П’ятниця, 17 Липня, 2026

Путін відтермінував мирні переговори: коли Кремль готовий до діалогу

Важливі новини

Через відключення електроенергії супермаркети Києва та області призупинили роботу

Через відключення електроенергії в Києві та Київській області кілька супермаркетів змушені були тимчасово призупинити свою діяльність. Про це повідомили представники торговельних мереж Novus та «Сільпо», які зазначили, що перебої з електропостачанням ускладнили роботу магазинів, обмеживши їх здатність функціонувати у звичному режимі.

За даними мережі Novus, на ранок 13 січня 2026 року близько 17 супермаркетів у Києві та області були закриті через проблеми з електропостачанням. Відключення енергоресурсів вплинули на роботу касових апаратів, холодильного обладнання та систем охолодження, що є критично важливими для нормальної роботи торгових точок. Як зазначають представники компанії, такі обставини змусили тимчасово призупинити обслуговування клієнтів в окремих магазинах.

Мережа «Сільпо» також повідомила про тимчасове припинення роботи окремих магазинів. Як пояснили у компанії, причинами стали відключення електроенергії та низька температура повітря, що ускладнює підтримку нормального функціонування торговельних об’єктів.

Водночас у мережі АТБ запевнили, що всі їхні магазини в Києві та області працюють у штатному режимі, а перебої з електропостачанням не вплинули на роботу торговельних об’єктів.

Споживачів закликають слідкувати за актуальною інформацією щодо роботи магазинів на офіційних сайтах і соціальних мережах торговельних мереж.

Українська легкоатлетка Магучіх завоювала четверте “золото” поспіль на міжнародних змаганнях

Українська зірка легкої атлетики Ярослава Магучіх продовжує вражати світ — цього разу її переможний стрибок став окрасою етапу Континентального туру World Athletics у японському Токіо. Спортсменка бездоганно взяла висоту 1,96 м і знову піднялась на найвищу сходинку п’єдесталу. Магучіх впевнено стартувала з висоти 1,91 м, яку подолала з першої спроби. Далі вона замовила 1,96 м […]

День пам’яті святих мучеників Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста

2 листопада в православній та греко-католицькій традиціях вшановують пам’ять п’яти святих мучеників, які стали символами непохитної віри та відданості Христу. Мова йде про Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста — християн, що постраждали за свою віру в часи переслідувань, організованих перським царем Сапором. Їхній подвиг залишив глибокий слід у історії Церкви, адже вони не відмовилися від своїх переконань, навіть під час найжорстокіших катувань та загроз.

Ці святі мученики жили в період, коли християн переслідували за віру, і не лише фізична, а й моральна стійкість стала необхідною умовою для збереження душевної цілісності. Ахиндин, Пигасій та Афтоній відкрито визнавали свою віру, навіть коли це могло призвести до їхньої загибелі. Історії їхніх страждань розповідають, як, незважаючи на страшні тортури, святих не зламала ані відкрита агресія ворогів, ані фізичний біль. Легенди про цих мучеників описують, як їх кидали у вогонь і воду, однак Господь завжди зберігав їх, і вони залишалися неушкодженими.

Сановник Єлпидифор, який був свідком цих чудес, повірив у Христа і приєднався до мучеників. Згодом до них долучився й молодий Анемподист, який також прийняв смерть за віру. Цар намагався зламати їхні переконання найжорстокішими способами — обпіканням, підвішуванням на гаках, палінням смолою, але ніхто з них не відрікся від Христа.

Їхня стійкість надихнула багатьох язичників прийняти християнство. Після страти мученики були вшановані як святі, а їхній подвиг став символом незламної віри та мужності.

Традиційно 2 листопада українці дотримуються кількох заборон: цього дня не можна сваритися, лихословити, прати речі у холодній воді чи ходити далеко в ліс або поле — щоб не накликати нещастя.

Народні прикмети, пов’язані з днем Ахиндина, допомагають передбачити зиму:

безвітряний день — до м’якої зими;

зоряне небо — до морозної та сухої;

ранковий приморозок — на сніг до 8 листопада;

хмарне небо — до сніжної зими.

Пам’ять про святих Ахиндина, Пигасія, Афтонія, Єлпидифора та Анемподиста нагадує про силу віри, яка здатна перемогти будь-яке зло.

Рейтинг довіри до Путіна продовжує падати шостий тиждень поспіль

В Росії продовжується зняття довіри до Володимира Путіна, про...

Аналіз правового регулювання статусу “політично значущої особи” в Україні: виклики та міжнародні стандарти

Керівник Дослідницької служби Верховної Ради Леся Ваолевська представила важливе парламентське дослідження, яке детально розглядає правове регулювання статусу «політично значущої особи» (ПЗО) в Україні. У документі також аналізуються підходи до застосування посиленого фінансового моніторингу щодо таких осіб, а також членів їхніх родин та пов'язаних осіб. Це дослідження є важливим для розуміння поточних проблем у сфері фінансового контролю та антикорупційної політики в Україні.

У своєму дослідженні Леся Ваолевська порівнює національну практику з міжнародними рекомендаціями, зокрема стандартами, розробленими Групою розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF), а також нормативами Європейського Союзу. До цього аналізу включені приклади з різних країн, серед яких Австралія, Велика Британія, Франція, Канада, Сінгапур, Швейцарія та Об'єднані Арабські Емірати.

Дослідження підкреслює, що після припинення публічних функцій посилену увагу зберігають ще щонайменше 12 місяців, причому оцінка залишкових ризиків враховує рівень впливу особи та її зв’язки з країнами, що мають високі ризики відмивання коштів. Якщо ризики визнають низькими, статус і пов’язані з ним заходи можуть бути зняті раніше. Така модель відповідає принципу «ризик-орієнтованого підходу», проте в інших державах терміни і критерії відрізняються.

