Субота, 18 Квітня, 2026

Ракетний удар по Києву 10 жовтня: наслідки для енергетичної інфраструктури та підготовка до зими

Важливі новини

Нове призначення в КМДА і питання до майнового стану: що відомо про кар’єру Тетяни Мостепан

У листопаді 2025 року Тетяну Мостепан було призначено директоркою департаменту охорони здоров’я Київської міської державної адміністрації. Це кадрове рішення стало логічним продовженням її тривалої роботи в системі столичної медицини, де вона протягом багатьох років обіймала керівні посади та безпосередньо впливала на управління одним із міських медичних закладів.

До переходу в КМДА Мостепан працювала в Київській міській лікарні №4. Спочатку вона виконувала обов’язки головної лікарки, а після реформування системи охорони здоров’я очолила заклад уже в статусі директорки. На цій посаді вона відповідала за фінансово-господарську діяльність лікарні, організацію медичних послуг і взаємодію з міськими структурами, що дозволило їй накопичити значний управлінський досвід.

Житло розташоване у житловому комплексі «Софія Residence». Право власності оформлено за договором купівлі-продажу. Відомостей про іпотеку або кредитні зобов’язання в аналітичних системах немає.

Водночас, за даними ринку нерухомості, ціна такого житла могла бути суттєво вищою. За інформацією профільних сервісів, у січні 2021 року мінімальна вартість квадратного метра у цьому ЖК становила близько 26 тисяч гривень. Таким чином, ринкова ціна квартири площею понад 100 квадратних метрів могла складати щонайменше 2,68 млн гривень, якщо йдеться про придбання готового об’єкта, а не інвестування на етапі будівництва.

При цьому у деклараціях Тетяни Мостепан за 2016–2019 роки об’єкти незавершеного будівництва не зазначалися. Це може свідчити про те, що квартира не була придбана як інвестиція на ранній стадії, коли ціни зазвичай нижчі.

Загальний дохід родини Мостепан за 2020 рік, відповідно до декларацій, становив близько 1,5 млн гривень. На цьому тлі різниця між задекларованою вартістю квартири та ринковими цінами може викликати запитання щодо умов купівлі та формування ціни угоди.

Сам Олександр Мостепан нині працює членом військово-лікарської комісії у Вишнівській міській лікарні. Крім того, за сумісництвом він обіймає посади стоматолога-ортопеда та стоматолога-терапевта в цьому ж медзакладі.

З огляду на нову керівну посаду Тетяни Мостепан у структурі КМДА, прозорість майнового стану та відповідність вартості активів задекларованим доходам може стати предметом додаткової уваги з боку громадськості та антикорупційних органів.

У справі про катування в’язнів у Полтавському СІЗО з’явилися нові фігуранти

Слідчі Державного бюро розслідувань повідомили про підозру ще двом працівникам установи — старшому по корпусу та молодшому інспектору відділу режиму і охорони. Їм інкримінують катування, що кваліфікується за ч. 3 ст. 127 Кримінального кодексу України. Як повідомили в ДБР, ці двоє посадовців долучились до тортур, під час яких одного з ув’язнених було прив’язано до ліжка […]

Мобілізація на рівні уваги: ВР готується до розгляду законопроекту у другому читанні

Згідно з оцінками члена оборонного комітету, законопроект про посилення мобілізації найімовірніше буде завершено з поданими поправками до 10-15 березня за оптимістичного сценарію, а за песимістичного — до 20 березня. Подано понад 4 тисячі правок, які було об’єднано в 16 блоків. Усі вони вже були розглянуті на комітеті, фіналізовані перехідні та прикінцеві положення, і далі будуть обговорюватися з авторами поправок.

Основні напрямки розгляду включають:

• Скасування обмежень конституційних прав і свобод ухильників, включаючи обмеження на керування транспортними засобами.

• Перетворення електронного кабінету призовника на право, а не обов'язок.

• Уточнення повноважень органів влади, місцевого самоврядування та підприємств у мобілізаційних заходах.

• Забезпечення участі поліції у повідомленні громадян за зверненням Територіальних Центрів Комплектування, а також передача поліцейських зі спеціального обліку на загальний військовий облік.

• Проведення перегляду у ВЛК громадян, які стали інвалідами II і III групи з початку вторгнення РФ або були визнані обмежено придатними до військової служби.

• Прийняття механізму обчислення ухильників, а також можливість мобілізувати деяких засуджених або осіб, які відбувають покарання.

• Визначення строку демобілізації після 36 місяців служби, а також збереження базової військової підготовки для чоловіків віком від 18 до 25 років.

Очікується, що прийняття цих поправок зміцнить механізми мобілізації та забезпечить більш ефективну готовність українських військ до потенційних загроз.

