У Клужі зафіксували рідкісні випадки лепри: влада пояснила епідемічну ситуацію

За результатами дослідження ринку праці України, проведеного Європейською бізнес асоціацією, виявлено, що три чверті роботодавців відчувають дефіцит кадрів в країні. Це значно вище, ніж показник у 55%, зафіксований восени 2023 року. “74% респондентів зазначили, що наразі відчувають дефіцит кадрів, 17% частково відчувають дефіцит кадрів і 7% не відчувають дефіцит кадрів”, – свідчать результати дослідження. Окрім цього, серед основних проблем, які є на ринку праці в Україні, респонденти також виокремили дефіцит талантів та відтік кваліфікованих кадрів за кордон, брак фахівців зі знанням англійської мови. Також серед проблем для ринку праці виокремили мобілізацію, бажання працювати віддалено, вигоряння і втому, неготовність рекрутерів і роботодавців до співпраці з кандидатами 40+, низький рівень інклюзивності, відсутність стратегічного управління демографічними процесами, перерозподіл робочих сил усередині країни, роботу бізнесу в “сірому” полі, диспропорцію між зарплатними очікуваннями кандидатів і фінансовими можливостями бізнесу, офіційне працевлаштування військовозобов’язаних. У дослідженні взяли участь 109 фахівців зі сфери управління персоналом. Понад 60% учасників представлять міжнародний бізнес. 50% компаній є представниками великого бізнесу, 43% середнього та 7% малого бізнесу. Найбільше учасників дослідження представляють оптову та роздрібну торгівлю, фармацевтичний сектор, виробництво продуктів харчування та спеціалізовані консультаційні послуги. Дослідження проводилося в період з лютого по квітень 2024 року та охоплювало період серпень 2023 – квітень 2024 року.

Результати цього дослідження ще раз підкреслюють наростаючу проблему нестачі кваліфікованого персоналу в Україні. Зокрема, зазначається, що порівняно з минулим періодом, кількість роботодавців, які відчувають дефіцит кадрів, виявилася набагато вищою. Це свідчить про загострення ситуації та необхідність негайних заходів для вирішення даної проблеми. Крім того, виявлені основні фактори, що призводять до дефіциту кадрів, такі як відтік талантів за кордон, брак фахівців зі знанням іноземних мов, а також інші чинники, які негативно впливають на ринок праці.

Також слід відзначити, що серед учасників дослідження переважають представники міжнародного бізнесу, що ще раз підкреслює міжнародне значення даної проблеми. З урахуванням тенденцій та прогнозів розвитку ситуації на ринку праці, важливо вжити комплексних заходів для забезпечення необхідної кількості та якості кадрів для розвитку бізнесу в Україні.

Висновки даного дослідження ринку праці в Україні свідчать про серйозні виклики, що стоять перед бізнесом у країні. За його результатами, триває загострення проблеми дефіциту кадрів, яке відчувають більшість роботодавців. Фактори, що спричиняють цей дефіцит, включають відтік талантів за кордон, брак фахівців із знанням іноземних мов та інші фактори, що впливають на ринок праці.

Для вирішення цієї проблеми необхідно вжити комплексних заходів, які враховують специфіку ринку праці та потреби бізнесу. Важливо розробити стратегії залучення та утримання кваліфікованого персоналу, сприяти розвитку талантів внутрішньої робочої сили, а також вдосконалювати систему підготовки та перепідготовки кадрів з метою відповідності сучасним вимогам ринку. Також необхідно звернути увагу на міжнародний аспект цієї проблеми та співпрацювати з партнерами з-за кордону для забезпечення доступу до потрібних талантів.

З урахуванням динаміки та потенційних наслідків дефіциту кадрів для розвитку бізнесу, вчасні та ефективні заходи є ключовими для забезпечення стабільності та конкурентоспроможності української економіки.

Відносини між Україною та США переживають період значного потепління, що створює для української влади підстави для обережного оптимізму. Останні події свідчать про зростаючу підтримку з боку Сполучених Штатів, що відкриває нові перспективи для Києва. В українських політичних колах вважають, що нинішня політична ситуація в США дає шанс на посилення міжнародного тиску на Москву, що може стати важливим кроком у вирішенні конфлікту. Окрім того, є надії, що в найближчі місяці вдасться домогтися відкриття переговорного процесу з Росією, причому українська сторона сподівається на можливість досягти припинення вогню вже в 2024 році, зокрема навесні або влітку.

Важливим фактором у цьому контексті є активізація контактів між українським керівництвом та американським урядом. В Україні розглядають це як потенційно вирішальний момент, який може вплинути на подальший розвиток подій. Водночас, Київ сподівається, що тиск з боку США на Кремль зростатиме не лише в політичному, але й в економічному та військовому вимірах, що може змусити Росію до серйозних переговорів. Така стратегія, за оцінками експертів, дозволяє Україні виграти час, зміцнивши свою позицію на міжнародній арені, одночасно не знижуючи вимог до Москви.

