Призначено нового голову Держслужби фінмоніторингу після звільнення Черкаського

В’ячеслав Лисенко, співвласник СЕО Клубу України, опинився під прицілом українських правоохоронних органів після звинувачень у відкритті нелегального казино та шахрайського кол-центру у Києві. Ця ситуація викликає серйозне обурення та хвилювання не лише серед громадськості, а й у бізнес-спільноті. Згідно з інформацією від ua.news, правоохоронні органи стежили за діями В’ячеслава Лисенка протягом восьми місяців, а 30 квітня під час обшуку його бізнес-центру за адресою вул. Дегтярівська 33В виявили низку порушень.

У вказаному бізнес-центрі правоохоронці виявили нелегальне казино, де грали в азартні ігри депутати та особи з елітарного кола міста. Крім того, було розкрито шахрайський кол-центр, який використовувався для обману громадян Чехії, Німеччини та України. Детективи Територіального управління БЕБ у Києві повідомили, що нелегальне казино знаходилося на дев’ятому поверсі будівлі, тоді як кол-центр функціонував на четвертому поверсі. Під час обшуку правоохоронці вилучили покерне обладнання, комп’ютери, бухгалтерську документацію, відеозаписи відвідувань казино та конверти з готівкою для видачі винагороди гравцям.

Один з фігурантів справи, Михайло Слєпуха, директор у компаніях, що належать акціонеру логістичної компанії Meest China та члену наглядової ради CEO Club Ukraine В’ячеславу Лисенку, був оголошений підозрюваним. Сам Лисенко уникнув затримання та залишив межі країни. Під час обшуку житла одного з фігурантів правоохоронці вилучили значну суму грошей в різних валютах, для якої не було офіційного пояснення походження.

Поміж іншого, у тій самій будівлі на четвертому поверсі був виявлений ще один кол-центр, діяльність якого спрямовувалася на шахрайське викривання коштів громадян України, Німеччини та Чехії. Основний метод шахрайства полягав у телефонних дзвінках, під час яких потерпілим пропонували інвестувати у програмне забезпечення для автоматичної торгівлі криптовалютами з непідтвердженим доходом. Після переказу грошей на вказані центром рахунки зв’язок із шахраями припинявся.

Правоохоронні органи розпочали досудове розслідування цієї справи за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України. В’ячеслав Лисенко, якого обвинувачують у злочинах, відомий як активний учасник української бізнес-спільноти, проте його дії в цій справі викликали широкий резонанс та обурення.

В’ячеслав Лисенко – це відомий український мільйонер, який здобув своє становище завдяки активній діяльності в сфері торгівлі та логістики, зокрема на «китайській хвилі» та в торгівлі контрафактними товарами. Він широко рекламує свої успіхи та досвід, а також позитивні аспекти своєї особистості. Однак останнім часом Лисенка звинувачують у зайвій саморекламі, омані громадськості та отриманні прибутку за рахунок сумнівних схем, пов'язаних з китайськими товарами та контрабандою.

Відомий як засновник компанії «Укр-Китай Комунікейшин», Лисенко активно позиціонує себе як експерта з економічних питань, громадського діяча та бізнес-наставника. Стартовавши свою кар'єру з бартерних угод та торгівлі нафтопродуктами, він зумів розвинути свій бізнес та налагодити контакти з Китаєм, що дозволило йому отримати значний прибуток.

Хоча Лисенко заявляє про свою чесність та прогресивний підхід до бізнесу, його діяльність викликає критику з боку громадськості. Зокрема, йому доводиться відповідати за впровадження схем, які призвели до заповнення українського ринку контрафактними товарами, а також за спроби залучення інвестицій у сумнівні проекти.

Незважаючи на свої спонсорські зусилля у сфері спорту та участь у різних благодійних проектах, Лисенко не уникає критики з боку громадськості через його вплив на українську економіку та сумнівні практики в бізнесі.