Законопроект про посилення мобілізації, розгляд якого ведеться у Верховній Раді, очікується, що буде завершено до середини березня. Поправки до законопроекту було розділено на 16 блоків, після чого вони були розглянуті на комітеті. Зараз обговорюються з авторами поправок. Основні аспекти розгляду стосуються скасування обмежень на конституційні права та свободи ухильників, перетворення електронного кабінету призовника на право, а також уточнення повноважень органів влади та місцевого самоврядування у мобілізаційних заходах. Поліція також отримає більше повноважень у співпраці з Територіальними Центрами Комплектування. Очікується, що прийняття цих поправок сприятиме покращенню механізмів мобілізації та підвищить готовність українських військ до потенційних загроз.

НАБУ викрило т.в.о. начальника управління Міноборони у справі про хабар від забудовника

Антикорупційні органи спільно з Національною поліцією повідомили про підозру тимчасово виконуючому обов’язки начальника одного з Центральних територіальних управлінь Міністерства оборони. За версією слідства, він організував схему отримання неправомірної вигоди від київського забудовника. Як повідомляє Українська правда з посиланням на НАБУ і САП, посадовець пообіцяв сприяти у перемозі на конкурсі з будівництва багатоквартирного будинку для військових […]

Після атак на Нафтогаз Україна змушена імпортувати мільярд кубів газу

Попри постійні обстріли і суттєві втрати інфраструктури, група «Нафтогаз» уже відновила 50% обсягів видобутку газу, втрачених через удари ворога у лютому цього року. Про це повідомили у пресслужбі компанії. За інформацією «Нафтогазу», нинішній опалювальний сезон став найважчим за весь час повномасштабної війни. Усього лише за перші три місяці 2025 року ворог здійснив понад вісім масованих […]

10 жовтня Київ став об’єктом ракетного удару, внаслідок якого були серйозно пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, зокрема енергетичні мережі. Одним із найбільших наслідків атаки стало тривале відключення електропостачання на частині Лівого берега столиці. Згідно з інформацією від «Укренерго», найскладніша ситуація склалася в Київській, Сумській та Харківській областях, де були значні перебої з електрикою, а також в інших регіонах України.

Експерти наголошують, що подібні удари можуть стати частиною нової реальності, де аварійні відключення електроенергії перетворяться на стабільні графіки відключень, що ускладнить не тільки повсякденне життя громадян, але й створить додаткові ризики для зимового періоду. Особливу увагу експерти звертають на необхідність підготовки до холодів, коли ситуація з енергопостачанням може погіршитись.

Питання опалювального сезону тепер стало ще більш вразливим: старт подачі тепла залежатиме від міста, стану мереж та температур. Експерти попереджають, що навіть офіційне включення опалення не гарантує негайного тепла у всіх будинках через зношеність комунальних мереж — у Києві, за оцінками, сотні кілометрів труб перебувають у критичному стані, а аварійні ремонти можуть відтягувати подачу тепла на локальні райони.

У публічних дискусіях наростає питання відповідальності: критики називають недофінансування й повільну реалізацію програм захисту енергетичних об’єктів головними причинами вразливості інфраструктури, прихильники ж заходів підкреслюють масштаб проблем і наголошують на необхідності прискорення робіт. Дехто прямо звинувачує попереднє керівництво профільних агентств у провалі програм захисту та вкладенні коштів без видимого результату.

Фахівці з енергетики нагадують, що існують три рівні захисту об’єктів — від базових бар’єрів і габіонів до бетонних арок і протиракетних «шелтерів» — але реалізовані вони не скрізь; централізоване постачання і повільна логістика ускладнюють швидке укріплення кожного уразливого об’єкта. Через це в низці місць узагалі не встигли встановити навіть мінімальні заходи захисту.

У тій же площині нарощення протиповітряної оборони вважають пріоритетом. Депутат Сергій Нагорняк акцентує на потребі вертольотів і мобільних груп як гнучких засобів боротьби з масованими атаками дронів, а також закликає залучати досвідчених пілотів. Він застерігає від розміщення ППО безпосередньо в густонаселених районах, оскільки збиття дронів поруч із житлом може становити додаткову загрозу для цивільних.

Підсумок — ризики залишаються високими: без пришвидшення робіт із захисту критичної інфраструктури, прискорення постачань систем ППО та коригування логістики укріплень, українці можуть зіткнутися зі зростанням кількості та тривалості відключень цієї зими. Водночас експерти підкреслюють, що відповідальність за підготовку лежить і на центральних органах влади, і на місцевих власниках мереж, і що суспільство має вимагати прозорих звітів про виконані та незавершені заходи.

Останні новини