На цьому тлі українська делегація — у складі представників Офісу президента та уряду — провела низку зустрічей у Вашингтоні, де обговорювали, зокрема, як пережити зимові удари по енергетиці і які додаткові ресурси можуть допомогти Україні в умовах загострення. Президент Зеленський має намір відвідати Білий дім для зустрічі з президентом США, і в Києві сподіваються, що цей візит принесе конкретні домовленості й посилення підтримки.

Паралельно говорять про важливі, але ризикові теми: можливість передачі озброєнь із більшою дальністю дії, розширення обміну розвідувальною інформацією та створення фінансових механізмів підтримки. У Києві вважають: щоб змусити Кремль прийти на переговори, йому має бути завдано економічних і військових втрат, що унеможливить продовження дорогої для Росії війни.

Разом з тим українська сторона зберігає реалістичний підхід — допускають, що попереду ще один потужний наступ і важка зима. Тому головні завдання нині — зміцнення обороноздатності, забезпечення енергетичної стійкості й дипломатичне використання можливостей, які відкриваються у відносинах зі США.

Директор Бюро економічної безпеки України Олександр Цивінський публічно окреслив основні тіньові практики, через які державний бюджет щороку втрачає колосальні фінансові ресурси. За його словами, мова йде не про поодинокі порушення, а про системні й добре організовані схеми, що десятиліттями вбудовувалися в економічні процеси та залишаються однією з найменш видимих, але найбільш руйнівних форм економічної злочинності.

Однією з найболючіших проблем залишається нелегальний ринок підакцизних товарів. Контрафактні алкогольні напої, тютюнові вироби та паливо не лише створюють ризики для здоров’я громадян, а й позбавляють державу значних податкових надходжень. За оцінками Бюро економічної безпеки, лише незаконний обіг підакцизної продукції щороку призводить до втрат бюджету в обсязі понад 50 мільярдів гривень. Ці кошти могли б бути спрямовані на оборону, соціальні програми та відновлення інфраструктури.

Найбільший обсяг недонадходжень, наголошує керівник Бюро, пов’язаний з ухиленням від сплати податків через виплату зарплат «у конвертах» та використання ФОП як інструменту оптимізації. Цей сегмент, за попередніми оцінками, становить до 250–300 мільярдів гривень на рік. «Дуже важко порахувати те, що не враховане. Але попередні підрахунки такі», — зазначив Цивінський.

Він підкреслив, що ці схеми не просто зменшують доходи держави — вони формують паралельну економіку, яка не підконтрольна державним інституціям. За задумом БЕБ, стратегічне завдання органу — спільно з іншими службами «витягти» ці сотні мільярдів із тіні та повернути їх у бюджет.

Цивінський також звернув увагу на різницю між публічними закупівлями, які вже перебувають у полі зору журналістів та правоохоронців, і прихованими податковими маніпуляціями. На його думку, суспільство часто бачить лише ті зловживання, які мають конкретну цифру та конкретний об’єкт — наприклад, завищену вартість будівництва дороги чи ремонту. Але значно менші шанси привернути увагу має «фантомна» частина — кошти, які не надійшли до бюджету взагалі.

«Ви ніколи не побачите того, що туди не надійшло. Це як фантом. А туди не надійшло в сотні разів більше, ніж те, на чому було зосереджено увагу суспільства», — підсумував очільник БЕБ, наголосивши, що саме ця латентна сфера є найскладнішою, але й найважливішою для роботи правоохоронців.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Зниження кредитного рейтингу України, яке агентство Fitch Ratings нещодавно погіршило з рівня “C” до “RD” (обмежений дефолт), привернуло увагу світової спільноти. Володимир Золоторьов вважає, що перша реакція на цю новину буде негативною, оскільки такий рейтинг зазвичай означає, що країна перебуває у важкому фінансовому становищі, що робить її ризикованою для кредитування.

“Перша реакція на це буде негативною, бо всі будуть розуміти, що це країна, якій не можна давати грошей. Але всі знають, що тут війна, тому я не думаю, що це якось серйозно вплине на реальні гроші, які сюди йдуть”, – пояснює Золоторьов.

Експерт також підкреслив, що випадки, коли держави зазнавали дефолту аналогічно до приватних підприємств, у світі практично відсутні. “У випадку підприємства все просто: є борг, він не може бути сплачений. Після цього йде процедура банкрутства, вилучаються активи. Щось вертається тим, хто давав кредити. У випадку держави цього зробити не можна. Принаймні, таких прецедентів не було”, – зазначив Золоторьов.

Це означає, що хоча зниження рейтингу й відображає складне фінансове становище України, механізми для управління таким становищем у випадку держави кардинально відрізняються від тих, що застосовуються для приватних компаній.

На думку Золоторьова, світова економіка вже йде до великого дефолту, що стосується не лише України, а й таких економічно розвинених країн, як США та Західна Європа. “Дефолт України на цьому тлі буде малопомітним”, – додає експерт, підкреслюючи, що загроза дефолту стає глобальним викликом.

Зниження рейтингу сталося після того, як український уряд домовився з міжнародними кредиторами щодо реструктуризації боргу на суму понад 20 млрд доларів. Це було необхідним кроком для підтримки фінансової стабільності в умовах війни. Однак, навіть за наявності таких домовленостей, рейтингові агентства продовжують оцінювати кредитоспроможність України на дуже низькому рівні.