ПриватБанк блокує картки “Нацкешбеку”: як клієнтам розблокувати кошти

Андріан Прокіп, доктор економічних наук та керівник енергетичних програм ГО "Український інститут майбутнього", поділився своїм аналізом можливих наслідків такого рішення. Його експертна оцінка допомагає зрозуміти потенційний вплив цієї реформи на різні сектори економіки та населення.

Нещодавно Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) вийшла з ініціативою урівняти тарифи на розподіл електроенергії незалежно від класів напруги споживачів. Це така собі зрівнялівка, на яку завжди хворіла енергетична політика в Україні. Для пересічного громадянина зміна малопомітна. Однак великі промислові споживачі електроенергії негативно висловлюються про цю ініціативу. І тут я спробую пояснити чому. А ще ця ідея суперечить принципам європейської політики та регулювання (які ми зобов’язані імплементувати) та й, зрештою, здоровій логіці економічно обґрунтованого тарифоутворення.

В Україні є два класи напруги, що застосовуються для систем розподілу електроенергії. Перший — для споживачів, підключених до ліній з напругою понад 27,5 кВ (або тих, хто використовує понад 150 тис. МВт∙год на місяць). Другий — для споживачів, підключених до ліній з напругою менше 27,5 кВ. Зрозуміло, що споживачі першого класу — це велика промисловість, яка споживає багато енергії. В різних країнах Європи кількість класів напруги буває більшою, і для кожного із них є свої тарифи на розподіл. В Молдові, яку я часто використовую як приклад для порівнянь енергетичної політики, таких класів напруги три із відповідними тарифами на розподіл.

Тариф на розподіл для першого класу нижчий, ніж для другого. На це є підстави. По-перше, в цих мережах менші втрати: що вища напруга у мережі, то нижчі втрати у ній і навпаки. За 2023 р. втрати у мережах першого класу напруги становили 4,13 %, а другого — 7,14%. По-друге, це звичайна ринкова логіка: хто споживає більші обсяги, претендує на дисконти. Для прикладу, у Вінниці тариф на розподіл для першого класу становить 344,82 грн/МВт·год , а для другого — 2 028,18; у Львові — 311,75 та 1 631,03; у Дніпрі — 226,41 та 1 328,03. Отже, тарифи розраховуються, виходячи із витрат на розподіл електроенергії за класами та обсягів цього розподілу. Це означає, що споживач за кожним класом напруги повинен покрити витрати, пов’язані із цим розподілом. А кількість споживачів першого класу незрівнянно менша, ніж споживачів другого класу, яких одиниці чи десятки у регіоні.

Ідея урівняти тариф на розподіл, як очікується, скоротить тариф для другого класу на 25%, і, природно, підвищить його для споживачів першого класу. І тут важливо, що такий підхід порушує принцип каскадування витрат у формуванні тарифу (cost cascading principle of tariff construction), який є одним із базових у системі європейської енергетичної політики. Фактично, за втрати у мережах повинні сплачувати ті, хто ними користуються.

Насправді ця зміна призведе до чергового крос-субсидування — а це хронічна хвороба української енергетики. І споживачі першого класу покриватимуть витрати і втрати споживачів другого класу напруги.

Інший бік проблеми в тому, що великі споживачі часто є експортерами і конкурують на зовнішньому ринку. Скорочення тарифу для другого класу дещо знизить витрати та собівартість виробництва малих виробників. Але останні конкурують лише між собою на внутрішньому ринку.

Нарешті, є ще одна група бенефіціарів такого рішення, і вони насправді отримають найбільшу вигоду — це компанії, що дотують тариф для населення за механізмом ПСО — здебільшого Енергоатом (близько 80%) та частково Укргідроенерго. Ці компанії покривають різницю між реальною ціною електроенергії (яка зокрема включає плату за її розподіл) та фіксованим тарифом (4,32 грн/кВт·год).

Побутові споживачі — це виключно другий клас напруги. І скорочення тарифу на розподіл на другого класу знизить реальну ціну електроенергії, а отже, зменшить витрати Енергоатому та Укргідроенерго. У цих компаніях залишиться більше коштів: в середньому 38 коп. на кожну 1 кВт·год. Отак з миру по нитці — гіганту капітал. І це на додачу до того, що ці компанії акумулюватимуть більший ресурс після підвищення тарифу з 2,64 до 4,32 грн/кВт·год.

Журналіст Володимир Бойко, що активно воює в рядах Збройних Сил України, розкриває важливий факт стосовно фіктивної військової служби антикорупціонера Шабуніна. Це відкриття відбувається на фоні розслідування Державного бюро розслідувань, яке показує, що голова "Центру протидії корупції" Шабунін мав статус військовослужбовця, але не фактично несучи службу. За інформацією Бойка, анонімний співробітник Національного агентства з питань запобігання корупції заявив, що НАЗК надсилало листи з проханням "прилаштувати" Шабуніна до військової частини. Виявилося, що цей випадок стосується 207-го окремого батальйону 241-ї окремої бригади Територіальної оборони, де служить сам Бойко. За словами журналіста, Шабунін виявлявся у Києві, проводячи тренінги як приватний підприємець, тоді як його службова локація зазначалася в іншому місці.

