Ракетна атака по Україні, пошкоджені житлові будинки та дитяча лікарня “Охматдит”

Українські сили оборони стикаються зі складнощами, які вимагають негайного врегулювання. Командувач Об’єднаних сил Збройних Сил України, генерал-лейтенант Юрій Содоль, у своєму виступі перед Верховною Радою відзначив критичний стан особового складу українських військових. За його словами, недостатня кількість військовослужбовців у військових підрозділах, зокрема в оперативно-стратегічному угрупуванні "Хортиця", суттєво обмежує їх можливості на фронті. Відділення, які традиційно складалися з 8-10 бійців, зараз часто опиняються з надмірною навантаженістю, маючи всього 2-4 особи. Це призводить до важких наслідків для ефективності оборони, особливо у зв'язку зі зростанням загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони.

Содоль закликав народних депутатів до негайних дій, включаючи прийняття законопроєкту про мобілізацію, щоб забезпечити необхідну кількість бійців для армії та забезпечити ефективну оборону країни. Відповідальність за безпеку України лежить на всіх плечах, і лише спільними зусиллями можна подолати виклики, що стоять перед країною.

• Недостатня кількість особового складу в Збройних Силах України є серйозною проблемою, яка обмежує їх можливості на фронті та загрожує ефективності оборони країни.

• Зростання нових загроз, таких як дрони-камікадзе та FPV-дрони, підкреслює необхідність вирішення цієї проблеми шляхом забезпечення достатньої кількості військовослужбовців у військових підрозділах.

• Заклик Командувача Об’єднаних сил ЗСУ до народних депутатів щодо прийняття законопроєкту про мобілізацію свідчить про необхідність негайних дій у цьому напрямку.

• Спільні зусилля всіх гілок влади та громадянського суспільства є ключовим чинником у подоланні цієї проблеми та забезпеченні безпеки та обороноздатності України.

Юлія Гаманенко здійснила надзвичайний прорив у своїй військовій кар'єрі, що вразило багатьох її колег і спостерігачів. За відносно короткий час вона зуміла піднятися від новачка до високопосадовця, що є досить рідкісним явищем у військовій сфері. Її професійний зріст викликає захоплення і служить натхненням для багатьох військовослужбовців, демонструючи, що завдяки наполегливості, цілеспрямованості та відданості своїй справі можна досягти значних висот навіть у таких суворих умовах, як військова служба.

Про це повідомив народний депутат VIII скликання Ігор Мосійчук.

Після викриття полковника Володимира Гаманенка на хабарі за продаж ротацій в тилу, його дочка, Юлія Гаманенко, вирішила стати на захист батька, заявляючи про його “важке життя в гуртожитку”. Хоча її допис було видалено, скріни залишилися, і реакція Юлії викликала значний інтерес.

Юлія Гаманенко про батька

Гаманенко живе в просторих апартаментах на території Національного університету оборони України, що розташований у центрі Києва, що важко назвати життям у гуртожитку.

“І почнемо з «важкого життя в гуртожитку»… Не знаємо, як для кого, але просторі апартаменти на території Національного університету оборони України, що знаходиться в центрі Києва – важко назвати життям в гуртожитку… Саме там постійно «базується» полковник Володимир Гаманенко”, – зазначив Мосійчук.

Юлія Гаманенко, яка також є військовою, за короткий термін піднялася до звання полковника. У лютому 2024 року, будучи підполковником і заступником начальника факультету з морально-психологічного забезпечення Військової академії в Одесі, вона була призначена на вищу посаду в головне управління персоналу Генерального штабу Збройних Сил України.

“Ця молода пані також являється військовою. Більше того, «за дивним збігом обставин», в неї як і в батька – звання полковника. А що найцікавіше, то отримала вона це звання мало не за один день служби…”, – написав політик.

Приїхавши на один день до Києва, Юлія отримала звання полковника і нову посаду завдяки начальнику головного управління персоналу Генерального штабу Роману Горбачу. Виникає питання, які заслуги Юлії Володимирівни сприяли її швидкому підвищенню і яка вигода була у полковника Горбача від такого призначення?

На останній час українська політична арена потрапила у центр скандалу, пов'язаного з фінансовими звітами політичної партії "Голос", яка відома своєю активною участю у парламентському житті та реформах в Україні. Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило серйозні недоліки у фінансовій звітності партії, що призвело до зупинення її фінансування.

