Публічний резонанс довкола доходів Тимофія Милованова: що стоїть за цифрами та суперечками

Українська економіка в 2024 році стикається зі складнощами, пов'язаними з нестачею фінансування для важливої сфери — Збройних Сил України (ЗСУ). Голова податкового комітету Верховної Ради, Данило Гетьманцев, повідомив про дефіцит у бюджеті, який становить щонайменше 300 мільярдів гривень. Ця ситуація вимагає негайних заходів для забезпечення адекватного фінансування оборонних потреб країни.

Необхідно вжити ефективних заходів для поповнення бюджетних ресурсів, щоб забезпечити військову безпеку та суверенітет України. Розглядаються різноманітні стратегії, включаючи оптимізацію податкових процедур, залучення інвестицій та перегляд бюджетних призначень.

Крім того, важливо активізувати зусилля у боротьбі з корупцією та ефективно використовувати наявні ресурси для підтримки оборонної сфери. Забезпечення безпеки країни є пріоритетом, тому необхідно вжити всіх можливих заходів для збільшення обсягів фінансування Збройних Сил та забезпечення їхньої бойової готовності.

Урядові та парламенту потрібно спільно працювати над прийняттям та реалізацією ефективних стратегій, щоб впоратися з фінансовими викликами та забезпечити національну безпеку України.

«Яким чином можна зібрати такі гроші? Знову почекаємо пропозиції від КМ. Але так, їх неможливо забезпечити, минаючи основні податки. Тому зміни стосуватимуться бюджетоутворюючих прямих і непрямих податків, зокрема ПДВ, ВЗ і акцизів”, – пише Гетманцев.

Він визнає, що це погано для економіки, але «в альтернативі майно або життя ми однозначно вибираємо – життя», заявляє депутат.

За даними ЗМІ, законопроєкт про підвищення ПДВ і військового збору може бути проголосований у Раді вже цього літа.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Дмитро Лубінець, висвітлив занепокійливу статистику, яка свідчить про зникнення практично безвісти майже 37 тисяч громадян України. Серед них — діти, цивільні особи та військовослужбовці, але реальна кількість може перевищувати вказану цифру. Особливо шокуючим є те, що близько 1700 зниклих були підтверджені як незаконно утримувані Росією, після перевірки здійсненої Україною, Міжнародним комітетом Червоного Хреста та іншими механізмами.

Знайти точну кількість зниклих стає вкрай складно через ряд обставин, серед яких — контроль російських військ над частинами території України та недостатня доступність даних щодо втрат від обох сторін конфлікту. Згідно з моніторинговою місією ООН з прав людини в Україні на березень 2024 року, підтверджено загибель 10 810 цивільних осіб та поранення 20 556 в результаті дворічного вторгнення Росії на українську територію. Проте, організація висловлює обурення та обурення стосовно можливості, що реальна кількість жертв серед мирного населення може бути значно вищою, ніж офіційно заявлені цифри.

Україна стикається з серйозною проблемою зникнення безвісти майже 37 тисяч громадян, серед яких є і діти, і військовослужбовці. Низька доступність даних та контроль деяких територій російськими військами ускладнюють встановлення точної кількості загиблих та поранених внаслідок конфлікту. Міжнародні організації та місії, такі як ООН, підтверджують необхідність детального дослідження цієї проблеми та наголошують на важливості встановлення точної кількості загиблих серед цивільного населення, щоб з'ясувати істинний розмір гуманітарної трагедії, що відбувається в Україні.

Із настанням 2026 року для багатьох українців зберігається занепокоєння щодо можливого зростання вартості комунальних послуг. Тема тарифів залишається чутливою, адже безпосередньо впливає на сімейні бюджети в умовах економічної нестабільності. Голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко окреслив ключові фактори, від яких залежить, чи побачать громадяни вищі суми у своїх платіжках протягом року.

За чинними правилами, з 2022 року в Україні діє мораторій на підвищення тарифів на газ і теплову енергію для населення на період воєнного стану. Відповідно до базового сценарію, упродовж усього 2026 року ціни на природний газ для побутових споживачів мають залишатися на поточному рівні. Аналогічна ситуація прогнозується і щодо тарифів на опалення, які напряму залежать від вартості газу.

