В Одесі поліцейські затримали 19-річного хлопця, якого підозрюють у вимаганні вигаданого боргу з незнайомої людини. Про це повідомили у поліції. До правоохоронців звернувся 21-річний місцевий житель і заявив, що невідомий вимагає у нього 5000 гривень «боргу». Як з’ясувалося, біля однієї з лікарень у заявника стався конфлікт із жінкою. Вона зателефонувала своєму чоловікові — 19-річному одеситу. […]
У Нетішині на Хмельниччині дрони для українських військових опинилися в центрі гучної кримінальної справи. Місцева міськрада уклала три контракти з ТОВ “Дроніка” на понад 16 млн грн. Слідство вважає, що постачальники встановлювали на FPV-дрони дешевші комплектуючі, а різницю могли привласнити. За даними прокуратури, збитки могли скласти третину від суми контрактів — понад 5 млн грн. […]
Російський президент Володимир Путін висловив серйозні застереження на адресу Вірменії, підкреслюючи небезпеку її прагнення до поглиблення співпраці з Європейським Союзом. Виступаючи на пресконференції після саміту Євразійського економічного союзу в Астані, він фактично попередив Єреван про загрози, які можуть виникнути, якщо країна продовжить рухатися у напрямку європейської інтеграції. Путін також згадав про ситуацію в Україні як про приклад того, до чого можуть призвести подібні дії, стверджуючи, що спроби Києва зблизитися з ЄС стали відправною точкою для конфлікту.
Ці заяви пролунали на фоні охолодження відносин між Москвою та Єреваном, які традиційно вважалися близькими союзниками. Вірменія входить до складу Євразійського економічного союзу та ОДКБ, де Росія була гарантом безпеки. Однак після подій у Нагірному Карабаху, коли Азербайджан відновив контроль над регіоном, вірменське керівництво почало критикувати Москву за недостатню підтримку.
У зв'язку з цим, прем'єр-міністр Нікол Пашинян ініціював зміни у зовнішній політиці, активізуючи співпрацю зі Заходом, зокрема з Європейським Союзом і США, а також значно зменшивши участь у російських безпекових структурах. Кремль сприйняв ці кроки як загрозу своїм інтересам у регіоні, що змусило Путіна застосувати риторику політичного тиску на Вірменію.
Окрему увагу привернула фраза "український сценарій", яку Путін використав, наголошуючи на можливих наслідках для Вірменії у разі подальшого віддалення від Москви. Це не перший раз, коли російський президент публічно висловлює невдоволення політикою Єревана, раніше він вказував на необхідність вибору між ЄС і Євразійським союзом.
Крім того, Путін торкнувся теми Калінінградської області, реагуючи на заяви литовського міністра закордонних справ про готовність НАТО до швидкої нейтралізації російських військових у цьому регіоні в разі конфлікту. Володимир Путін пообіцяв жорстку відповідь на будь-які агресивні дії щодо Калінінграда, що підкреслює серйозність ситуації.
Калінінград, стратегічно розташований між Польщею та Литвою, є важливим елементом російської військової стратегії. В умовах посилення напруженості у відносинах з Заходом, це питання стає ще більш актуальним, оскільки НАТО зміцнює свою присутність у регіоні.
Заяви Путіна свідчать про ескалацію напруженості між Росією та Заходом, а також про спроби Кремля зберегти контроль над пострадянськими державами. Вірменія, яка раніше покладалася на Москву, тепер активно розвиває співпрацю з Заходом, що ставить під сумнів ефективність російського політичного тиску. Наступні кроки Вірменії можуть визначити нові вектори в міжнародних стосунках у регіоні, де боротьба за вплив залишається актуальною та складною.
