Ключові фінансові виклики для України у 2024 році: чи витримає країна економічний тиск?

Під час розслідування корупційних схем, що пов'язані з будівництвом фортифікаційних споруд, правоохоронні органи України розпочали близько 30 кримінальних проваджень. Сума коштів, що фігурує у цих справах, нараховує понад 20 мільярдів гривень. Ця інформація викликає серйозне занепокоєння стосовно ефективності управління державними фінансами та контролю за витратами на потреби оборони. Виявлені порушення свідчать про необхідність посилення механізмів контролю та перегляду процедур у галузі будівництва оборонних споруд для запобігання подібним випадкам у майбутньому. Реакція суспільства та владних структур на ці факти буде визначальною для забезпечення прозорості та відповідальності у сфері використання державних коштів та збереження національної безпеки.

Такі цифри навели правоохоронці на закритому засіданні слідчої комісії Ради з питань фортифікацій, заявив секретар ТСК Михайло Бондар. Він повідомив у кулуарах Ради, що подробиці про ці справи розкриють на наступному засіданні комісії за тиждень.

За словами Бондаря, Міноборони та обласні військові адміністрації мають дати інформацію про освоєння бюджетних грошей на будівництво укріплень, графік їхнього зведення та місце розташування. Після цього депутати плануватимуть ревізію фортифікацій.

“Наразі вже відкрито близько 30 кримінальних проваджень щодо розтрати коштів під час побудови фортифікаційних споруд. Члени комісії від «Слуг народу», почувши такі цифри, одразу спробували захищати розпорядників коштів. А левова частка – це військово-цивільні адміністрації – це вертикаль президента. Наступного разу ми маємо отримати по кожному провадженню – за якою статтею, хто там фігурує і які суми”, – сказав Бондар.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Полковник запасу ЗСУ Сергій Грабський в ефірі “Radio NV” поділився своїм аналізом ситуації на полі бою. Він зазначив, що російські сили концентруються на певних ділянках фронту, але навіть там їхні ресурси залишаються під питанням.

Головним напрямком для росіян зараз є район Покровського виступу та Курахового. Саме тут противник намагається зосередити свої сили для просування. “Після завершення операцій у Кураховому та Покровську росіяни можуть перекинути ресурси до Куп’янська, але чи вистачить їм сил – це питання залишається відкритим”, – вважає Грабський.

Експерт допускає можливість наступальних дій у районі Куп’янська, але вони не будуть настільки масовими, як в Донецькій області. “Куп’янськ добре укріплений, а оборону тут тримають підрозділи, які знають місцевість. Це створює серйозні виклики для росіян”, – зазначив Грабський.

Окрема загроза походить від плацдарму, який російські війська здобули на правому березі річки Оскіл. За словами Грабського, ця локація є стратегічно незручною для розвитку наступу, але може бути використана для відволікаючих маневрів.

Сергій Грабський наголошує, що росіяни можуть проводити лише окремі наступальні операції на другорядних напрямках, таких як Куп’янськ, Лиманський район, Сіверськ та Херсонські острови. Проте масованого наступу на всіх цих ділянках водночас вони здійснити не зможуть.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Згідно з публікацією екс-голови ДП “Полтаванафтогазгеологія”, Геннадія Сікалова, компанії групи ЕКО ОПТІМА структуровані через ряд кіпрських офшорних компаній, зокрема через ZMS ENERGEE LIMITED, яка контролює інші офшорні структури, такі як IVENA LIMITED, DERAVEST, POLIVEST, та ZMS HOLDING. За словами Сікалова, метою такої структури є не стільки захист активів, скільки податкова оптимізація.

Відомо, що IVENA LIMITED виконувала функцію “фінансового хабу” для бізнесу Козицьких до 2019 року. Платежі від українських компаній через цей офшор дозволяли виводити прибутки з-під оподаткування, а також здійснювати “позики” українським компаніям через кіпрські структури. Це дозволяло зменшити базу для оподаткування в Україні. За період з 2020 по 2022 роки через цей офшор пройшло понад 20 млн євро.

Ще одним важливим аспектом є кредити, які компанії Козицьких отримали від “Укрексімбанку” та “Укргазбанку” на загальну суму не менше 57 млн євро. Вартість позик підкріплена поручительством з боку кіпрських офшорних компаній, а також самого Максима Козицького. Так, один із кредитів був гарантований головою Львівської ОВА, що додає питання про конфлікт інтересів та корупційні ризики в умовах, коли діючий чиновник безпосередньо пов’язаний із фінансуванням приватних бізнес-структур.

Як підкреслює Сікалов, така офшорна структура дозволяє Козицьким уникати сплати податків на сотні мільйонів гривень. При цьому, за його словами, Максим Козицький має прямий вплив на ці компанії, що викликає питання про можливий конфлікт інтересів. Відповідно до українського законодавства, діючі посадовці не мають права управляти активами, що є пов’язаними з їх діяльністю.

Згідно з останньою фінансовою звітністю кіпрських компаній, Козицький є пов’язаною особою, що надає йому можливість впливати на їхні ключові рішення. Однак, ці зобов’язання не були відображені в його декларації, що підсилює підозри в корупційних схемах і порушенні законодавства.

Вища рада правосуддя ухвалила одностайне рішення про звільнення судді Солом’янського районного суду Києва Андрія Макухи, який фігурував у справах, пов’язаних із подіями Революції Гідності, а також у кримінальному провадженні щодо отримання неправомірної вигоди. Цей крок став фінальним етапом у тривалому процесі, що протягом багатьох років супроводжувався численними спробами уникнення відповідальності та повернення до системи правосуддя.

Після подій 2014 року Макуха привернув увагу громадськості низкою судових рішень, ухвалених щодо учасників протестів. Того ж року правоохоронні органи задокументували факт отримання ним та суддею Оленою Демидовською хабаря, що стало підставою для порушення кримінального провадження та подальших дисциплінарних процедур. Вища рада правосуддя у 2016 році звільнила Макуху за порушення присяги, проте це рішення не стало остаточним — через суд він домігся поновлення та у 2020 році повернувся до здійснення правосуддя.

Навіть повторний розгляд питання про звільнення затягувався. У 2023 році Макуха мобілізувався до лав ЗСУ, що автоматично призупинило розгляд у ВРП. Проте служба в армії виявилася не аргументом його сумлінності, а радше додатковим свідченням невідповідності займаним посадам.

Характеристика від командування стала справжнім шоком: суддю охарактеризували як військовослужбовця, що не дотримується статутів, демонструє нестачу ініціативи, не виконує наказів, губиться у складних ситуаціях та провокує конфлікти. Зазначено також низький рівень фізичної підготовки та незадовільне володіння особистою зброєю. Командування прямо вказало, що Макуха не відповідає займаній посаді.

Окремо зафіксовано неодноразові факти появи у строю в стані алкогольного сп’яніння. Один із найгучніших епізодів — перевірка минулого року, коли суддю виявили п’яним при 2,01 проміле алкоголю, що перевищує допустимі норми у десять разів. Протокол щодо цього правопорушення вже довгий час лежить у Печерському суді без розгляду у судді Константінової.

Після переводу Макухи до Києва військова частина підтвердила, що він може брати участь у засіданнях ВРП онлайн, і розгляд його дисциплінарної справи відновили. Висновок командування і матеріали провадження стали вирішальними: Вища рада правосуддя дійшла висновку, що Макуха не здатен виконувати обов’язки судді.

Так після багаторічних маніпуляцій, поновлень і затягувань один із суддів Майдану все ж таки позбувся мантії.