Прикордонники врятували двох чоловіків, які незаконно проникли в режимну зону

Керівник Кам’янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергій Кузьменко у своїй декларації за минулий рік розкрив інформацію про фінансові надходження родини, які склали близько 5 мільйонів гривень. Значну частину цього доходу, як вказано в опублікованих даних, було отримано від продажу майна та подарунків. Сам прокурор отримав 1,42 мільйона гривень у вигляді заробітної плати та 941 гривню як матеріальну допомогу.

Серед основних джерел доходів його дружини, Марії Станіславівни, вказано 2,4 мільйона гривень від продажу нерухомості, що була реалізована Анжеліці Баштаненко. Окрім того, вона отримала подарунок у розмірі 1,21 мільйона гривень від своєї матері, Алли Пістун. Таким чином, загальний дохід родини значною мірою сформований завдяки операціям з нерухомістю та дарунками, що може викликати додаткові питання щодо джерел походження таких значних коштів.

Під час війни, як вказано в декларації, сім’я придбала квартиру в Дніпрі площею 71 м² за 3,64 млн грн; раніше у дружини були інші квартири — зокрема 64,8 м² (вказана в 2023 році) та 114,2 м² з правом користування (власниця — Галина Кузьменко). Також у 2023 році дружина придбала автомобіль Toyota Camry (2022) за 1,37 млн грн.

Сергій Кузьменко декларує нерухомість у селі Новоолександрівка під Дніпром: дві земельні ділянки (30 м² і 2 310 м²), а також незавершене будівництво (будинок 440 м², літня кухня 103 м², гараж 55,2 м², споруда 78 м²). Крім того, у декларації вказані готівкові заощадження: у самого Кузьменка — $36 тис., 130 тис. грн і €800; у дружини — $4,5 тис. і 123 тис. грн.

У біографічній частині документонаходиться інформація про службову кар’єру: Сергій очолює Кам’янську окружну прокуратуру з березня 2021 року; його батько Анатолій Кузьменко був заступником прокурора області до 2015 року, а брат Анатолій наразі очолює Павлоградську окружну прокуратуру.

Зауважимо, що понад половина минулорічних надходжень родини припала на операції з майном і подарунки — факти, які привертають увагу на тлі воєнного часу та економічної нестабільності. Однак сама декларація фіксує надані родинні й цивільно-правові правочини; питання щодо походження коштів чи відповідності доходів і витрат потребують додаткової перевірки компетентними органами.

Світова спільнота цього дня відзначає Міжнародний день сліпих, нагадуючи про потребу соціальної підтримки, доступності та рівних можливостей для людей з вадами зору. Ініціативи, приурочені до цього дня, охоплюють просвітницькі кампанії, благодійні акції та освітні проєкти, які спрямовані на покращення якості життя та інтеграцію людей з обмеженими можливостями у суспільство.

Народні прикмети та звичаї 13 листопада також несуть цікаві спостереження. Златоустів день вважався показником майбутньої погоди: якщо ранок ясний, то зима буде м’якою, а сильний вітер віщував холодні й сніжні дні. Люди звертали увагу на слова, вимовлені цього дня — вважалося, що будь-яке сказане слово може справдитися або мати довготривалий вплив. У господарських справах радили завершувати важливі роботи, бо енергія дня сприяла успішному завершенню справ та врожаю майбутнього року.

На міжнародному рівні 13 листопада відзначають Міжнародний день сліпих: громадські організації проводять події, що привертають увагу до доступності міського простору та сучасних засобів реабілітації. Цього ж дня у світі згадують про важливість якості, юзабіліті та добрих справ — низка ініціатив проходить під позначками Дня якості, Дня юзабіліті та Дня добра.

Дата має і свій історичний контекст в Україні: 1918 року було створено Директорію УНР, а 1997-го відбулася перша зустріч Центральної виборчої комісії незалежної України. Серед уродженців і ювілярів дня — лікар-гістолог Олександр Черняхівський, письменник Остап Вишня, композитор Герман Жуковський, математик Ігор Скрипник і правозахисник, кримськотатарський лідер Мустафа Джемілєв.

Народні прикмети традиційно зосереджені на погоді: радісне цвірінькання синиць і горобців віщує потепління; кішка, що шукає теплі місця, — до морозів; риба, яка вистрибує з води, — до дощу; густий ранковий туман — до затяжних опадів. У повсякденних порадах цього дня радять безкорисливо допомагати іншим, уникати різких слів і брехні. Вважається також, що подорожі та справи, розпочаті 13 листопада, матимуть добрий перебіг — за умови, що їх буде доведено до кінця.

Одеський припортовий завод, один з найбільших і стратегічно важливих об'єктів промислової інфраструктури України, став об'єктом палких обговорень та критичних зауважень на тлі проголошеної великої приватизації. У зв'язку з оголошенням Фондом державного майна про продаж активів цього підприємства через електронний аукціон, виникають серйозні питання щодо прозорості процесу та можливих порушень у підготовці до його проведення. Висловлюються побоювання щодо можливості маніпуляцій із результатами аукціону та того, що у нього може бути «узгоджений» переможець.

До приватизаційного лоту включено понад 99,5% акцій Одеського припортового заводу, а також пакет нерухомості, що складається з 45 одиниць, загальна площа яких перевищує 285 тис. кв. м. Це включає виробничі комплекси, логістичні потужності та інші об'єкти, що відіграють важливу роль у забезпеченні економічної діяльності країни, зокрема у хімічній промисловості та виробництві добрив.