Китайські товари, особливо ті, що замовляються великими оптовими партіями, часто відрізняються низькою якістю та є бракованими. Навіть сам Лисенко не може відкинути цей факт, зізнавшись, що часто замовлені його компанією товари приходили в непридатному стані. Тим не менш, він стверджує, що зараз усі замовлення з Китаю приходять практично в ідеальному стані. Однак, покупці його компанії, які зверталися до інтернет-магазину Meestchina, зауважують радикальне погіршення обслуговування. Товари пропадають, а клієнти скаржаться на негативний досвід, скандали та важкості у вирішенні проблем.

Наразі основними активами В’ячеслава Лисенка є ресурси meest.cn та ukr-china.com, але відгуки про них далекі від позитивних. Інтернет переповнений обуреними відгуками клієнтів про роботу цих проєктів мільйонера. Знайти позитивні коментарі майже неможливо. Замовники відверто звинувачують бізнесмена та його підлеглих у нечесності. Так, замовлені товари з Китаю доводиться чекати надто довго, що викликає розгніваний резонанс серед клієнтів.

В Інтернеті можна знайти безліч історій про те, як клієнти Лисенка намагаються повернути свої гроші за посилки з Китаю. У багатьох випадках це можливо лише після звернення до юристів або навіть правоохоронних органів. Замовники Лисенка відверто називають його "шахраєм", а його співробітників — "ошуканцями". Репутація компанії «Укр-Китай Комунікейшин» опинилася під великим питанням та є однією з найгірших у сучасній Україні.

В’ячеслав Лисенко і його компанія «Укр-Китай Комунікейшин» також стали відомими як одні з найбільших постачальників контрабанди з Китаю в Україну. Одним із чинників, який прискорив цей рейд, стали розкриття колишніх та нинішніх співробітників компанії про неправомірні практики, що здійснювалися в офісах. Ці свідчення розкривають жорстку дисципліну, стеження, атмосферу контролю та зловживання пишномовності з боку Лисенка, яка прикривається експлуатацією персоналу.

Сам В’ячеслав Лисенко часто критикується за зайву саморекламу та непрозорість як у особистих, так і у професійних питаннях. Маючи статки, що перевищують 10 мільйонів доларів, він вважається одним із впливових фігур в Україні, але його поведінка та дії викликають значний суспільний резонанс і негативне ставлення.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про серйозні проблеми у діяльності В’ячеслава Лисенка та його компанії «Укр-Китай Комунікейшин». Замовники скаржаться на низьку якість китайських товарів, непридатність поставок, проблеми з доставкою та обслуговуванням. Бізнесмен і його компанія стали об'єктом критики через неправомірні практики, такі як контрабанда та шахрайство, а також жорстку дисципліну в офісах і зловживання пишномовності. Репутація Лисенка серйозно постраждала, а його образ в громадському просторі набув відтінків негативу та скептицизму. В цілому, стаття розкриває проблеми з етикою та законністю у діяльності підприємця, що потребує уваги від відповідних органів контролю та розслідування.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Останнім часом шанувальники пари помітили, що вони перестали з’являтися разом на публіці і не публікували спільних фото, що породило чутки про розрив. Врешті-решт, Микита підтвердив, що їхні стосунки дійсно завершилися.

Артист не розкрив конкретних причин їхнього розставання, проте натякнув, що вони втратили зв’язок один з одним. “В сенсах, що шукали, щастя заблукало, втратили, на жаль, себе. От я колись так подумав. Напевно, це буде відповідь”, – поділився ALEKSEEV.

Особисті проблеми Микити

Артист також зізнався, що йому буває складно у стосунках через власні емоційні труднощі. Микита розповів, що він не є аб’юзером, але має проблеми з різкими перепадами настрою, що може впливати на стосунки. Він зізнався, що іноді закривається у собі, навіть від найближчих людей, і це ускладнює взаємодію.

“У мене настрій дуже стрибає. Буває так, що я просто замикаюсь в собі дуже сильно і взагалі нікого не пускаю. Навіть, найближчу людину, яка біля мене і хоче допомогти. Для людей, які біля тебе, це дуже важко. Іноді буває настільки сумно, що важко вийти з цього стану”, – зізнався Микита.

