Рада затвердила збільшення оборонного бюджету на 1,5 трлн грн у 2026 році

Філія «ВП «Управління справами» АТ «НАЕК «Енергоатом» 13 листопада оформила замовлення на три мінівени Hyundai Staria 2025 року випуску у ТОВ «Олімп Мотор» на загальну суму 6,81 млн гривень. Закупівля відбулась без конкуренції, оскільки на тендер ніхто більше не подав пропозицій, що дозволило укласти прямий договір із постачальником. Найдорожчим автомобілем став чорний повнопривідний мінівен у комплектації 7-Top із додатковим пакетом опцій Bronze вартістю 2,61 млн грн.

Технічне оснащення цього мінівена відповідає сучасним стандартам комфорту та безпеки. Автомобіль обладнано дизельним двигуном об’ємом 2,2 л потужністю 177 к.с., автоматичною коробкою передач та повним приводом, що забезпечує надійну їзду в різних дорожніх умовах. Для підвищення безпеки пасажирів встановлені фронтальні та бокові подушки, система стабілізації руху, а також відеомоніторинг «сліпих зон», який допомагає уникати потенційних ДТП під час маневрування.

Ще один чорний мінівен 9-Business Plus обійшовся в 2,22 млн грн, а сірий передньопривідний мінівен 9-Business – у 1,98 млн грн. За даними сайту дилера, ціни на відповідні комплектації трохи перевищують договірні суми «Енергоатома».

ТОВ «Олімп Мотор» належить київському ТОВ «Хепі Авто», власниками якого є Ірина Гінжул, Валерія Озова та Володимир Шепель. Саме Шепель є директором компанії-переможця.

Закупівля без конкуренції викликає питання щодо прозорості використання бюджетних коштів, особливо на тлі минулих корупційних розслідувань, пов’язаних з Енергоатомом.

Юлія Полтавець, колишня співробітниця юридичного департаменту Одеської міської ради та управління Держпродспоживслужби в Одеській області, яка змінила своє ім’я на Аміна, намагається отримати посаду оперуповноваженої в управлінні забезпечення особистої безпеки Державного бюро розслідувань (ДБР). Її кандидатура привернула увагу не тільки через професійний бекграунд, але й завдяки певним суперечливим моментам, які викликали питання щодо її фінансових активів.

Аналіз декларації Полтавець виявив наявність значного майна, включаючи кілька об’єктів нерухомості та інших активів, що можуть викликати сумніви з огляду на її попередню службу в державних установах. За документами, вона володіє чотирма об’єктами нерухомості, що є непростим для пояснення, враховуючи її попередні доходи. Така ситуація не залишилась поза увагою громадськості, і підняті питання про походження цього майна вже стали предметом обговорення в юридичних колах та серед правозахисних організацій.

житловим будинком у селі Карнаухівка Дніпропетровської області (75,5 м²), оформленим у спільній власності з родичами;

квартирою в Одесі (39,8 м²), купленою у 2021 році за 1 млн грн;

квартирою в Одесі (36,9 м²), придбаною у 2024 році за 1,71 млн грн;

приміщенням у власності Одеської міськради, яке використовується як місце реєстрації.

Загальна задекларована вартість нерухомості становить 2,73 млн грн.

Окрему увагу викликала інформація про транспорт: у декларації вказано автомобіль Nissan Maxima 2019 року, нібито придбаний у 2023 році за 80 тис. грн. Експерти ж оцінюють його ринкову вартість у межах 600–800 тис. грн.

Фінансова частина декларації також виглядає показово. За 2024 рік Полтавець задекларувала дохід у 2,12 млн грн, з яких понад 60% — це продаж нерухомості. Зокрема, 1,3 млн грн їй виплатила Анна Іванівна Молчанова. Також жінка вказала подарунок у 250 тис. грн від Ігоря Бойка. Додатково вона зберігає 10 тис. доларів готівкою.

Попри значні доходи, у декларації зазначено й отримання цільової адресної допомоги від облради — 29 тис. грн.

Таким чином, декларація Полтавець демонструє серйозні статки та водночас містить сумнівні дані про вартість придбаного майна. Незважаючи на це, вона претендує на посаду в ДБР, яке відповідає за безпеку та боротьбу з корупцією.

Сьогодні, 5 березня, виповнюється два роки з того дня, коли стало відомо про вбивство Дениса Кірєєва, відомого банкіра, учасника української делегації на переговорах з Росією наприкінці лютого 2022 року, а також співробітника Головного управління розвідки. Його смерть у розпал боїв за Київ викликала значний скандал. Існувала перша версія, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий у центрі Києва співробітниками СБУ. Однак згодом ГУР оголосило, що Кірєєв був їхнім співробітником і загинув під час спецоперації. Після цього Голова ГУР Кирило Буданов звинуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі над Кірєєвим. Після виходу публікацій відбулася зустріч Буданова з тодішнім в.о. голови СБУ Василем Малюком, і після неї було опубліковано офіційну заяву ГУР і СБУ про їхню взаємодію. Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві. Його могила розташована неподалік від могил керівництва МВС, яке загинуло в авіакатастрофі в Броварах у 2023 році. На могилі Кірєєва встановлено пам'ятник у повний зріст, який розташований таким чином, що обличчя спрямоване до міста. Біля пам'ятника встановлено табличку з датою народження і смерті Кірєєва. На табличці зображено сову, яка є емблемою ГУР. Однак, у відмінності від емблеми української розвідки, сова на пам'ятнику не тримає меча. Також на дошці написано: “Ти був нашим сонцем, яке завжди зігрівало нас своїм теплом. Ти був надійним як скеля. Твоя доброта, відданість і рішучість назавжди залишиться в наших серцях”. Зараз на могилі багато свіжих квітів і лампадок.

• Сьогодні минає два роки з моменту вбивства Дениса Кірєєва, відомого банкіра і співробітника Головного управління розвідки, що спровокувало великий скандал.

• Існували дві версії подій: перша, що Кірєєв був агентом Росії і був вбитий СБУ, і друга, згідно з якою він загинув під час спецоперації.

• Після публікацій в ЗМІ глава ГУР винуватив співробітників СБУ у позасудовій розправі, що викликало офіційну реакцію обох служб.

• Дениса Кірєєва поховали на Байковому кладовищі в Києві, де йому встановлено пам'ятник та пам'ятну табличку.

• Наразі на його могилі багато квітів та лампадок, що свідчить про пошани та пам'ять до загиблого.