Призупинення набору до штурмових полків ЗСУ: що відомо

Олег Пахніц, який з кінця 2022 року очолює Територіальне управління Бюро економічної безпеки у Полтавській області, поступово став однією з найвпливовіших і водночас найбільш суперечливих постатей регіону. На папері він виглядає як досвідчений фахівець із більш ніж двадцятирічною кар’єрою в органах прокуратури, однак зібрані дані про його професійну діяльність і стиль керування формують зовсім іншу картину. Замість системної боротьби з економічними правопорушеннями, що й визначає місію БЕБ, управління під його проводом дедалі частіше пов’язують із вибірковістю, бездіяльністю та невмотивованим ігноруванням сигналів про масштабні розкрадання.

За інформацією кількох незалежних джерел, працівники управління регулярно отримували заяви про зловживання бюджетними коштами на Полтавщині та Харківщині. Проте значна частина цих звернень так і залишилася без руху. Учасники ринку, громадські активісти та журналісти неодноразово повідомляли про схеми, що стосуються освоєння коштів на ремонтах, закупівлях та інфраструктурних проєктах, але підтверджень бодай мінімальної реакції з боку ТУ БЕБ у більшості випадків не зафіксовано.

схеми привласнення коштів у медицині та освіті;

діяльність організованих груп, які освоювали мільйони через державні програми;

корупцію в місцевих органах влади та фіктивні закупівлі.

У найкращому випадку заявники отримували формальні відписки. У багатьох випадках – повне мовчання. Така «неспроможність» системи створює враження, що БЕБ працює не проти злочинців, а на користь тих, хто може забезпечити потрібний результат.

На тлі бездіяльності управління особливо помітним стало швидке накопичення майна у самого Пахніца та його родини.За 2023 рік його офіційна зарплата становила 714 тис. грн. Однак за цей же період сім’я:

придбала десятки земельних ділянок;

оформила нерухомість у кількох регіонах та за кордоном;

поповнила автопарк елітними авто;

отримала у власність нежитлові приміщення;

придбала одномоторний літак Socata TB20GT вартістю понад 400 тис. доларів.

У деклараціях — мільйонні грошові активи у валюті, але відсутність реальних ринкових вартостей техніки чи автопарку. Це унеможливлює точну оцінку доходів і витрат посадовця та ставить під сумнів законність походження більшості активів.

Родина Пахніца володіє великою кількістю майна, зокрема:

елітними квартирами в Дніпрі та Маріуполі;

десятками гектарів земельних ділянок;

175-метровою квартирою в Словаччині;

13 машиномісцями, частину з яких передали Пахніцу компанії, пов’язані зі структурами бізнесмена Геннадія Корбана.

Обсяг активів більше нагадує портфель великого бізнесмена, а не державного службовця, який усе життя працював у правоохоронних органах.

Сукупність фактів показує, що під керівництвом Пахніца БЕБ у регіоні перетворився на бар’єр, який блокує розслідування корупції, а не ініціює їх. Замість боротьби з економічними злочинами, структура фіксує показову бездіяльність і, ймовірно, забезпечує комфорт для окремих місцевих еліт.

Питання залишаються відкритими:як чиновник із зарплатою держслужбовця зміг сформувати активи на мільйони доларів, і чому держава досі зберігає на посаді людей, чия діяльність має всі ознаки зловживань?

Антишахрайський проєкт «190» оприлюднив нові деталі щодо майнового стану професорки кафедри кримінального процесу Національної академії внутрішніх справ (НАВС) Оксани Хабло. Розслідування виявило ряд неприязних моментів у деклараціях викладачки, що стосуються заниження вартості її майна та непрозорих схем користування нерухомістю. Зокрема, за даними розслідувачів, Оксана Хабло занизила вартість свого автомобіля в декларації, що суперечить реальним ринковим цінам.

Крім того, було виявлено, що її чоловік протягом тривалого часу безкоштовно користується квартирою, яка належить третій особі, що може бути порушенням етичних норм. Серед іншого, професорка Хабло володіє двома земельними ділянками під Києвом. Перша з них, розміром 636 кв. м, розташована у селі Воропаїв, була набута ще в 2011 році, але її вартість в декларації вказана на рівні всього 322 грн, що є вкрай малим показником для такої площі землі в столиці та околицях.

Наприкінці вересня 2025 року Хабло знову інвестувала в нерухомість — купила квартиру площею 42,5 кв. м у Києві вартістю понад 2,5 млн грн; вона вказала, що взяла іпотеку за програмою «єОселя» та сплатила первинний внесок 523 тис. грн.

Чоловік професорки, Олександр Хабло, з 2020 року безкоштовно користується квартирою площею 75,8 кв. м, яка належить громадянину Юрію Мірошниченку.

Ще один епізод — заниження вартості автомобіля: у 2019 році Оксана Хабло зазначила придбання Volkswagen Tiguan 2013 року за 200 тис. грн, хоча ринкова вартість такої моделі, за оцінкою авторів розслідування, становить близько 500–600 тис. грн. Чоловік професорки в 2023 році придбав Audi A6 Allroad 2011 року за 400 тис. грн.

За минулий рік у декларації вказані офіційні доходи: Оксана Хабло отримала 673 тис. грн зарплати в НАВС; її чоловік — 699 тис. грн у ТОВ «ЕСТАУНД КОММЕРС» та 122 тис. грн у військовій частині А7040. Також подружжя декларує 6,5 тис. дол. готівки (майже 270 тис. грн). Водночас, як зауважують автори матеріалу, професорка не вказала в публічних деклараціях, які заощадження зберігаються на їхніх банківських рахунках (подружжя має по три рахунки в різних банках).

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з даними уряду, найбільшу частку серед посадовців, чиї справи підлягають перегляду, складають працівники органів податкової служби України (32%), слідом йдуть працівники органів прокуратури (26%) та митної служби (17%). Інші 25% складають посадовці з інших державних органів. Така вибірка свідчить про те, що особи з різних державних структур підлягають ретельній перевірці для встановлення справедливості рішень МСЕК, які визначали рівень інвалідності та їх подальші права.

Перевірка рішень МСЕК буде базуватись на аналізі обґрунтованості встановленої інвалідності для кожного конкретного випадку. Міжвідомча робоча група, яка була створена Міністерством охорони здоров’я, вже розпочала збір додаткових даних від представників правоохоронних органів, що дозволить розширити список осіб для подальшого розгляду. У разі виявлення необґрунтованих рішень, буде здійснено перегляд таких постанов відповідно до постанови КМУ від 03.12.2009 № 1317.

Метою цих перевірок є не лише виявлення неправомірно прийнятих рішень, але й підвищення довіри до процесів встановлення інвалідності, забезпечення справедливості в цих питаннях для державних службовців. Перевірки триватимуть протягом найближчих двох місяців, а вже після їх завершення буде ухвалено рішення щодо коригування чи скасування раніше встановлених інвалідностей.