Призначення нового керівника Офісу президента поставили на паузу: що відомо

Статья о суде над участниками беспорядков в аэропорту МахачкалыClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых разделов, которые углубляют анализ ситуации и её последствий:

Полковник зазначив, що стан Збройних сил України на момент його початку служби у 2011 році був дуже занепадницьким. Армія трималася здебільшого на патріотизмі та ініціативі окремих командирів, оскільки центральна влада намагалася фактично знищити військову спроможність країни.

Одна з найбільших ілюзій того часу стосувалася визначення ймовірного противника. Згідно з доктриною, яка діяла з 2007 року, вірогідним супротивником ЗСУ вважався НАТО та Захід, а союзником — теперішній агресор, Росія.

«Майбутні офіцери вивчають історію військових конфліктів. І протягом століть ми завжди воювали з Росією. Тож було очевидно, що якщо розпочнеться війна, то саме з росіянами», – підкреслив Грудзевич.

Проте під впливом проросійського політичного керівництва того часу ці історичні уроки ігнорувалися. І лише з початком війни на сході України у 2014 році стало зрозуміло, наскільки критично ослабленими були українські Збройні сили.

Переговори велися з кількома великими інвестиційними фондами та фінансовими установами. В результаті було досягнуто компромісу, який передбачає певні поступки з боку кредиторів щодо умов обслуговування українського боргу.

Фонди, які інвестували в українські боргові зобов’язання, погодилися зробити Україні «знижку в розмірі 37%» від початкової суми кредиту – $23,3 млрд.

«У результаті кредитори недоотримують $8,67 млрд», – повідомляє Berliner Zeitung.

Український міністр фінансів Сергій Марченко заявив також, що завдяки угоді щодо зниження відсотка і продовження термінів за наступні три роки Київ заощадить $11,4 млрд.

Економісти, які вивчають вплив державних боргів на розвиток економіки, однак зазначають, що угода виявилася «порівняно скромною». Фредерік Муссо з Інституту Окленда (США) порівнює угоду «з краплею на розпеченому камені», адже «навіть із цією угодою Україна залишається економікою з третьою за величиною заборгованістю перед МВФ». У коментарі для берлінського видання він вказує, що $8,67 млрд – це «дрібниця» порівняно із сукупним боргом у $143 млрд.

Хоча через угоду український уряд уникнув банкрутства, «але для населення це що завгодно, але не гарна новина», – продовжує Муссо. Він вказує, що такі угоди завжди супроводжуються вимогами «структурної перебудови, яка включає в себе безліч дорогих заходів для українців». Серед очевидних заходів Муссо називає скорочення субсидій на газ і електроенергію для населення, пенсійну реформу, приватизацію аграрних земель і державних підприємств.

Цього разу до цього списку додасться і підвищення податків для населення, «ніби втрати важливих суспільних благ і систем соціального забезпечення було недостатньо», – коментує Муссо.

Ситуація для населення «катастрофічна». Berliner Zeitung нагадує, що Україні не вдалося досягти своєї мети на переговорах, замість знижки в 60%, якої вимагав Київ, кредитори погодилися лише на 37%. Кредитори обґрунтували свою згоду на знижку для України тим, що розраховують «мати можливість сприяти майбутньому відновленню країни на благо українського народу».