Бойко розкриває, що Шабунін зв'язався з командуванням батальйону в березні 2022 року та зміг фактично уникнути військової служби, вважаючи це способом уникнення мобілізації та зупинки кримінального розслідування проти себе. Цікаво, що за висновками Бойка, присутність Шабуніна у військовій частині була лише формальною, оскільки він з'являвся там дуже рідко.

Додатково до цього, за словами журналіста, соратниця Шабуніна, Дар'я Каленюк, допомогла своєму чоловікові, Оресту Рудому, виїхати з України. Він стверджує, що це було здійснено через корупційні схеми, оскільки Шабунін не міг виїхати за кордон через кримінальні справи. Таким чином, виявляється, що використання фіктивної військової служби стало для нього способом уникнення відповідальності перед законом.

У висновках можна зазначити, що розкриття факту фіктивної військової служби антикорупціонера Шабуніна журналістом Володимиром Бойком відображає важливість ретельного контролю за дотриманням законодавства та етичних стандартів у суспільстві. За даними розслідування, Шабунін, який повинен був нести військову службу, фактично уникнув цього та використав цей спосіб для уникнення відповідальності та втручання у справи державного значення. Також важливо відзначити активну роль журналіста у виявленні подібних порушень, що сприяє збереженню принципів прозорості та відкритості у суспільстві.

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити очі світу на реальних власників деяких з найпрестижніших маєтків у світі.

Нерухомість в Дубаї часто використовується як інструмент для приховування грошей, нелегальних операцій та ухилення від податків. Цей емірат став магнітом для тих, хто шукає спосіб приховати свої активи від контролю. Журналісти намагаються прослідкувати ланцюг власності та встановити істинних власників цих розкішних маєтків, розкриваючи темні та сумнівні схеми фінансових операцій. Дослідження "Dubai Unlocked" може виявитися ключем до розуміння справжньої сутності фінансових процесів в цьому світовому фінансовому центрі.

Отримані дані, в основному з Земельного департаменту Дубаю та комунальних підприємств, що перебувають у державній власності Об'єднаних Арабських Еміратів, були передані Вашингтонським центром оборонних досліджень (C4ADS), який вивчає міжнародну злочинність і конфлікти. Згодом їх передали норвезькому фінансовому виданню E24 та Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), який координував роботу над ексклюзивним масивом даних десятків ЗМІ з усього світу. Над частиною даних про українців працювали дві редакції — проєкт Радіо Свобода "Схеми" та "Слідство.Інфо". Журналісти дослідили частину цих даних, верифікували їх, в тому числі, за допомогою транзакцій, і виявили серед власників елітної нерухомості в Дубаї чимало українців — серед яких чинні та колишні посадовці: міністри, нардепи, судді, прокурори, керівники держпідприємств і, звісно, їхні родичі. "Схеми" публікують першу частину дубайських знахідок.

Одним з таких українських власників є Микола Злочевський — колишній міністр екології та природних ресурсів України під час президентства Віктора Януковича і колишній народний депутат від "Партії регіонів". Він є засновником однієї з найбільших компаній із видобутку газу Burisma Group. У 2023 році його статки оцінили у 225 мільйонів доларів.

Дубай, місто відоме своїми сучасними хмарочосами, розкішними бутіками та привабливими пляжами, завжди вражало світ своєю розкішшю та багатством. Проте за грандіозними будівлями і магазинами схована темна сторона — Дубай часто називають "податковою гаванню" та центром відмивання грошей, особливо через нерухомість. Проект "Dubai Unlocked" розкриває завісу, хто саме володіє елітною нерухомістю в цьому еміраті. Журналісти з понад 70 медіа-організацій з усього світу об'єднали зусилля та проаналізували дані про тисячі об'єктів нерухомості в Дубаї, зокрема за 2020 і 2022 роки. Результати цього дослідження можуть відкрити очі світу на реальних власників деяких з найпрестижніших маєтків у світі.

Нерухомість в Дубаї часто використовується як інструмент для приховування грошей, нелегальних операцій та ухилення від податків. Цей емірат став магнітом для тих, хто шукає спосіб приховати свої активи від контролю. Журналісти намагаються прослідкувати ланцюг власності та встановити істинних власників цих розкішних маєтків, розкриваючи темні та сумнівні схеми фінансових операцій. Дослідження "Dubai Unlocked" може виявитися ключем до розуміння справжньої сутності фінансових процесів в цьому світовому фінансовому центрі.

