Середа, 30 Вересня, 2026

Приштина демонтувала український прапор: мер пояснив решение

Важливі новини

Мережа впливу в будівельно-інфраструктурній сфері: нові деталі можливих зловживань у державних проєктах

Нові дані, отримані з регіонів та оприлюднених судових матеріалів, висвітлюють існування розгалуженої будівельно-інфраструктурної мережі, до якої, за свідченнями джерел, могли бути залучені посадовці Мінрегіону, обласних військових адміністрацій, Державного агентства відновлення та низка пов’язаних підрядних організацій. Йдеться про системну схему, що діяла одразу в кількох напрямках — від будівництва водопроводів до зведення укриттів і проведення капітальних ремонтів житлового фонду.

За інформацією осіб, знайомих із перебігом розслідувань, перша група фігурантів нібито мала визначальний вплив на розподіл коштів і формування технічних завдань. У цьому блоці згадуються Міністр розвитку громад і територій Олександр Кулеба, керівництво Державного агентства відновлення на чолі з директором Сергієм Сухомлином, а також очільники окремих департаментів обласних військових адміністрацій. Саме через їхні рішення, за версією матеріалів, могли погоджуватися ключові підряди та визначатися виконавці робіт.

За інформацією співрозмовників, через підконтрольні структури — ТОВ «УКРТРАНСМІСТ» та ТОВ «АВТОМАГІСТРАЛЬ-ПІВДЕНЬ», а також низку фізичних осіб — угоди укладалися за завищеними цінами, у документацію закладалися штучні нарахування ПДВ, а частину контрактів розподіляли на фіктивні ФОПи. У такий спосіб з бюджетних та міжнародних програм, спрямованих на будівництво й реконструкцію водопроводів, виводилися мільйони гривень.

Окремі представники Державної податкової служби та обласних підрозділів у Миколаївській і Дніпропетровській областях теж фігурують у цих процесах, отримуючи хабарі за покривання схем і блокування внесення даних до ЄРДР. Зокрема, слідчий суддя Приморського районного суду Одеси Лариса Єршова ухвалою від 11 листопада 2025 року відмовила у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до реєстру.

Другий блок схеми стосується Харківської області та міста Харкова. Тут, за даними джерел, ключову роль відігравали голова ХОВА Олег Синєгубов, його заступник Іван Турченко, директор ДКБ ХОВА Ігор Лялюк, міський голова Харкова Ігор Терехов, перший заступник мера Олександр Новак та начальник департаменту міськради Костянтин Лиска. Мережа працювала через низку підконтрольних осіб і мала вплив на вибір підрядників для будівництва укриттів та капітальних ремонтів житла в регіоні.

Важливою фігурою у процесі був і колишній народний депутат Андрій Денисенко, пов’язаний із підприємствами «ПРОМТЕКС», «БІЛДІНГ ГРУП» та «АВАНТАЖ». Через корпоративні зв’язки він впливав на тендерні умови, розподіл контрактів і формування кошторисів.

За інформацією джерел, із 8 мільярдів гривень, які ХОВА отримала на оборонні укріплення, понад 327 мільйонів було спрямовано саме до ПП «БФ «ПРОМТЕКС» — постійного переможця місцевих тендерів. Схеми працювали за типовою моделлю: завищені ціни, «свої» компанії, ручний контроль за тендерами та подальше привласнення коштів, призначених для укриттів у школах, житлових будинках та об’єктів цивільного захисту.

Уся інфраструктурна мережа, за словами співрозмовників, працювала синхронно: від центральних міністерських кабінетів до місцевих управлінь. Її учасники отримували значні прибутки, а проєкти, що мали посилювати водозабезпечення та захищати цивільних, ставали інструментом системного дерибану.

Чому сирена може спрацювати після вибуху: пояснення від Міноборони

Радник міністра оборони України Сергій Бескрестнов, фахівець у галузі...

Хабарі на дронах: радниця ТПП та її син підозрюються у корупції на €100 тисяч

В Україні розгорівся серйозний корупційний скандал, пов'язаний з оборонною...

