В Україні є єдиний діючий вулкан у селі Старуні на Івано-Франківщині

В Україні дедалі чіткіше усвідомлюють ризик того, що у разі потенційної мирної угоди країна може залишитися без реальних механізмів захисту від повторної агресії. Сам факт припинення бойових дій не означає настання стабільного миру, якщо не буде створено надійної системи стримування та відповідальності. Українське суспільство, держава і експертне середовище дедалі більше сходяться на думці, що мир без безпеки є лише паузою, а не вирішенням конфлікту.

Однією з ключових загроз вважається можливість реваншу з боку агресора, який може використати період формального миру для відновлення ресурсів, переозброєння та підготовки до нового етапу тиску. За відсутності чітко прописаних і гарантованих міжнародних зобов’язань будь-яка угода ризикує перетворитися на декларацію без практичної сили. Історичний досвід показує, що домовленості, які не мають механізмів примусу до виконання, швидко втрачають свою цінність.

Такий підхід передбачає створення численної армії мирного часу, масштабні інвестиції у сучасні військові технології, розвиток власного виробництва озброєнь і повну перебудову оборонного сектору. Мова йде про реформу системи закупівель, оновлення підходів до мобілізації та служби, технологічну модернізацію війська і стабільне фінансування оборони на роки вперед.

Потреба у власній системі стримування стає особливо актуальною на тлі того, що запрошення до НАТО — найбільш надійний для України варіант безпеки — наразі виключене. Без колективної оборони, передбаченої статтею 5 Альянсу, Україна змушена розраховувати на окремі двосторонні угоди, які не мають такої ж юридичної та політичної ваги. До того ж Росія вже відкрито сигналізує, що буде виступати проти будь-яких формальних гарантій безпеки для України.

Додаткову тривогу в Києві викликає непередбачуваність політики США. Різкі зміни позицій — від скепсису щодо цінності союзників до демонстративно теплих сигналів у бік Кремля — породжують сумніви в тому, що у разі порушення режиму припинення вогню Вашингтон буде готовий до жорстких дій. У цьому контексті дедалі частіше звучить думка, що розрахунок на зовнішній захист може виявитися фатальною помилкою.

План Б для України — опора на власні сили. Ключовим елементом цієї стратегії залишається велика армія. Під час мирних переговорів Київ наполягав на збереженні чисельності війська на рівні близько 800 тисяч осіб. Водночас потенційне перемир’я означатиме хвилю демобілізації, що створить колосальний виклик — як з точки зору комплектування, так і з точки зору фінансування.

Паралельно Україна робить ставку на технологічну перевагу. За час повномасштабної війни було сформовано цілу екосистему безпілотних систем, ракет, засобів радіоелектронної боротьби та перехоплення. Втім, самі технології не працюватимуть без зміни управлінських і організаційних підходів, а також без розвиненої оборонної промисловості та стійкого державного бюджету.

Юридично зобов’язуючі угоди про безпеку зі США та європейськими державами, а також можливе розміщення багатонаціональних сил так званої «коаліції бажаючих» залишаються важливими пунктами переговорів. Однак у Києві дедалі чіткіше наголошують: усе це може бути лише доповненням до власної армії, але не її заміною.

За такого сусідства Україна змушена виходити з реальності, в якій лише сильна, добре оснащена і фінансово забезпечена армія здатна гарантувати незалежність держави та не допустити повторення російської агресії.

З 15 вересня по 1 листопада 2023 року в Україні відбулася масштабна спецоперація під назвою «Мігрант», ініційована Державною міграційною службою України. Її основною метою стало виявлення порушників міграційного законодавства та забезпечення дотримання правил перебування іноземців на території країни. Операція охопила всі регіони України, за винятком зон активних бойових дій та тимчасово окупованих територій, де через безпекову ситуацію проведення таких заходів було неможливим.

Протягом цього періоду в рамках операції було виявлено понад 630 нелегальних мігрантів, багато з яких перебували в Україні без належних документів або з порушенням вимог міграційних норм. Це свідчить про важливість посилення контролю за міграційними потоками, особливо в умовах складної геополітичної ситуації. Окрім виявлення нелегальних мігрантів, операція мала за мету запобігти новим порушенням у сфері трудової міграції, а також зменшити ризики пов’язані з нелегальним працевлаштуванням та соціальними виплатами, які можуть бути спрямовані на осіб, що перебувають в Україні незаконно.

