Мережа впливу в будівельно-інфраструктурній сфері: нові деталі можливих зловживань у державних проєктах

Служба безпеки України оприлюднила подробиці масштабної корупційної схеми, яка дала змогу колишньому голові Конституційного Суду Олександру Тупицькому незаконно залишити територію країни в перші тижні повномасштабного вторгнення. Розслідування встановило, що ключову роль у цьому відіграв волинський прикордонник Роман Гінгін, якого суд визнав винним у нелегальному переправленні осіб призовного віку через державний кордон.

За інформацією слідчих, уже у березні 2022 року на Закарпатті діяла добре організована група, до якої входили представники прикордонної служби, митниці та окремі працівники поліції. Їхня діяльність носила системний характер: за грошову винагороду вони допомагали чоловікам, які підлягали мобілізації, незаконно перетинати державний кордон та опинятися на території країн Європейського Союзу. Сума оплати залежала від маршруту та рівня «супроводу», а клієнтів знаходили через посередників або особисті контакти.

Тупицький заздалегідь домовився з учасниками схеми про виїзд до Угорщини. До кордону він їхав на задньому сидінні автомобіля Toyota Camry, за кермом якого перебував найнятий водій, що мав законні підстави для перетину кордону. Саме це дозволило уникнути детальної перевірки.

Прикордонники та митники формально перевірили документи лише водія. Тупицького та двох його супутників пропустили без огляду і не внесли до електронних баз. Таким чином вони фактично «зникли» для української системи контролю.

Автомобіль безперешкодно виїхав із пункту пропуску, а вже 17 березня 2022 року угорська сторона на пункті «Барабаш» офіційно зафіксувала в’їзд Олександра Тупицького. Згодом до нього виїхали дружина та діти, але вже на законних підставах.

У квітні цього року українські паспорти Тупицького були анульовані. Попри це, він продовжує проживати в Австрії, де переховується від українського правосуддя.

СБУ зазначає, що розслідування схеми на Закарпатті триває, а коло фігурантів може розширитися. Справу щодо Романа Гінгіна суд уже розглянув, однак інші учасники групи можуть отримати нові підозри.

Член Палати представників США, республіканець від штату Небраска Дон Бейкон, відкрито висловив занепокоєння щодо висловлювань колишнього президента Дональда Трампа стосовно нібито дронової атаки України на резиденцію президента Росії Володимира Путіна. За інформацією видання The Hill, Бейкон підкреслив, що Трамп, ймовірно, поспішив зайняти позицію на боці Кремля, не перевіривши достовірність фактів, що може призвести до небезпечних політичних наслідків.

Республіканець акцентував увагу на тому, що Росії не можна довіряти, адже Путін неодноразово поширював дезінформацію та маніпулював даними у власних геополітичних інтересах. На думку Бейкона, подібні заяви з боку американського лідера здатні підірвати міжнародну довіру до США та послабити підтримку союзників у критичні моменти.

«Президент Трамп і його команда повинні спочатку з’ясувати факти, перш ніж брати на себе відповідальність. Путін — відомий безсоромний брехун», — написав Бейкон у соцмережі X.

За даними видання, Трамп був «дуже розлючений» після заяв російської сторони про те, що Україна нібито намагалася атакувати президентську резиденцію в Новгородській області, використавши 91 безпілотник дальньої дії. Президент США послався на розмову з Путіним, яка відбулася того ж дня.

Після зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху у Мар-а-Лаго в Палм-Біч, штат Флорида, Трамп заявив журналістам, що почув про атаку безпосередньо від російського лідера.

«Одне діло — бути агресивним. Інше діло — атакувати його будинок. Зараз не час для таких дій. Це делікатний період. Я був дуже розлючений через це», — сказав президент США.

The Hill припускає, що Трамп мав на увазі мирні переговори між Росією та Україною, які, за його словами, перебувають у чутливій фазі. На запитання журналістів, чи існують докази того, що Україна справді здійснила таку атаку, Трамп відповів, що це ще належить з’ясувати.

«Ми це з’ясуємо. Ви кажете, що, можливо, нападу не було? Це можливо, я думаю. Але президент Путін сказав мені про це сьогодні вранці», — зазначив він.

Водночас президент України Володимир Зеленський відкинув звинувачення Москви, назвавши їх повною вигадкою. За його словами, ці заяви спрямовані на виправдання нових атак Росії проти України та можуть бути спробою зірвати або підірвати мирні переговори.