За словами Попенка, принципове рішення про можливе підвищення тарифів уже обговорюється на рівні урядових документів. Однак реалізувати його можуть лише після завершення парламентських і місцевих виборів. Йдеться про період листопада–грудня 2026 року. До цього моменту, на думку експерта, жодна влада не наважиться піти на підвищення комунальних платежів.

Наразі для переважної більшості населення діє фіксований тариф на газ на рівні 7,96 гривні за кубометр. При цьому обговорюється варіант підвищення ціни до рівня, який покриватиме витрати на видобуток газу. Остаточна цифра ще не визначена, але, за оцінками експерта, може йтися в середньому про близько 12 гривень за кубометр.

Вартість опалення безпосередньо залежить від ціни газу. За словами Попенка, газ становить близько 95% собівартості послуг теплокомуненерго. Тому будь-яке підвищення ціни на «блакитне паливо» майже автоматично призведе до зростання тарифів на тепло та гарячу воду. Якщо нині опалення коштує в середньому 40–50 гривень за квадратний метр, то у разі перегляду тарифів сума може зрости до 70–80 гривень. Водночас остаточного рішення щодо цього питання наразі немає, і підвищення можливе лише після скасування воєнного стану.

Що стосується електроенергії, то вона не підпадає під дію мораторію. Нині тариф для населення становить 4,32 гривні за кіловат-годину і не змінювався з червня 2024 року. За словами Попенка, у 2026 році можливий перегляд ціни на світло, оскільки для цього достатньо окремого рішення уряду. При цьому експерт зазначає, що обговорюється сценарій щорічного підвищення тарифу приблизно на 20% упродовж кількох років, однак поки що це лише розрахунки, а не ухвалені рішення.

Окремо залишається питання тарифів на воду. Наприкінці 2025 року уряд закликав регулятора не підвищувати вартість водопостачання для населення. Попри те, що раніше комісія вже намагалася переглянути тарифи, ці рішення скасовувалися. Нещодавно було підвищено ціну на воду для бізнесу, після чого знову почалися спроби коригування тарифів для населення, але вони знову не були реалізовані.

За словами Попенка, на підвищенні тарифів на воду наполягають водоканали, однак уряд поки займає стриману позицію. Водночас експерт прогнозує, що до кінця 2026 року тариф на воду може зрости, але знову ж таки — лише після завершення воєнного стану та проведення парламентських виборів. Конкретних розрахунків щодо можливого зростання наразі немає.

Таким чином, базовий сценарій для українців у 2026 році передбачає збереження чинних тарифів. Реальне підвищення комунальних платежів можливе лише за умови завершення війни, скасування воєнного стану та після виборчого циклу наприкінці року.

Народний депутат від партії «Слуга народу» Юрій Кісєль став фігурантом резонансної історії після оприлюднення запису його розмови з криворізьким бізнесменом Олександром Квасовим. Матеріали, які опинилися у розпорядженні журналістів-розслідувачів, стосуються обговорення можливих поставок вугілля на державні підприємства Львівської області та ролі посередників у цьому процесі.

Згідно з оприлюдненою інформацією, у розмові йшлося про організацію постачання палива з використанням зв’язків та впливу осіб, які раніше мали значний контроль над вугільним ринком. Зокрема, Олександр Квасов згадував Віталія Кропачова — колишнього так званого «смотрящего» за вугільною галуззю, який у 2014–2019 роках, за даними відкритих джерел, контролював істотні фінансові та логістичні потоки у цій сфері.

Розмова стосувалася організації постачання палива для державних об’єктів, зокрема теплоелектростанцій та підприємств, які забезпечують життєдіяльність Львівщини. Журналісти наголошують, що подібні переговори відбуваються поза офіційними тендерами та державними процедурами, що викликає питання щодо прозорості та законності дій політика.

Ця ситуація висвітлює, як окремі посадовці можуть вирішувати стратегічні питання життєзабезпечення регіонів у період війни, використовуючи контакти з бізнесом та особами з сумнівною репутацією. Дослідники відзначають, що такі схеми підривають довіру до державних інститутів та створюють ризики для енергетичної безпеки.

Журналісти обіцяють оприлюднити ще більше деталей із цього запису, що можуть пролити світло на взаємини нардепа з бізнесом та вплив на державні закупівлі.