Попри завершення стосунків, шанувальники співака продовжують підтримувати його та сподіваються, що він зможе подолати особисті труднощі та знайти щастя у майбутньому.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Як встановили правоохоронці, у 2004 році підприємець отримав право власності на комплекс споруд з виробництва харчової продукції. Однак, право на користування земельною ділянкою, на якій розташоване підприємство, не оформив. І орендну плату до бюджету не сплачував.

Ситуацією вирішив скористатися голова сільради, який запевнив бізнесмена, що завдяки своєму службовому становищу може вирішити питання із заборгованістю без звернення до суду. А надалі посприяє і в укладенні договору оренди земельної ділянки.

Оцінив свої послуги чиновник у 50 тис. грн. У разі відмови погрожував звернутися з відповідним позовом до суду, рішенням якого з боржника буде примусово стягнуто гроші, а на підприємство накладено арешт.

Фігуранта затримали та повідомили про підозру. Йому загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Державне бюро розслідувань (ДБР) та Офіс генерального прокурора (ОГП) звертають увагу суспільства на тяжке порушення прав людини та глибокий моральний розлад, що супроводжує численні випадки катування ув’язнених, виявлені у деяких регіонах України. Ці неприпустимі події становлять серйозну загрозу для засад правової держави та високих гуманітарних стандартів, на яких ґрунтується сучасне українське суспільство.

Органи правопорядку здійснюють необхідні заходи для ретельного розслідування цих злочинних вчинків, виявлення винних осіб та притягнення їх до відповідальності відповідно до закону. Намічаються широкомасштабні заходи з попередження подібних випадків у майбутньому, що передбачають як системні зміни в управлінні установами покарань, так і підвищення свідомості суспільства щодо прав людини та їх захисту.

Цілковите викриття та покарання винних у випадках катування ув’язнених є не лише обов’язком органів правопорядку, а й важливим етапом на шляху до зміцнення правової держави та підвищення довіри громадян до системи правосуддя. Недопустимість будь-яких форм тортур та жорстокого поводження з людьми підкреслюється принципами міжнародного права та моральними нормами всесвітньої спільноти.

Згідно з даними слідства, майже всі ув’язнені, які потрапляли до колоній, ставали жертвами цих злочинів. Процес ідентифікації потерпілих від дій службових осіб колоній триває.

Новоприбулих ув’язнених піддавали фізичному насильству і погрозам, примушуючи їх підкорятися будь-яким наказам. Зафіксовано випадок катування у лютому 2022 року, коли одного засудженого били протягом майже години, супроводжуючи це постійним психологічним тиском.

Розслідування за цим фактом було розпочато у січні 2023 року. Для встановлення причетних осіб було проведено низку процесуальних дій та призначено 10 експертиз, зазначають в ОГП.

Також збираються докази щодо інших випадків катувань, включаючи ті, що призвели до смерті потерпілих.

Слідство встановило, що кожен новоприбулий засуджений проходив жорстку процедуру прийому. Їх змушували прибирати підлогу під зйомку на відеокамеру. У разі відмови застосовувалися тортури: били руками, ногами, гумовими кийками, палицями, викручували руки тощо. Наприклад, задокументовано випадок, коли одному із засуджених нанесли понад 200 ударів.

Слідство також має відеофайли, на яких зафіксовано момент завдання тяжких тілесних ушкоджень одному з новоприбулих ув’язнених у Божковській виправній колонії. Експертиза підтвердила справжність відео, і воно було долучене до матеріалів справи як доказ протиправних дій працівників колонії.

ДБР зазначає, що матеріали розслідування містять інші факти катувань у цій та інших виправних установах, які зараз досліджуються.

Чотирьом службовим особам Божковської виправної колонії №16 було повідомлено про підозру за частиною другою статті 127 (катування) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років. Наразі вирішується питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваних.

Також ведеться робота щодо встановлення інших фактів катувань і збору доказів причетності інших службових осіб колонії, включаючи керівництво. Слідчі дії проводяться також в офісі Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання покарань ДКВС та у його керівника. Перевіряється інформація про можливу організацію системи поборів та знущань у підпорядкованих закладах, а також підстави отримання керівником у приватну власність майна, яке значно перевищує його офіційні доходи, включаючи квартири, офісні приміщення та елітні автомобілі.