Також повідомляється, що напередодні, 28 грудня, Трамп зустрівся із Зеленським у Мар-а-Лаго. Під час зустрічі сторони обговорювали запропонований 20-пунктний мирний план.

Видання звертає увагу, що Дон Бейкон, який виступив із критикою на адресу Трампа, завершує свою каденцію в Конгресі наприкінці цього скликання. Він не вперше публічно висловлює незгоду з позицією президента США, зокрема щодо зовнішньої політики та війни між Росією й Україною.

Україна вступила на новий етап підготовки до забезпечення національної безпеки. Закон про мобілізацію, який був ухвалений Верховною Радою України 11 квітня, офіційно набирає чинності сьогодні, 18 травня. Після прийняття в парламенті, документ був переданий на підпис голові Верховної Ради, Руслану Стефанчуку, наступного дня. 15 квітня спікер парламенту підписав закон, а вже 16 квітня він отримав підпис Президента Володимира Зеленського. Офіційне опублікування закону відбулося 17 квітня в газеті "Голос України". Згідно з документом, він набуває чинності через один місяць з дня опублікування, тобто 18 травня. Деякі положення цього закону стануть чинними через вісім місяців з моменту його опублікування. Зокрема, це стосується норм, які регулюють подання інформації до територіальних центрів комплектування про зареєстровані транспортні та водні засоби, призначені для поповнення Збройних Сил та інших військових формувань у спеціальний період. Зараз військовозобов’язаним надається військово-обліковий документ з вклеєним штрих-кодом (VIN-кодом), що є ідентифікаційним номером, наданим Реєстром військовозобов’язаних Оберіг.

Висновки до цієї статті підкреслюють важливість та актуальність прийняття Закону про мобілізацію для забезпечення національної безпеки України. Відзначається, що закон був ухвалений Верховною Радою та підписаний Президентом, а його набуття чинності є кроком у зміцненні обороноздатності країни. Також висвітлено регулювання подання інформації про транспортні засоби для військових потреб та важливість впровадження нових ідентифікаційних методів для військовозобов'язаних.

Суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій Білоус знову приступив до виконання своїх обов’язків, попри те що досі залишається фігурантом кримінального провадження, яким займаються детективи Національного антикорупційного бюро та прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Інформація про його повернення до здійснення правосуддя була надана керівництвом суду у відповідь на запит журналістів «Слідства.Інфо», що привернуло нову хвилю уваги до цієї резонансної справи.

Раніше Вища рада правосуддя ухвалила рішення тимчасово відсторонити Білоуса від посади — строком на один місяць. Таке рішення було мотивоване підозрою у неправомірному впливі на співробітників територіального центру комплектування з метою «вирішити питання» щодо його двоюрідного брата. За версією слідства, суддя, використовуючи свій службовий статус, намагався сприяти оформленню звільнення родича від мобілізаційних зобов’язань в обмін на грошову винагороду.

За інформацією правоохоронців, у червні цього року двоюрідного брата судді доставили до ТЦК, однак завдяки втручанню Білоуса рішення про мобілізацію так і не ухвалили. Слідство зафіксувало, як суддя зустрівся з племінницею, отримав від неї кошти, привіз їх до ТЦК та вийшов звідти вже з родичем.

Прокурорка САП Аліна Жовницька повідомила, що у машині правоохоронці записали розмову судді з братом, під час якої він сказав: «Просили 12, я дав 8».

За даними слідства, Білоуса підозрюють також у брехні в декларації — прокуратура стверджує, що він не вказав нерухомість, автомобілі та земельну ділянку родини на понад 7,5 млн грн, а також не задекларував спільне проживання з колишньою дружиною у квартирі на Сихові.

Адвокат Олег Слободяник заявляє, що підозри необґрунтовані, а рішення Вищої ради правосуддя про відсторонення — неправильне. Він наполягає, що суддя лише «забрав родича» з ТЦК, де, за словами захисту, проти чоловіка могли діяти протиправно.

Білоус вважає свої дії «крайньою потребою», пояснюючи, що його родичу понад 50 років, він має бронь і опинився у ТЦК за сотні кілометрів від дому.

У САП повідомили, що розслідування перебуває на фінальній стадії й має завершитися цієї зими. Після цього матеріали передадуть до суду.

У вересні Вищий антикорупційний суд призначив Білоусу запобіжний захід — заставу понад 60 тисяч гривень. У САП наголошують, що відсторонення було необхідним, оскільки суддя міг впливати на свідків, серед яких — керівництво ТЦК Турки.

Попри це, після завершення строку відсторонення суддя повернувся до виконання своїх обов’язків.