Понеділок, 31 Серпня, 2026

Ракетний удар по Києву 10 жовтня: наслідки для енергетичної інфраструктури та підготовка до зими

Важливі новини

Розширення автопарку “Гулівера”: власник масштабно збільшує флот, ігноруючи борги перед державними банками

Структури бізнесу, що належать Віктору Поліщуку та мають зв'язки з керівництвом Російської Федерації, залишилися боржниками перед державними банками України у 2022 році, не відшкодовуючи їм борги на суму близько 14 мільярдів гривень, які повинні були бути повернуті до 2044 року. При цьому протягом року до них не застосовувалися жодні штрафні санкції, і не розпочато примусового стягнення боргів або застави за кредитом. У той же період компанії, пов'язані з Поліщуком, продовжували здійснювати розкішні покупки автомобілів на мільйони гривень. Зокрема, виявлено, що один з автомобілів використовувався самим бізнесменом для подорожей за кордон, навіть під час воєнного стану. Бізнес Поліщука розцвів під час президентства Віктора Януковича, отримавши значні активи у фінансовій та роздрібній торгівлі, а також нерухомості. На сьогоднішній день він залишається боржником перед "Ощадбанком" та "Укрексімбанком" на 14 мільярдів гривень, проте керівництво державних банків не вжило жодних заходів щодо виконання фінансових зобов'язань позичальника, навіть у світлі його зв'язків з Росією.

Під час запитання до керівництва "Гуліверу" про причини зупинки виплат, журналісти не отримали відповідей, навіть після тижня очікування на відповідь. У "Ощадбанку" пояснили свою неготовність наразі розпочинати примусове стягнення з Поліщука тим, що це може призвести до фактичного припинення співпраці з боржником, який висловив готовність співпрацювати. Також було відзначено, що в умовах широкомасштабної військової агресії Росії та пандемії COVID-19, негативний вплив на український бізнес важко уникнути. Щодо пільгових умов реструктуризації боргу, банк вказав, що вони були прийняті з урахуванням критичного фінансового стану боржника. В "Укрексімбанку" також наголошено, що умови реструктуризації залежать від багатьох факторів, включаючи фінансовий стан боржника та перспективи його бізнесу. На інші питання щодо боргів Поліщука перед державними банками та можливих наслідків для нього не було отримано відповідей, посилаючись на банківську таємницю. Віктор Поліщук також ухилявся від відповіді на запитання журналістів з цього питання.

Висновки з вищезгаданої статті можна сформулювати наступним чином:

• Керівництво компанії "Гулівер" утримується від надання відповідей щодо причин зупинки виплат боргів перед державними банками, що створює певну недовіру щодо їхніх дій та намірів.

• Державні банки, зокрема "Ощадбанк" та "Укрексімбанк", вказують на готовність співпрацювати з боржником у вирішенні фінансових проблем, але не розпочинають примусове стягнення боргів у зв'язку з можливими негативними наслідками для співпраці.

• В умовах військової агресії та пандемії COVID-19 українському бізнесу доводиться важко, що може вплинути на його фінансовий стан та спроможність виконання зобов'язань перед банками.

• Умови реструктуризації боргу встановлюються з урахуванням критичного фінансового стану боржника та перспектив його бізнесу.

• Відсутність відповідей з боку боржника та відповідних державних установ створює додаткову неспокійність та підозру щодо обставин розглянутої ситуації.

У Переяславі звільнили директора заповідника, замість нього призначили родичку Навального

У Національному історико-етнографічному заповіднику “Переяслав” відбулися гучні кадрові зміни, які вже викликали публічну критику. Суд ухвалив рішення про тимчасове усунення генерального директора Олексія Лукашевича з посади через підозру в отриманні хабаря. Його обов’язки наразі виконує Марина Навальна – депутатка міськради від партії “За майбутнє”, а також родичка російського опозиціонера Олексія Навального. 30 квітня суд відсторонив […]

Жорсткий сигнал з Давоса: Зеленський розкритикував нерішучість Європи перед російською загрозою

Виступ президента України Володимира Зеленського на Всесвітньому економічному форумі в Давосі став одним із найпринциповіших і найгостріших за весь період повномасштабної війни. У своїй промові глава держави публічно вказав на слабкість і нерішучість Європи, яка, попри численні декларації про солідарність з Україною, досі не продемонструвала готовності діяти швидко та системно у відповідь на російську агресію.

Президент нагадав, що ще рік тому з тієї ж трибуни закликав європейські країни зробити висновки з війни в Україні та навчитися самостійно захищати власну безпеку. За його словами, за цей час Європа так і не здійснила якісного переходу від гучних заяв до реальних рішень, які могли б суттєво змінити баланс сил і стримати подальшу експансію Росії. Зеленський підкреслив, що небезпека не зникла, а навпаки — лише зростає, і зволікання має свою ціну.

Окремо Зеленський зупинився на темі допомоги Україні. Він заявив, що значна частина підтримки з боку європейських країн надходила із запізненням і в обсягах, які не відповідали масштабам загрози. На його думку, жорстка риторика щодо Росії, санкцій і безпеки часто не підкріплювалася реальними діями.

Президент підкреслив, що новий світовий порядок неможливо побудувати лише деклараціями та обіцянками, якщо вони не підкріплені конкретними рішеннями.