За даними ДМСУ:• 550 осіб зобов’язали примусово повернутися до країн походження;• 85 порушників примусово видворили за межі України;• 63 іноземців розмістили у пунктах тимчасового перебування;• 941 іноземцю заборонено в’їзд в Україну.

Найбільше серед виявлених порушників — громадяни Азербайджану (24,4%), Молдови (15,1%) та Російської Федерації (11,8%). Також до списку потрапили вихідці з Узбекистану (6,3%), Вірменії (5%), Грузії (4,6%) та Колумбії (4,3%).

Операція «Мігрант» проводилася відповідно до наказу ДМСУ від 12 вересня 2025 року №245. Участь у ній взяли представники Державної прикордонної служби, Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Державної служби з питань праці, Міністерства освіти і науки та інших органів виконавчої влади.

Завдяки взаємодії між структурами вдалося виявити масштабні схеми порушення правил перебування в Україні та забезпечити законне повернення іноземців до країн походження.

У ДМСУ наголошують, що боротьба з нелегальною міграцією є постійним завданням, особливо в умовах воєнного стану, коли безпека державного кордону та контроль за пересуванням осіб набувають особливої ваги.

Офіцер Збройних Сил України Ігор Лапін повідомив, що на території Сумської області активно ведуться диверсійно-розвідувальні операції російських окупантів. Він зауважив, що війська РФ, що дислокуються у неподалік від меж Сумської області, намагаються набрати силу з метою залучення українських військових резервів. Ситуація вимагає негайних заходів з боку українських військових для виявлення і ліквідації загрози та збереження територіальної цілісності України.

Лапін зазначив, що ситуація в Харківській області стала попередженням, оскільки російським військам вдалося розтягти українські резерви, частково завдяки діям спецпідрозділів Нацгвардії та інших спецпідрозділів.

Він також зауважив, що у разі появи проблем на певних ділянках фронту, українські війська можуть бути перенаправлені з інших ділянок. Наприклад, коли виникли проблеми в Очеретиному, туди була направлена 100-та окрема механізована бригада, яку було знято з іншої ділянки фронту.

Лапін також попередив, що Збройні Сили Російської Федерації можуть створити ще одне джерело тиску на Збройні Сили України, розтягуючи їх резерви. Він підкреслив, що необхідно враховувати дії противника та правильно розподіляти сили та засоби для оптимального протистояння.

Президент України, Володимир Зеленський, у зв'язку з наступом російських військ у Харківській області, прийняв рішення скасувати свої плановані візити до Іспанії та Португалії. Про це повідомляє іспанське агентство EFE з посиланням на інформовані джерела. Зазначається, що таке рішення було ухвалено через складну ситуацію, яку переживає Україна в обличчя російської агресії. Також вказується на те, що скасування візиту здійснюється з міркувань безпеки.

ЗМІ інформує, що під час свого візиту до Мадрида Зеленський мав намір зустрітися з прем'єр-міністром Педро Санчесом для підписання угоди про безпеку. Однак через поточну обстановку це підписання було відкладено на невизначений термін.

Рішення Президента України є важливим кроком у заб

Президент України, Володимир Зеленський, у зв'язку з наступом російських військ у Харківській області, прийняв рішення скасувати свої плановані візити до Іспанії та Португалії. Про це повідомляє іспанське агентство EFE з посиланням на інформовані джерела. Зазначається, що таке рішення було ухвалено через складну ситуацію, яку переживає Україна в обличчя російської агресії. Також вказується на те, що скасування візиту здійснюється з міркувань безпеки.

ЗМІ інформує, що під час свого візиту до Мадрида Зеленський мав намір зустрітися з прем'єр-міністром Педро Санчесом для підписання угоди про безпеку. Однак через поточну обстановку це підписання було відкладено на невизначений термін.

Рішення Президента України є важливим кроком у забезпеченні безпеки та захисту національних інтересів в умовах загрози з боку російської агресії, що демонструє відповідальний підхід до захисту країни та її громадян.