Порівняльний огляд у документі показує значну різнорідність підходів у світі: Велика Британія застосовує ризик-орієнтований підхід без фіксованого строку моніторингу; Франція вимагає посиленого контролю щонайменше 12 місяців після відставки; Канада розділяє підхід за походженням — для іноземних ПЗО контроль може бути довічним, для національних — 5 років; Сінгапур також практикує ризик-орієнтованість без фіксованого строку; Швейцарія передбачає мінімум 10 років нагляду; ОАЕ — мінімум 3 роки. Учасники дослідження звертають увагу, що ці варіації відображають різну оцінку ризиків, історичний і правовий контекст кожної країни та рівень розвитку фінансової інфраструктури.

Документ також порівнює українські норми з Європейським законодавством, зокрема Директивою 2015/849 та пізнішими рекомендаціями ЄС, які визначають широкий перелік посад, що підпадають під режим ПЗО (глави держав, урядовці, депутати, судді, посли тощо). У 2023 році ЄС опублікував додатковні орієнтири щодо переліку посад для країн-членів, і дослідження зазначає, що українські правила адаптують ці підходи в рамках Угоди про асоціацію.

Практичні наслідки для банків йтих клієнтів очевидні: необхідність розширених процедур KYC (know your customer), більш жорсткої перевірки бенефіціарів, введення внутрішніх лімітів для схвалення великих операцій та постійне моніторингу транзакцій. Банки мають не лише виявляти підозрілі операції, а й документувати оцінку ризиків і вживати заходів згідно з внутрішніми політиками та національними регуляторними вимогами.

У дослідженні також піднімається питання ефективності практичної реалізації: відсутність єдиних підходів до строків моніторингу, відмінності в визначенні «пов’язаних осіб» та складності встановлення реальних бенефіціарів ускладнюють роботу як банків, так і контролюючих органів. Автори звертають увагу на потребу у вдосконаленні механізмів обміну інформацією між державними реєстрами, фінансовими установами та правоохоронними органами для швидшого виявлення аномалій та кореляції ризиків.

Ключовий висновок дослідження — щоб відповідати стандартам FATF і кращим міжнародним практикам, Україні варто забезпечити чіткі процедурні правила для застосування посиленого моніторингу, визначити прозорі критерії для встановлення строків нагляду та посилити інструменти контролю за деклараціями й джерелами доходів ПЗО. Це також передбачає підвищення спроможності банків у частині аналітики ризиків і кращу координацію між регуляторами.

Росія не планує в найближчий час переходити до продуктивних переговорів про завершення війни з Україною. Кремль вважає, що подальший розвиток бойових дій може покращити його позиції, тому реальні переговори можуть бути відкладені мінімум до лютого 2027 року. Влада в Москві сподівається, що до цього моменту її військові зможуть повністю захопити Донецьку область та що Сполучені Штати зможуть схилити Україну до значних поступок.

Цю інформацію оприлюднила Financial Times, посилаючись на джерела, знайомі з закулісними переговорами. Як зазначає видання, незважаючи на численні міжнародні ініціативи та регулярні контакти представників різних країн, Кремль не виявляє готовності змінювати свою позицію. Москва, навпаки, продовжує наполягати на максималістських вимогах, які фактично виключають компроміс з українською стороною.

Один з учасників закритих консультацій у Москві повідомив, що російське керівництво не бачить сенсу поспішати з дипломатичним вирішенням конфлікту. За його словами, Кремль впевнений, що час працює на Росію, а зміни на фронті та міжнародній арені можуть створити для Москви більш вигідні умови для переговорів.

Таким чином, ймовірність початку серйозних переговорів до початку нового року, а тим більше до лютого 2027 року, вкрай низька, зазначив співрозмовник. Основною причиною такої стратегії є переконання Володимира Путіна у досяжності військових цілей. Кремль не лише сподівається на продовження бойових дій, а й на поступове виснаження України та зміни в політичній ситуації серед західних союзників Києва.

Фінансова Times також повідомляє, що російські представники не демонструють жодної готовності до компромісів. Всі контакти підкріплюються повторенням тих же вимог, які Москва висувала з початку повномасштабної війни. Анонімне джерело підтвердило, що російська делегація не пропонує нових ідей.

Попри очевидні труднощі з просуванням, Кремль не відмовляється від своїх стратегічних цілей. Прогнози української розвідки свідчать, що Путін ставить перед військовим командуванням завдання завершити окупацію Донецької області до кінця поточного року.

Журналісти наголошують, що попри великі втрати, Росія сподівається на виснаження оборони України. Аналітики звертають увагу на те, що стратегія Кремля полягає не в швидкому досягненні військової перемоги, а в затягуванні конфлікту, розраховуючи на виснаження західних союзників та можливі зміни політичної ситуації в країнах, що підтримують Україну.

Таким чином, на думку експертів, Кремль не бачить необхідності поспішати з переговорами, адже вважає, що час може змінити баланс сил на його користь. Нещодавні заяви російських високопосадовців також підтверджують цю позицію, вказуючи на те, що війна вийшла за межі «спеціальної військової операції».

Україна, у свою чергу, наполягає на тому, що будь-який мирний процес не може базуватися на ультиматумах або поступках агресору. Президент Володимир Зеленський неодноразово підкреслював, що справедливий мир можливий лише після завершення російської агресії, виведення військ з окупованих територій та відновлення територіальної цілісності України. Київ закликає своїх партнерів продовжувати військову та економічну підтримку, яка є вирішальним фактором у стримуванні російської агресії та стимулювання Кремля до реальних переговорів у майбутньому.

Останні новини