Призначено нового голову Держслужби фінмоніторингу після звільнення Черкаського

Фірма «Больверк», заснована 28-річним Артемом Замотаєвим — сином генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за досить короткий час змогла перетворитись із маловідомого підприємства на одного з лідерів оборонної галузі України. Її успіхи стали справжнім феноменом в українському бізнес-середовищі, а стрімкий розвиток компанії неможливо не помітити. Якщо до 2022 року фірма ледве зводила кінці з кінцями, то вже у 2023 році «Больверк» заявив про дохід у 602 млн грн, а у 2024 році перевищив позначку в 1 млрд грн, що стало справжнім проривом для компанії. Вражаюче зростання продовжується, і лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

Спеціалізуючись на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, компанія змогла налагодити великий обсяг контрактів і здобути визнання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Попри те, що продукція «Больверк» не відзначається високими технологічними складнощами, сама діяльність компанії стала важливим елементом забезпечення обороноздатності країни. Її роль у підтримці української армії в умовах війни з Росією важко переоцінити, а вражаючий фінансовий успіх є яскравим прикладом того, як правильна стратегія та цілеспрямованість можуть призвести до кардинальних змін навіть у найскладніших умовах.

Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

«Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.

Українські війська активно продовжують операції на фронті, спрямовані на стримування наступу російських військ та завдання їм значних втрат. Згідно з повідомленням Financial Times, Україна використовує передові технології, зокрема безпілотники та ракети, для ударів по військовим об'єктам у тимчасово окупованому Криму та на території Росії. Зазначається, що українські сили успішно здійснили безпілотні та ракетні атаки на військові об'єкти в окупованому Криму, що призвело до знищення частини Чорноморського флоту Росії та значних матеріальних збитків. Крім того, спостерігається зростання кількості атак на російську територію, де українські ракети та безпілотники атакують військові об'єкти та інфраструктуру, що змушує Кремль переглядати свої військові стратегії.

У сфері економіки, не зважаючи на серйозні економічні втрати внаслідок вторгнення, Україна показала певне відновлення. Атаки на Чорноморський флот Росії спричинили відведення кораблів, що дозволило українським портам відновити вантажні перевезення.

У політичній сфері, хоча український президент став об'єктом критики за свої рішення у військовій справі та свободі слова, більшість населення вірить у перемогу України, але визнає, що міжнародна підтримка є важливою. Україна настоює на необхідності західних поставок боєприпасів для успішного протистояння російській агресії.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що Україна продовжує активні дії на військовому фронті, використовуючи передові технології для стримування наступу російських військ. Здійснені атаки на військові об'єкти в окупованому Криму призвели до знищення частини Чорноморського флоту Росії та значних збитків для ворога. Також спостерігається зростання кількості атак на російську територію, що вимагає перегляду стратегії з боку Кремля.

У сфері економіки відзначається певне відновлення, особливо у зв'язку з можливістю українських портів відновити вантажні перевезення після атак на Чорноморський флот Росії.

Населення України підтримує заходи президента, хоча й висловлює критику стосовно деяких аспектів його діяльності, зокрема у сфері свободи слова. Важливою вважається міжнародна підтримка, а також необхідність отримання боєприпасів від Заходу для успішного протистояння російській агресії.