Проте в низці дописів і заяв громадських активістів ідея «великої приватизації» подається як фасадна — і, мовляв, реальний розподіл активу вже відбувся в кулуарах. Зокрема, у повідомленнях фігурує назва компанії «Кернел Холдинг S.A.», яку пов’язують із бізнесменом Андрієм Веревським: нібито компанія вже внесла гарантійний внесок у розмірі 50 млн грн, через що сам аукціон розглядають багатьма як формальність із відомим наперед переможцем. Ці твердження подаються як позиція авторів публікацій і потребують підтвердження від сторін.

У публічних заявах активістів і експертів лунає ще одна критична претензія: відсутність актуальної державної екологічної оцінки стану заводу та прилеглих територій. Зауважують, що згідно з вимогами для приватизації стратегічних об’єктів та об’єктів з потенційним впливом на довкілля, має бути проведена відповідна екологічна експертиза або оцінка — й використання застарілих висновків може ставити під сумнів законність подальших рішень. Якщо ці оцінки відсутні або не відповідають чинним вимогам, це може стати підставою для оскарження результатів аукціону в судовому порядку, наголошують правники, опитані в публікаціях.

Критики приватизації також побоюються, що у разі передачі контрольного пакета «непрозорим» структурам буде створено ризики для національної безпеки та енергетичної незалежності: ОПЗ має важливі логістичні й виробничі функції, які можуть впливати на роботу критичної інфраструктури регіону. У світі подібні ризики зазвичай ретельно оцінюються компетентними органами під час продажу стратегічних активів, але у відкритих повідомленнях громадськості критикують швидкість і непрозорість поточної процедури.

Солом’янський районний суд Києва ухвалив цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета для колишнього першого заступника міністра енергетики та високопосадовця «Енергоатому» Юрія Шейка. Політик був затриманий 2 грудня у Києві у межах розслідування кримінальної справи щодо заволодіння майном у великих розмірах. Підозру йому висунуто за ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, яка передбачає відповідальність за привласнення або розтрату майна шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах.

За даними слідства, Шейк підозрюється у схемах, що призвели до значних фінансових збитків державі. Розслідування триває, і правоохоронці працюють над встановленням усіх обставин та учасників злочинної діяльності. Використання електронного браслета дозволяє контролювати місцезнаходження підозрюваного та гарантувати його участь у процесуальних діях без тривалого перебування у слідчому ізоляторі.

За даними слідства, у 2022 році, під час роботи Шейка в «Енергоатомі», він підписав додаткову угоду до договору страхування цивільної відповідальності за ядерну шкоду. Ця угода без економічного обґрунтування збільшила суму контракту на 18 млн грн, які були переведені страховій компанії ПАТ «Просто-Страхування», що має прямі зв’язки з російським холдингом «РЕСО».

Прокуратура зазначає, що колишній заступник міністра діяв умисно та вступив у змову з іншими особами. Водночас Шейко заперечував свою провину, стверджуючи, що лише ставив підпис, а всі департаменти юридичний, фінансовий та договірний вже погодили угоду.

Тепер Шейко перебуватиме під домашнім арештом два місяці з електронним браслетом. Водночас у суспільстві виникають питання до САП і НАБУ: чи обмежиться справа лише домашнім арештом, чи покарання за співпрацю з російськими структурами під час війни буде реальним. Адже 18 мільйонів гривень могли б бути використані на десятки дронів чи генератори для лікарень у прифронтових зонах.

Всі наші інформаційні джерела надають важливі дані щодо наступного кроку в урядовій політиці щодо тарифів. Згідно з нашими джерелами, уряд вже працює над новими планами щодо підвищення тарифів, і ці плани знаходяться на розгляді в Кабінеті Міністрів. План передбачає підвищення тарифів на газ, опалення та водопостачання. Однак, для того щоб план набрав чинності, він повинен пройти процедуру затвердження у кулуарах Офісу Президента. Це робить питання про те, наскільки значно підвищаться ці тарифи, особливо актуальним.

За нашими даними мінімум на 50%, а в середньому на 80-150%, а максимум піднімуть до ринкових – це десь підвищення на 300-350% до кінця року.

Незважаючи на діючий мораторій на підвищення тарифів на тепло, гарячу воду та розподіл газу до 1 квітня 2024 року, уряд України та Нафтогаз нібито розглядають можливість підвищення цін.

Про це повідомив експерт у галузі ЖКГ Олег Попенко в ефірі Юрія Романенка. “Буквально годину чи дві тому мені повідомили, що Кабмін та Нафтогаз планують підняти вартість газу та тепла. Це абсолютна новина особисто для мене”, – заявив Попенко. За його словами, обговорюється підвищення вартості тепла та гарячої води в середньому на 20%, а ціни на газ можуть зрости на 20-25%. Якщо зараз споживачі платять близько 7,96 гривень за кубометр газу, то після підвищення ціна становитиме близько 9,5 гривень.

Попенко зазначив, що поки не ясно, чи торкнеться підвищення тарифів лише юридичних осіб, таких як водоканали та теплокомуненерго, чи зачепить також населення. Розглядаються різні варіанти, включаючи затвердження нових тарифів для теплокомуненерго чи підвищення для них вартості газу з дозволом місцевій владі піднімати тарифи.

Експерт наголосив, що підвищення тарифів давно обговорювалося Світовим банком та іншими організаціями з метою покриття видатків та збільшення надходжень до бюджету. Попенко висловив побоювання, що зростання цін призведе до збільшення заборгованості населення за комунальні послуги та може поставити під загрозу право власності на житло відповідно до “закону Третьякової” щодо домогосподарств.