Путін прагне переговорів із позиції сили: Росія готує наступ на Сумщину, Харківщину і Запоріжжя

Мер Києва Віталій Кличко вирішив звільнити директора київського метрополітену Віктора Брагінського після публікації резонансного журналістського розслідування, що розкрило значні статки у нього та його родини. Раніше мер висловлював позитивне ставлення до роботи Брагінського, зазначаючи його професіоналізм та ефективність у роботі метрополітену. Однак після виявлення фактів, які вказують на можливі корупційні схеми та недоліки у виконанні обов'язків, мер Кличко оголосив про намір звільнити керівника метро.

Ситуація стосовно метрополітену в Києві загострилася не лише через фінансові та корупційні скандали, але й через технічні проблеми, зокрема, тріщини в тунелях, що поставили під сумнів безпеку метрополітену. Неодноразові затримки у будівництві та експлуатації нових ліній також призвели до критики роботи метрополітену.

Розслідування журналістів розкрило низку сумнівних угод та взаємозв'язків із підозрюваними особами, що підштовхнуло мера до рішення звільнити керівника метро. Вирішення проблем управління та технічної безпеки метрополітену набуває все більшого пріоритету для влади міста, і від цього залежить комфорт та безпека мешканців столиці.

Після розслідування журналістів стало відомо, що у Віктора Брагінського, директора київського метрополітену, було виявлено не задеклароване майно на загальну суму 52 мільйони гривень, а також майно його родичів. Ці відкриття викликали серйозні сумніви щодо його діяльності на посаді та порушили громадську довіру до нього.

У зв'язку з цим 15 березня Віктор Брагінський заявив про свою відставку, а обов'язки директора метрополітену тимчасово перейшли на головного інженера КП Віктора Вигівського. Цей крок є важливим для відновлення довіри громадськості та реформування системи управління метрополітеном, щоб забезпечити його безперебійну та ефективну роботу в інтересах мешканців Києва. Також це є кроком у напрямку боротьби з корупцією та недобросовісністю у владних структурах.

Внаслідок розслідування, проведеного журналістами, було виявлено недеклароване майно на суму 52 мільйони гривень у директора київського метрополітену Віктора Брагінського та його родичів. Ці відкриття порушили серйозні сумніви стосовно його діяльності на посаді та змусили його подати заяву про відставку. Обов'язки тимчасово перейшли на головного інженера КП Віктора Вигівського.

Цей випадок є свідченням важливості громадського контролю та відкритості владних структур перед громадськістю. Відставка Брагінського є кроком у напрямку відновлення довіри до системи управління метрополітеном та покращення умов життя мешканців Києва. Також цей епізод вказує на необхідність подальшої боротьби з корупцією та виявленням недобросовісності у владних структурах для забезпечення прозорості та ефективності управління містом.

За останній рік перший заступник голови Херсонської обласної ради, депутат від партії “Слуга народу” Юрій Соболевський продемонстрував суттєве зростання свого майнового стану — понад 3,5 мільйона гривень. Інформація про це з’явилася завдяки розслідуванню міжнародного детективного бюро Absolution Leaks, яке звернуло увагу на різку динаміку збагачення посадовця та членів його родини.

Ще у 2018 році спільні заощадження родини Соболевських складали лише 230 тисяч гривень. Тоді цю суму в офіційній декларації вказала дружина Юрія, Олена Соболевська, яка працювала головною спеціалісткою Національної комісії, що регулює фінансові ринки. Уже наступного року декларації продемонстрували значне збільшення готівкових коштів: чиновник задекларував 50 тисяч доларів, що викликало увагу експертів та журналістів, які відзначають розбіжність між офіційними доходами та заявленими активами.

Звідки взялися гроші — питання відкрите. У попередніх деклараціях не було заощаджень, які б дозволяли такі інвестиції. Сам Соболевський пояснив, що заробив кошти “адвокатською практикою”, а в декларації дружини вони не були вказані, бо “це питання не проговорювали”.

Після перемоги Володимира Зеленського у 2019 році Соболевський отримав посаду радника голови Кіровоградської ОДА Андрія Балоня, а згодом очолив відділ у Держгеокадастрі області. У 2020 році він став депутатом Херсонської облради від “Слуги народу” і першим заступником її голови.

Його дружина Олена стала помічницею нардепа-“слуги” Богдана Торохтія, а донька Анастасія — помічницею іншого депутата від тієї ж партії, Павла Павліша.

У деклараціях Соболевського не вказано жодного автомобіля, проте сім’я користується Volkswagen Touareg 2020 року випуску, оформленим на тестя. Саме на цій машині у березні 2022 року дружина, донька та син чиновника виїхали за кордон, а повернулися лише в серпні 2023 року.

У соцмережах доньки Соболевського можна побачити фото з подорожей по Німеччині, Франції, Австрії та Туреччині. При цьому в жодній з декларацій не вказано, що родина винаймала чи безкоштовно користувалася житлом за кордоном.

Цей випадок ще раз піднімає питання прозорості доходів українських посадовців і ефективності контролю за їхніми статками, особливо на тлі воєнного часу, коли довіра громадян до влади має вирішальне значення.

У румунському місті Клуж медики підтвердили два випадки захворювання на проказу (лепру) серед іноземних громадянок. Йдеться про жінок з Індонезії віком 21 та 25 років, які на момент виявлення хвороби працювали масажистками в одному зі спа-центрів міста. Одна з них нещодавно повернулася з подорожі до країн Азії, що ймовірно стало джерелом інфікування.

За інформацією румунських органів охорони здоров’я, обидві пацієнтки перебувають під медичним наглядом і отримують необхідне лікування відповідно до міжнародних протоколів. Стан їхнього здоров’я контролюється, а контакти, які могли мати епідеміологічне значення, встановлюються та перевіряються.

Проказа — хронічне інфекційне захворювання, спричинене бактерією Mycobacterium leprae. Воно вражає шкіру, периферичні нерви, слизову оболонку верхніх дихальних шляхів та очей. Симптоми включають зміни на шкірі (знебарвлення, потовщення, вузлики), безболісні виразки на стопах, гіпертрофію нервів, слабкість або параліч, втрату волосся на бровах і віях, а також проблеми із зором.

Історично проказа вперше з’явилася на Індійському субконтиненті і поширилася Європою через торговельні шляхи. До 1200 року в Європі існувало близько 19 тисяч закладів для хворих на проказу. Захворюваність почала знижуватися у 1400-х роках і майже зникла у більшості європейських країн до 1600-х років.

За даними ВООЗ, щороку у світі діагностують проказу у близько 200 тисяч людей. Сучасні методи лікування ефективні, а своєчасна медична допомога дозволяє уникнути інвалідизації.