Отримані дані, в основному з Земельного департаменту Дубаю та комунальних підприємств, що перебувають у державній власності Об'єднаних Арабських Еміратів, були передані Вашингтонським центром оборонних досліджень (C4ADS), який вивчає міжнародну злочинність і конфлікти. Згодом їх передали норвезькому фінансовому виданню E24 та Проєкту з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP), який координував роботу над ексклюзивним масивом даних десятків ЗМІ з усього світу. Над частиною даних про українців працювали дві редакції — проєкт Радіо Свобода "Схеми" та "Слідство.Інфо". Журналісти дослідили частину цих даних, верифікували їх, в тому числі, за допомогою транзакцій, і виявили серед власників елітної нерухомості в Дубаї чимало українців — серед яких чинні та колишні посадовці: міністри, нардепи, судді, прокурори, керівники держпідприємств і, звісно, їхні родичі. "Схеми" публікують першу частину дубайських знахідок.

Одним з таких українських власників є Микола Злочевський — колишній міністр екології та природних ресурсів України під час президентства Віктора Януковича і колишній народний депутат від "Партії регіонів". Він є засновником однієї з найбільших компаній із видобутку газу Burisma Group. У 2023 році його статки оцінили у 225 мільйонів доларів.

Я тут, готовий допомогти, якщо ви маєте будь-які запитання або потребуєте додаткової допомоги. Чим я можу вам допомогти сьогодні?

Третя у списку власниць — бізнесвумен з Сербії, Маша Карич, яка походить з родини сербських забудовників Боголюба і Драгомира Каричів, що перебувають під санкціями і підтримують режим білоруського правителя Олександра Лукашенка. За даними, зібраними журналістами Білоруського розслідувального центру в рамках проєкту Dubai Unlocked, сім'я Каричів заробила свої статки, зокрема, завдяки співпраці з авторитарним лідером Білорусі Олександром Лукашенком.

Проєкт розкриває інформацію про нерухомість сім'ї Каричів у Дубаї, де вони володіють маєтками, які, ймовірно, стали результатом співпраці з Лукашенком. У відповідь на запитання журналістів, Боголюб Карич, батько Маши, запевнив, що не має знайомства з родиною Богуслаєвих.

Журналісти також виявили, що український Офіс генерального прокурора наразі не має достовірної інформації щодо майна Богуслаєва та його сина в Об'єднаних Арабських Еміратах. Проте розпочали процес конфіскації іншого майна Олександра Богуслаєва у Франції.

Дослідження також виявило, що колишній заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов придбав у Дубаї дві квартири та готельні апартаменти на суму понад 400 тисяч доларів.

Третя у списку власниць — бізнесвумен з Сербії, Маша Карич, яка походить з родини сербських забудовників Боголюба і Драгомира Каричів, що перебувають під санкціями і підтримують режим білоруського правителя Олександра Лукашенка. За даними, зібраними журналістами Білоруського розслідувального центру в рамках проєкту Dubai Unlocked, сім'я Каричів заробила свої статки, зокрема, завдяки співпраці з авторитарним лідером Білорусі Олександром Лукашенком.

Проєкт розкриває інформацію про нерухомість сім'ї Каричів у Дубаї, де вони володіють маєтками, які, ймовірно, стали результатом співпраці з Лукашенком. У відповідь на запитання журналістів, Боголюб Карич, батько Маши, запевнив, що не має знайомства з родиною Богуслаєвих.

Журналісти також виявили, що український Офіс генерального прокурора наразі не має достовірної інформації щодо майна Богуслаєва та його сина в Об'єднаних Арабських Еміратах. Проте розпочали процес конфіскації іншого майна Олександра Богуслаєва у Франції.

Дослідження також виявило, що колишній заступник прокурора Одеської області Олег Корнілов придбав у Дубаї дві квартири та готельні апартаменти на суму понад 400 тисяч доларів.

Відповідно до транзакцій, у грудні 2011 та на початку 2012 року, Олег Корнілов став власником двох квартир. Тоді, вже обіймаючи посаду заступника головного прокурора Одещини, він придбав студіо в преміум-комплексі Jumeirah Bay X1 Tower. Ці квартири, розташовані недалеко від пляжів Перської затоки, забудовані поруч із штучним озером, та загальною площею 47 та 38 квадратних метрів, обійшлись йому у понад 180 тисяч доларів США.

Згодом Корнілов змінив посаду на посаду заступника начальника слідчого управління обласної прокуратури, а потім і став керівником цього підрозділу. Проте, в 2014 році після Революції гідності його було звільнено відповідно до закону «Про очищення влади». Цього ж року він почав судову боротьбу, вимагаючи відновлення на посаді та компенсації за період безробіття.