Одним із найгостріших моментів промови стало порівняння дій Європи з політикою Сполучених Штатів. Зеленський звернув увагу на те, що американська адміністрація змогла завдати удару по російських фінансових потоках, зокрема по так званому тіньовому флоту, тоді як російська нафта продовжує транспортуватися поблизу європейських берегів.

Він також зазначив, що міжнародна система правосуддя демонструє вибірковість: деякі авторитарні лідери притягуються до відповідальності, тоді як російський президент досі уникає будь-яких реальних наслідків.

На тлі дискусій про роль США в системі європейської безпеки Зеленський поставив під сумнів здатність Європи діяти автономно. За його словами, Альянс значною мірою тримається на припущенні, що Сполучені Штати завжди гарантуватимуть захист.

Президент прямо поставив запитання: що буде, якщо ця впевненість виявиться хибною?

Критики зауважують, що така риторика може здатися невдячною з огляду на масштабну допомогу, яку Європа надала Україні з 2022 року. Однак аналітики зазначають: після років постійних закликів і необхідності буквально виборювати підтримку, слова Зеленського виглядають не як докір, а як констатація реальності.

Президент також нагадав про довоєнні обіцянки щодо членства України в ЄС і НАТО. Частина з них, за його словами, була відкладена, а частина — фактично заморожена, попри заяви про підтримку «стільки, скільки буде потрібно».

Його промова в Давосі стала не спробою образити союзників, а жорстким сигналом небезпеки самозаспокоєння. За оцінкою оглядачів, це була спроба змусити Європу подивитися на війну не як на віддалену кризу, а як на безпосередній виклик власній безпеці.

Обмеження на будівництво на сільгоспземлях: що дозволено, а що під забороною

В Україні правила використання земель сільськогосподарського призначення варіюються. Суперечливі...

У ДПС готуються нові кадрові зміни: Карнаух можуть перевести на іншу посаду

Державна податкова служба України офіційно повідомила про призначення Теодозії Чернецької на посаду заступниці голови ДПС. На тлі цього в керівництві служби очікуються нові кадрові зміни: за інформацією джерел, виконувачку обов’язків голови Лесю Карнаух можуть перевести на іншу, не нижчу за статусом посаду. Офіційна сторінка ДПС у соцмережах підтвердила інформацію про те, що Теодозія Чернецька увійшла […]

10 жовтня Київ став об’єктом ракетного удару, внаслідок якого були серйозно пошкоджені об’єкти критичної інфраструктури, зокрема енергетичні мережі. Одним із найбільших наслідків атаки стало тривале відключення електропостачання на частині Лівого берега столиці. Згідно з інформацією від «Укренерго», найскладніша ситуація склалася в Київській, Сумській та Харківській областях, де були значні перебої з електрикою, а також в інших регіонах України.

Експерти наголошують, що подібні удари можуть стати частиною нової реальності, де аварійні відключення електроенергії перетворяться на стабільні графіки відключень, що ускладнить не тільки повсякденне життя громадян, але й створить додаткові ризики для зимового періоду. Особливу увагу експерти звертають на необхідність підготовки до холодів, коли ситуація з енергопостачанням може погіршитись.

Питання опалювального сезону тепер стало ще більш вразливим: старт подачі тепла залежатиме від міста, стану мереж та температур. Експерти попереджають, що навіть офіційне включення опалення не гарантує негайного тепла у всіх будинках через зношеність комунальних мереж — у Києві, за оцінками, сотні кілометрів труб перебувають у критичному стані, а аварійні ремонти можуть відтягувати подачу тепла на локальні райони.

У публічних дискусіях наростає питання відповідальності: критики називають недофінансування й повільну реалізацію програм захисту енергетичних об’єктів головними причинами вразливості інфраструктури, прихильники ж заходів підкреслюють масштаб проблем і наголошують на необхідності прискорення робіт. Дехто прямо звинувачує попереднє керівництво профільних агентств у провалі програм захисту та вкладенні коштів без видимого результату.

Фахівці з енергетики нагадують, що існують три рівні захисту об’єктів — від базових бар’єрів і габіонів до бетонних арок і протиракетних «шелтерів» — але реалізовані вони не скрізь; централізоване постачання і повільна логістика ускладнюють швидке укріплення кожного уразливого об’єкта. Через це в низці місць узагалі не встигли встановити навіть мінімальні заходи захисту.

У тій же площині нарощення протиповітряної оборони вважають пріоритетом. Депутат Сергій Нагорняк акцентує на потребі вертольотів і мобільних груп як гнучких засобів боротьби з масованими атаками дронів, а також закликає залучати досвідчених пілотів. Він застерігає від розміщення ППО безпосередньо в густонаселених районах, оскільки збиття дронів поруч із житлом може становити додаткову загрозу для цивільних.

Підсумок — ризики залишаються високими: без пришвидшення робіт із захисту критичної інфраструктури, прискорення постачань систем ППО та коригування логістики укріплень, українці можуть зіткнутися зі зростанням кількості та тривалості відключень цієї зими. Водночас експерти підкреслюють, що відповідальність за підготовку лежить і на центральних органах влади, і на місцевих власниках мереж, і що суспільство має вимагати прозорих звітів про виконані та незавершені заходи.

Останні новини