та невпевненості у суспільстві, а соціальні мережі нестримно розгортали обговорення його смерті.

Смерть Сергія Ковальчука, на жаль, не лише призвела до болюсних обтяжень для його рідних та друзів, але й стала своєрідним каталізатором для глибокого морального поневолення у громадськості. Шанований і поважаний, Сергій залишився пам'яттю не лише як сім'янин та друг, а й як активний учасник громадського життя. Він завжди прагнув надавати допомогу тим, хто цього потребував, і відзначався своїм безстрашним ставленням до життя.

Проте, зараз усі зітхають зі смутком, згадуючи яскраві моменти, пов'язані з Сергієм, але також сповнені роздумів про можливі причини трагічної події. Спекуляції та гіпотези навколо обставин смерті підстрибують, переважно, у зв'язку з його службою в армії та можливим впливом військових чиновників. Чи є в цьому ядро правди або це лише результат неперевірених домислів — питання, що залишається без відповіді.

Тим часом, рідні та друзі Сергія, понурі й ошелешені від його передчасного прощання, об'єднуються, щоб взяти його пам'ять і досвід у підтримку одне одного. Вони залишаються обійнятими болем, але віддані обіцянці, що ніколи не забудуть навіть найдрібніших подвигів Сергія та будуть тримати його дух живим серед них.

Сім’я 32-річного Сергія Ковальчука заявляє, що сина доставили з ТЦК у лікарню з переломом основи черепа.

У нього також була зламана щелепа, пробита грудина.

Лікарі підтверджують, що чоловіка з ТЦК доправили у вкрай важкому стані в комі з діагнозом «закрита черепно-мозкова травма, лінійний перелом тім’яної кістки, правобічна внутрішньочерепна гематома, вогнищевий забій головного мозку, дифузне забій головного мозку, перелом нижньої щелепи, пневмонія, спричинена аспірацією їжі або блювотними масами».

4 дні побитий був на апараті штучної вентиляції легенів. Помер, не приходячи до тями.

Офіційний діагноз – епілепсія.

Сусіди кажуть, що чоловік не був військовозобов’язаним, оскільки хворів на епілепсію, але до нього додому прийшли з повісткою і повезли в ТЦК.

Місцева мешканка заявляє, що це вже четвертий або п’ятий подібний випадок у місті.

13 жовтня Рада Європейського Союзу планує ухвалити важливе рішення про перегляд тарифних квот для низки аграрних товарів з України. Як зазначила голова Комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, ці нові квоти будуть поширюватися на 21 з 34 товарних позицій, що наразі підпадають під обмеження. Очікується, що обсяги цих квот будуть значно більшими порівняно з тими, які діяли в рамках автономних торговельних преференцій.

Це рішення є важливим кроком у контексті розвитку торгових відносин між Україною та ЄС, адже дозволить українським виробникам значно розширити доступ до європейського ринку для широкого спектру аграрної продукції. За інформацією Роксолани Підласи, нові квоти не лише покращать можливості для українських експортерів, але й стимулюватимуть економічний розвиток аграрного сектору в Україні. Важливо, що рішення набуде чинності через 15 днів після його ухвалення.

В уряді вже підтвердили намір домовитися з ЄС про розширення умов доступу української продукції на європейський ринок. Торговий представник України Тарас Качка ще влітку повідомив про погодження оновленої угоди про вільну торгівлю, яка передбачає збільшені “нульові тарифні квоти”. Це означає, що в межах встановлених обсягів імпорт українських товарів до ЄС буде безмитним, а після перевищення лімітів застосовуватимуться звичайні тарифи.

За попередніми даними, для окремих видів продукції зростання квот порівняно з показниками 2021 року становитиме сотні відсотків. Зокрема, для меду — на понад 583%, для цукру та обробленого крохмалю — на 500%, для зернових продуктів — до 435%, для сухого молока — на понад 300%, для яєць — на 300%. Значне підвищення квот очікується також для вершкового масла, овесу, кукурудзи, пшениці, м’яса птиці, етанолу та інших агропродуктів.

Таким чином, Європейський Союз фактично відкриває для України ще ширший доступ на ринок сільськогосподарської продукції, що стане суттєвою підтримкою для аграрного сектору в умовах війни та зростаючих викликів для економіки.