Прикордонники врятували двох чоловіків, які незаконно проникли в режимну зону

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Таку оцінку дала своєму творінню дизайнерка Роксолана Дудка, чию інсталяцію «Ракета» встановили замість бюста російському поету.

Вона пояснила, що об’єкт є «складною алюзією» на ракети, встановлені на дитячих майданчиках за часів СРСР.

«Об’єкт є складною алюзією на архетипну форму ракети, яка відсилає нас до радянських дитячих майданчиків – феномену, який сьогодні зустрічається в урбаністичних ландшафтах українських міст. Така конструкція викликає візуально-когнітивний дисонанс у контексті сучасної української реальності, де ракети та обстріли стали інструментом щоденного геноциду російськими військовими проти мирного населення України», – заявила Дудка.

Київська міська рада прийняла нові Правила підготовки та прийняття рішень щодо набуття та припинення прав на землю комунальної власності. Цей важливий документ, розроблений за ініціативою депутатів Вікторії Пташник і Дмитра Білоцерковця, покликаний забезпечити більшу прозорість і контроль у процесі управління земельними ресурсами Києва. Зокрема, нові правила мають на меті створення чіткої процедури для розгляду заяв, запровадження публічного реєстру земельних угод і запобігання випадкам внесення питань щодо землі «з голосу».

Однією з головних новацій є введення мораторію на продаж комунальних будівель до моменту формування земельних ділянок під ними. Цей захід дозволить краще контролювати земельні ресурси і уникнути поспішних та непродуманих рішень. Окрім того, Київська міська державна адміністрація (КМДА) зобов'язана в разі виявлення порушень чи спроб незаконних операцій із землею негайно звертатися до суду та правоохоронних органів.

Правила забороняють виносити на розгляд питання про землю «з голосу», за винятком термінових потреб — розміщення держустанов, військових об’єктів або розірвання договорів оренди через невиконання зобов’язань орендарем. Також документ деталізує мінімальні розміри ділянок для різних видів забудови і передбачає, що передача ділянок без торгів можлива лише у випадках, прямо передбачених Земельним кодексом.

Нові норми вводять механізм контролю за орендарями: Департамент земельних ресурсів КМДА має перевірити ділянки, передані з 16 липня 2020 року, не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку оренди, і при виявленні зловживань готувати подання про відмову у поновленні договору. Крім того, запроваджується черга розгляду заяв за датою та часом їх реєстрації, а також зобов’язання створити публічний реєстр для онлайн-моніторингу стану розгляду земельних заяв.

Проте ухвала породжує питання практичної реалізації. По-перше, нові Правила не скасовують чинний Порядок 2017 року, тож можливі правові колізії та двозначності у застосуванні процедур. По-друге, низка важливих положень під час доопрацювання була вилучена — наприклад, норма про ненижчу ніж 12% орендну плату для тих, хто користувався ділянками без оформлення — що викликає сумніви у повноті антикорупційного захисту.

Під час голосування на сесії 9 жовтня 2025-го рішення підтримали 63 депутати (система показала 61 голос) — при цьому мер Віталій Кличко і депутат Михайло Присяжнюк заявили, що їхні голоси не були враховані. Дискусії у сесійній залі відображали і підтримку (Пташник назвала документ інструментом прозорості), і застереження: зокрема, депутат Микола Конопелько вказував на ризики двозначного тлумачення окремих норм і вимагав розглянути власні правки.

Контекст ухвалення — хвиля скандалів навколо столичної землі та низка розслідувань, що отримали назву «Чисте місто» (НАБУ/САП). Саме на фоні кримінальних проваджень і публічних претензій до практик відведення ділянок Київрада підготувала ці Правила. Утім, як зауважують критики, правила нічого не варті без неупередженого виконання: фіксація норм на папері не гарантує зупинки «туалетних схем», передачі зелених зон під забудову чи втрати для бюджету через відчуження землі без аукціонів.

В інтернеті з’явився документальний фільм «Океан Ельзи: Спостереження шторму», який майже одразу став предметом активних дискусій у соцмережах. Стрічка привертає увагу не лише історією культового гурту, а й несподіваними особистими штрихами до портрета його фронтмена. Попри багаторічне прагнення Святослава Вакарчука відокремлювати сцену від приватного життя, нові епізоди демонструють: частина важливих для нього моментів уперше опинилася в об’єктиві камери.

Один із найемоційніших фрагментів фільму присвячений родині музиканта. Глядачі бачать не концертні зали й не репетиційні студії, а звичайну відеорозмову — Вакарчук спілкується зі своїми дітьми, сином Іваном та донькою Соломією. Камера фіксує екран смартфона, на якому відбувається теплий, стриманий діалог без пафосу та публічних жестів. У цих кадрах артист постає спокійним і зосередженим, уважним до кожного слова, що звучить по той бік екрана.

«Ваня, я тебе дуже люблю. І тебе, і Соломійку. Як тільки тато зможе, тато вже скоро до вас приїде. Я вас обіймаю, цілую. Гарно там будьте, слухайтеся чемно Олю і маму. Все, скоро побачимось», — каже артист, всміхаючись у камеру.

Епізод став одним із найбільш обговорюваних у мережі — не лише через фільм, а й тому, що глядачі вперше побачили, яким Вакарчук є поза сценою та поза політичними чи суспільними ролями. Для багатьох він постав не фронтменом гурту, а просто батьком, який підтримує своїх дітей на відстані.

«Спостереження шторму», схоже, відкриває значно більше, ніж історію культового гурту. Стрічка пропонує наблизитися до людини, яку українці знають майже 30 років, але водночас — знають лише частково. І саме ці фрагменти особистого спілкування роблять документальний фільм не просто музичною історією, а дуже приватним щоденником у часи війни.