Ситуація викликає значні обурення серед громадськості та політичних колег "Голосу". НАЗК відзначило серйозні порушення у звітності партії, зокрема щодо недостовірності фінансових даних та неправомірного використання коштів, що призвело до рішення про тимчасове зупинення державного фінансування.

Політична партія "Голос" у свою чергу відповіла на звинувачення, намагаючись пояснити недоліки у фінансовій звітності та обіцяючи внести необхідні корективи. Однак публічне обговорення справи залишається напруженим, адже важливість чесності та прозорості у фінансових операціях політичних суб'єктів не може бути недооцінена у важливому періоді для української демократії.

Зараз важливо, щоб НАЗК провело об'єктивне розслідування всіх виявлених порушень і прийняло відповідні заходи для відновлення довіри громадськості до фінансової звітності політичних партій. Цей скандал нагадує про необхідність посилення контролю за фінансовими операціями політичних суб'єктів та забезпечення відповідності законодавству у сфері фінансування політичних партій в Україні.

НАЗК учора заявило про те, що зупиняє фінансування політичної партії «Голос», оскільки фінансові звіти політсили містять недостовірні відомості на мільйони гривень. Кому перераховували кошти та як контрагент «Голосу» може бути пов’язаний з депутатами самої партії з’ясовувала редакція.

«За два квартали 2020 року політична партія «Голос» внесла до звіту недостовірні відомості на загальну суму 4 млн 726 тис. 500 грн. Це є підставою для припинення державного фінансування статутної діяльності партії», – заявили у НАЗК.

Там уточнили, що у третьому кварталі 2020 року партія «Голос» оформила договори про надання послуг з ТОВ «Мейнтіс» на 1 млн грн. Серед таких послуг були:

Але, як зауважили в агентстві, зазначене товариство не надавало партії цих послуг. І це підтверджують матеріали, отримані від Державного бюро розслідувань і Державної податкової служби.

У звіті партії за четвертий квартал 2020 року НАЗК виявило аналогічні порушення на суму 1 млн грн. Крім того, договір з ТОВ «Мейнтіс» на суму у понад 2 млн 452 тис. 500 грн мала ще й Київська міська територіальна організація «Голосу».

Усі дані про виявлені порушення НАЗК уже скерувало до Державного бюро розслідувань.

Тим часом компанія «Мейнтіс», якій дісталося майже 5 млн грн з українського бюджету, взагалі виявилися аграрною. Згідно з даними порталу “Опен Дата”, основним видом її діяльності є «оптова торгівля зерном».

Належить ТОВ «Мейнтіс» двом особам: Гайдаєнко Івану Юрійовичу та Цимбалу Костянтину Вікторовичу.

Крім того, на Цимбала Костянтина Вікторовича зареєстроване ще одне аграрне підприємство – ТОВ «АГРАРНА КОМПАНІЯ „ЗЕРНОВІ ТРАДИЦІЇ“».

Невипадковим на фоні аграрного профілю контрагента «Голосу» виглядають тепер окремі законодавчі ініціативи й самих депутатів партії.

Зокрема, голову фракції «Голосу» Ярослава Железняка у ЗМІ неодноразово називали лобістом інтересів певних гравців аграрного ринку.

Аграрною темою Железняк почав опікуватися з моменту обрання депутатом. Він був одним з головних прибічників відкриття ринку землі й постійно тісно співпрацював з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу” (УКАБ). Остання об’єднує найбільші приватні агрохолдинги країни та відстоює інтереси їх власників.

Аналіз законодавчих ініціатив Железняка теж підтверджує наявність в його діях ознак вибіркового аграрного лобізму.

Зокрема, Железняк є одним з авторів законороєкта №9266 ”Про електронні аграрні розписки”, який розширює коло кредиторів, здатних фінансувати сільське господарство. Ухвалення цього документа активно лобіював представник УКАБ Алекс Ліссітса.

У жовтні 2023 року Железняк зареєстрував законопроект №10169 щодо боротьби із сірим експортом зерна, який нещодавно був ухвалений. І появу цього документа теж лобіювала частиною аграрних бізнесменів.

Крім того, Железняк – голова тимчасової парламентської комісії, що єдина у ВР займається темами «експорту зерна».

Відповідно, поява у звітах НАЗК саме аграрної компанії, якій “Голос” списав майже 5 млн державних гривень, навряд чи є випадковим збігом обставин.