У 2016 році, коли судова тяганина ще тривала, Корнілов знову вклався у нерухомість, інвестувавши понад 210 тисяч доларів у готельні апартаменти в елітному районі Дубаю, в комплексі Aykon City-Tower B. На той момент цей комплекс був ще недобудований, але його остаточно завершили у вересні 2023 року.

Під час будівництва комплексу Aykon City, в 2020 році, одеський прокурор вирішив продати студіо в Jumeirah Bay X1 Tower за майже 100 тисяч доларів. Також у 2020 році Одеський окружний адмінсуд відновив Корнілова на посаді начальника слідчого управління прокуратури Одеської області, а рік по тому місцевий апеляційний адмінсуд підтвердив це рішення остаточно. Крім того, йому було виплачено понад 2,3 мільйона гривень компенсації за «вимушений прогул» з 2014 року.

Звіт "Схем" розкриває важливі деталі про власність нерухомості Олега Корнілова в Дубаї. Зокрема, за даними транзакцій, він став власником двох квартир у Jumeirah Bay X1 Tower у грудні 2011 та на початку 2012 року. Ці студії були здані в оренду з 2014 року, що принесло йому понад 100 тисяч доларів США. Проте в листопаді 2023 року, після поновлення на посаді, він продав одну з квартир. Нині він володіє лише готельним номером у Aykon City-Tower B.

У зв'язку із згаданою справою ДБР, екс-суддя відзначив, що ні він, ні Світлана Ємельянова не мають у ній жодного статусу, проте підтвердив факт проведення обшуків у приміщеннях, які належать Ємельяновій. Він вважає, що це кримінальне провадження було порушено безпідставно з метою дискредитації його адвокатської діяльності, заявивши, що крім допомоги Збройним силам України протистояти російській агресії, він не здійснював жодної іншої діяльності.

Спеціалісти з ДБР, опитані журналістами, не повідомили про підозри жодній особі у цьому кримінальному провадженні станом на травень 2024 року, включаючи Світлану та Артура Ємельянових. Сама Світлана Ємельянова на запит журналістів не відповіла.

Василь Грицак, колишній народни

Василь Грицак, перед тим як стати депутатом, працював у департаменті ресурсного забезпечення Міністерства внутрішніх справ, забезпечуючи виготовлення бланків дозволів на встановлення та використання спеціальних сигнальних звукових і світлових пристроїв для міліції. Однак найчастіше його ім'я пов'язують з ЄДАПСом, монополістом у сфері друку закордонних паспортів у 2000-х роках, називаючи його лобістом цього бізнесу. У 2009 році заступник секретаря РНБО Борис Соболєв в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що всі документи, що ідентифікую

Продавець розповів, що купівля нерухомості за готівку дозволяє клієнтам уникнути питань банків щодо походження їхніх грошей. Однак компанія Damac повідомила, що не рекомендує клієнтам купувати нерухомість за готівку і перевіряє їхні дані. Закритість інформації про нерухомість в ОАЕ дозволяє уникнути сплати податків в країні походження коштів. Українцям, які продають нерухомість у Дубаї, слід сплачувати податок на дохід та військовий збір разом у розмірі 19,5%. Процеси також підлягають оподаткуванню, але закритість реєстрів у Дубаї дозволяє багатьом українським посадовцям приховати свої реальні статки. Проєкт Dubai Unlocked збирає дані про нерухомість з витоків, що дозволяє розкрити цю інформацію.

Журналісти проєкту Dubai Unlocked відправили запит до влади Об'єднаних Арабських Еміратів з питаннями щодо контролю за операціями з нерухомістю осіб, які перебувають під санкціями або в розшуку, а також щодо перевірки походження коштів іноземців, які інвестують у дубайську нерухомість. Також було запитано про готовність влади ОАЕ співпрацювати з правоохоронними органами інших країн у разі виявлення незаконного походження коштів, вкладених у нерухомість Дубаю. На момент оприлюднення розслідування влада ОАЕ відправила коротке повідомлення через свої посольства у Великій Британії та Норвегії, у якому заявила про свою серйозність у захисті світової фінансової системи та готовність співпрацювати з міжнародними партнерами для припинення незаконного фінансування.

У розслідуванні про нерухомість в Об'єднаних Арабських Еміратах виявлено, що ця країна приваблює інвесторів з усього світу, включаючи колишніх та чинних українських посадовців, які можуть приховувати свої статки через закритість реєстрів та відсутність питань з боку влади. На запитання журналістів про контроль над нерухомістю осіб у розшуку чи під санкціями, влада ОАЕ надала загальні заяви про свою готовність боротьби з незаконним фінансуванням, проте не відповіла на конкретні запитання. Таким чином, закритість інформації про нерухомість у Дубаї, спрощений процес купівлі за готівку та відсутність контролю створюють сприятливе середовище для українських посадовців для збереження та приховання своїх активів.