Василь Німченко задекларував пенсію колишнього судді Конституційного суду

Згідно з оприлюдненою інформацією, народний депутат, який раніше працював суддею Конституційного суду України, задекларував пенсійні виплати, що значно перевищують середній розмір пенсії в країні. Ця ситуація викликала широке обговорення в суспільстві та серед експертів.

Нардеп-виходець із ОПЗЖ Василь Німченко отримує космічну пенсію як суддя Конституційного суду у відставці.

Про це йдеться у публікації «Главкома».

Його колега по фракції, політичний аксакал Іван Кириленко торік отримав 212,4 тис. грн пенсії (або 17,7 тис. грн щомісяця).

Ще один представник ВО «Батьківщина» Михайло Волинець мав 200,1 тис. грн пенсії на рік (16,6 тис. грн у місяць).

Інший парламентар зі стажем, а нині обранець від забороненої «Опозиційної платформи – За життя» (співголовами були Юрій Бойко і Вадим Рабінович) Юрій Іоффе минулого року задекларував 251,1 тис. грн пенсії (20,9 тис. грн у місяць).

Основні пункти перемовин в Лондоні: ракети до Patriot,  розвіддані та зниження призовного віку

Підписання угоди про надра з самого початку було під питанням, так як вона не містила гарантій безпеки з боку США, на які розраховували в тому числі європейці. Мова йде про фінансування в розмірі 20-30 млрд доларів на рік, які США не хочуть давати, а Європа просто не в змозі. За інформацією джерел, однією із причин […]

The post Основні пункти перемовин в Лондоні: ракети до Patriot,  розвіддані та зниження призовного віку first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

У столиці частково визнаного Косова, Приштині, було знято прапор України, який висів на одній з міських будівель. Мер міста, Перпарім Рама, пояснив це рішення необхідністю поваги до суверенітету та державності Косова.

У своєму пості на Facebook він зазначив, що влада міста готова підтримувати народи, які страждають від воєнних конфліктів, насильства та переслідувань. Проте, за його словами, така підтримка не повинна мати місце на фоні приниження державності Косова. Рама підкреслив, що його країна розуміє, що означає боротися за свободу та право на існування.

Він також зауважив, що Приштина буде реагувати на ситуації, коли, на його думку, Косову не надають належної поваги. "Ні одна справа чи політика не повинні зменшувати значущість Косова та жертв його народу", – додав мер.

Таким чином, демонтаж українського прапора не слід розглядати як відмову від підтримки України, а скоріше як підтвердження прагнення Косова утвердити свій міжнародний статус. Влада Приштини прагне, щоб солідарність з іншими державами не суперечила національним інтересам Косова.

Ця ситуація ускладнюється політичним контекстом, оскільки Україна офіційно не визнає незалежність Косова і вважає його частиною Сербії. Це призводить до відсутності повноцінних дипломатичних відносин між країнами. Однак після початку війни в Україні Косово неодноразово висловлювало підтримку українському народу, приєднуючись до санкцій проти Росії та приймаючи українських біженців.

Рішення про демонтаж прапора може викликати певні запитання в контексті загальної політики Косова щодо України, але позиція мера свідчить про те, що питання міжнародного визнання залишається вкрай чутливим для місцевої влади.

Косово проголосило про свою незалежність від Сербії у 2008 році, і хоча понад 100 держав, включаючи США та більшість країн ЄС, визнали його, Сербія, Росія, Китай і ряд інших країн продовжують заперечувати цю незалежність. Україна також не є серед тих, хто визнав Косово, дотримуючись позиції про територіальну цілісність Сербії.

Демонтуючи прапор, Приштина також має на увазі складну внутрішньополітичну ситуацію, з якою країна стикається через тривалу політичну кризу. У червні 2026 року відбулися дострокові парламентські вибори, котрі не змогли зняти напругу в політичному середовищі. Нещодавно стався інцидент у парламенті, коли опозиційна депутатка кинула яйця в прем'єр-міністра, що свідчить про високу гостроту конфлікту.

Так, рішення щодо зняття прапора стало ще одним свідченням чутливості косовської влади до питань державності, міжнародного визнання та політичного статусу країни.

Останні новини