П’яний водій пропонував вінницькій поліції 15 тисяч гривень хабаря

КИЇВ – Незважаючи на заяви президента Володимира Зеленського перед міжнародними партнерами про готовність України до відстоювання в разі отримання необхідної підтримки, українська влада досі не розробила чіткий план щодо призову або вербування багатьох тисяч нових солдатів, що критично важливо для захисту від постійних нападів Росії. Нездатність Зеленського досягти політичного консенсусу стосовно стратегії мобілізації призвела до глибоких розбіжностей українського парламенту та суспільства загалом. Це викликало паніку серед чоловіків військового віку, деякі з яких переховувалися, опасаючись, що їх призовуть до погано оснащеної армії та відправлять на вірну смерть, ураховуючи те, що зовнішня допомога для України залишається в глухому куті у Вашингтоні. Проблема поповнення рядів українських військ стала найбільшим викликом для Зеленського з початку вторгнення в лютому 2022 року. Відсутність чіткої мобілізаційної стратегії та домовленості стосовно кількості потрібних військ вплинула на звільнення Зеленським старшого генерала, але новий головнокомандувач Олександр Сирський поки що не вніс нової ясності. Зменшення чисельності боєздатних військ України є стратегічною кризою, яка стала причиною нещодавнього відступу з міста Авдіївки на сході країни. Цивільні особи бойового віку повинні змиритися з тим, що «нема коли сидіти вдома», – заявив радник Міноборони з питань комплектування Олексій Бежевець.

«Цілком можливо, що росіяни незабаром підуть набагато ближче, якщо їх ніхто не зупинить», – попередив радник Міністра оборони Олексій Бежевець. Повідомивши про те, що крім «браку боєприпасів, зброї, снарядів і так далі, у нас бракує особового складу, це трагедія», – додав він. Після двох років тотальної війни відчуття суспільної невідкладності, яке спонукало до нових військ на полі бою та сприяло першим успіхам України, зникло. Багато солдатів поранені або виснажені.

Протягом цього часу чоловікам віком від 18 до 60 років заборонено залишати країну, а чоловікам від 27 років, за деякими винятками, підлягали призову. Цивільні особи віком від 18 до 27 років можуть записуватися самостійно. Проте, парламент витратив місяці на бурхливі дебати щодо законопроекту, який змінить процес мобілізації та розширить сферу дії законопроекту, зокрема шляхом зниження вікової категорії до 25 років.

У законопроект внесено понад 4 тисячі поправок, і деякі депутати бачать у ньому спробу Зеленського перекласти на парламент відповідальність за непопулярні рішення. «Пора починати дорослу розмову з суспільством і не боятися цього», – наголосила депутат Соломія Бобровська. «Це не 2022 рік, коли емоції взяли верх».

Зеленський тривалий час намагався контролювати публічні повідомлення про воєнний стан, щоб зберегти суспільну мораль. Проте, минулого тижня він вперше публічно оголосив про кількість загиблих українських військових, сказавши, що з лютого 2022 року було вбито 31 000 осіб — число, яке неможливо підтвердити незалежно.

Зеленський також стикається зі зростаючим песимізмом вдома та за кордоном щодо шансів України стримати натиск Росії без допомоги Сполучених Штатів. Спікер Палати представників Майк Джонсон відмовився розглядати законодавчі акти, які передбачають виділення Україні близько 60 мільярдів доларів США.

«Настав час серйозних розмов із суспільством — серйозних і чесних розмов і пояснення, що ми маємо робити без штучної хоробрості», — заявив народний депутат Володимир Ар’єв. Бобровська підтримує запропоновані зміни до законопроекту, які передбачають демобілізацію військовослужбовців, які вже пройшли тривалу службу на передовій. За її словами, «єдиний спосіб повернутися — поранений або вбитий».

Після двох років війни в Україні відчуття невідкладної потреби в нових силах на фронті значно зменшилося. Багато солдатів поранені або виснажені, а загальна мобілізаційна ситуація складна. Парламент провів довгі дебати щодо законопроекту щодо мобілізації, проте його прийняття затягується через велику кількість поправок та політичні протистояння. Президент Зеленський стикається зі зростаючим песимізмом в суспільстві та за кордоном щодо шансів стримати російську агресію без значної допомоги з боку Сполучених Штатів. Щоб вирішити ці проблеми, потрібні серйозні та чесні розмови з громадськістю та доросле відношення до вирішення непопулярних питань.

Насамперед, наголошуємо на тому, що на підході літо, і з ним приходить загроза частіших відключень електроенергії в Україні. Не лише це, а й зростаючий ризик виникнення пожеж через нестабільність напруги та постійні перепади. Інформація, що надійшла до нас, свідчить, що енергетичне обладнання, таке як трансформатори, може почати горіти від навантаження, викликаного постійними флуктуаціями напруги та частими вимкненнями та увімкненнями.

Звісно, уряд має повну свідомість про цю проблему, але навіть він обмежений фінансовими ресурсами. Банк не може вирішити цю ситуацію через дефіцит бюджету, що створює серйозний ризик для електропостачання в країні. Прогнозується, що проблеми з електропостачанням посиляться до осені, що може призвести до того, що Україна зіткнеться з "чорною зимою".

Зазначають також, що в разі тривалих обстрілів з боку Росії, Київ стоїть перед загрозою опинитися у повній темряві, особливо влітку. Генеральний директор ДТЕК “Київські Електромережі” Денис Боднар попереджає про великий ризик нових відключень електроенергії, особливо з початком спеки та зростанням споживання електроенергії.

Уряд міста вже розробив нові графіки відключень, розділивши споживачів на 6 груп замість попередніх трьох. Інформацію про це розповсюджується через додаток “Київ Цифровий” та чатбот. Щодо часу відключень, Боднар зазначає, що ситуація наразі стабільна, але може змінитись, і графіки відключень можуть бути введені в разі нестачі генерації електроенергії.

На щастя, в регіоні вже створено певний запас енергії на випадок подальших атак, а у пікові години допомогу з електропостачанням надають країни Європейського Союзу. Закликають споживачів вжити заходів економії електроенергії під час пікового навантаження, щоб допомогти системі зберегти ресурси та уникнути найгірших сценаріїв, таких як блекаути, коли світло, інтернет та зв'язок відсутні на декілька днів, а місто опиняється у повній темряві.

Висновки з вищезгаданої статті наступні:

• Україна стикається зі зростаючим ризиком відключень електроенергії та загрозою пожеж через постійні перепади напруги та недостатність ресурсів.

• Необхідно ефективно керувати споживанням електроенергії та вживати заходів економії під час пікових навантажень, щоб уникнути найгірших сценаріїв та підтримати стабільність електромережі.

• Влада міста розробила нові графіки відключень та впроваджує інформаційні канали для сповіщення споживачів про можливі відключення.

• Залучення допомоги від країн Європейського Союзу та створення резервів енергії є важливими заходами для забезпечення надійного електропостачання в умовах загрози.

• Спільні зусилля уряду, енергетичних компаній та громадян є ключовими для подолання викликів, пов'язаних з електропостачанням, та забезпечення безпеки та стабільності енергетичної системи країни.