Ранковий спорт заряджає, вечірній — розслабляє: як знайти свій ритм

Програма "Захист України" розроблена для учнів 10-11 класів і має на меті формування у підлітків комплексного розуміння питань національної безпеки, громадянської відповідальності та особистої готовності до дій у надзвичайних ситуаціях. Вона включає теоретичні та практичні компоненти, які охоплюють широкий спектр тем.

Основними цілями диверсій були об’єкти в Україні, Польщі та балтійських країнах. Під час комплексних заходів на Прикарпатті затримано організатора ворожого осередку та його спільника. За інформацією СБУ, зловмисники діяли у складі злочинного угруповання, діяльність якого дистанційно координували кадрові співробітники російської спецслужби.

За даними Офісу генпрокурора, один із підозрюваних, мешканець Івано-Франківська, зв’язався з невстановленим росіянином і за гроші погодився знайти людей для вчинення злочинів. Цей співрозмовник надіслав список об’єктів, які повинні були підпалити українці. Загалом до складу угруповання входили 19 осіб.

Агентурна група вербувала кандидатів на вчинення підпалів цивільних об’єктів, використовуючи особисті зв’язки у кримінальних колах. Для відрядження завербованих підпалювачів за кордон фігуранти готували підроблені документи, зокрема паспорти, водійські права, дипломи про освіту та медичні картки, оформлені на третіх осіб.

Після вчинення підпалів виконавці мали фільмувати загоряння об’єктів на камери власних телефонів та передавати до ФСБ. Відео агресор планував використати для підготовки спеціальних інформаційних операцій, спрямованих на розхитування суспільно-політичної обстановки в Євросоюзі.

Під час 37 обшуків у помешканнях, автомобілях та гаражних приміщеннях фігурантів вилучили мобільні телефони, флеш-накопичувачі, чорнові записи, підроблені документи, автомат АК, пістолети, банківські картки та великі суми готівки, які використовували на вербування потенційних підпалювачів.

Наразі організатору агентурної групи ФСБ та його спільнику повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 111 (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану) та ч. 3 ст. 358 (підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів) Кримінального кодексу України.

Для викриття угруповання правоохоронці провели близько 40 обшуків у Києві, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Запорізькій і Полтавській областях.

Україна надалі підтверджує свою відданість виконанню умов, передбачених чотирирічною програмою розширеного фінансування (EFF), запущеною у березні 2023 року, та продовжує здійснювати необхідні реформи. В огляді, підготовленому Русланом Кисляком, акцентується на необхідності реалізації конкретних заходів до кінця 2024 року, які стануть ключовими для подальшої співпраці з Міжнародним валютним фондом (МВФ) та отримання нових траншів фінансування.

Місія МВФ, яка працювала у Варшаві з 27 по 31 травня 2024 року, успішно завершила роботу, досягнувши угоди на рівні персоналу. Очікується, що Рада директорів МВФ підтвердить цю угоду найближчими тижнями, в результаті чого Україна отримає доступ до фінансування на суму близько 2,2 млрд доларів.

Для подальшої співпраці з МВФ та отримання нових траншів фінансування Україна має реалізувати ряд важливих реформ до кінця 2024 року. Серед них:

Ці заходи спрямовані на забезпечення стабільності економіки та підтримку фінансової системи України у період воєнного конфлікту.

Захоплення Покровська може здаватися важливим кроком для Росії, однак, як зазначає експерт Марк Чемпіон у своїй колонці для Bloomberg, контроль над руїнами цього міста не забезпечить Москві значної військової переваги. Бойові дії навколо таких міст, як Покровськ, показують, що ці «міські трофеї» не є вирішальними у визначенні кінцевого результату війни. Чемпіон підкреслює, що хоча вигляд захоплених міст може виглядати як тимчасова перемога, реальний виклик для Росії полягає в здатності продовжувати бойові дії та утримувати контроль над великими територіями.

З початку великомасштабного вторгнення в 2022 році Росія виявилася неспроможною здійснити блискавичний наступ і захопити стратегічно важливі міста на всіх фронтах. Невдачі в першому етапі війни змусили Кремль змінити тактику, перейшовши до більш повільного і поетапного захоплення окремих населених пунктів, що є складним та високовартісним процесом. Справжня ціна таких наступів, як на Покровськ, стає надзвичайно високою для Росії, що змушує ставити під сумнів ефективність цього підходу.

Автор наголошує, що захоплення Покровська не означатиме відкритого шляху для наступу на інші райони Донбасу: за містом проходить нова лінія оборони Збройних сил України, і географічно контроль над руїнами не гарантує подальшого маневру чи швидкого просування. Чемпіон проводить паралель із Авдіївкою: навіть після її захоплення російським силам знадобилося ще майже два роки, щоб просунутися лише на десятки кілометрів — при цьому людські втрати ворога зросли багаторазово.

Головним фактором, на думку оглядача, залишаються не конкретні міські опорні пункти, а загальна витривалість та воля сторін продовжувати боротьбу. Якщо Київ і його партнери зможуть підтримувати постачання, мобілізацію та мораль, а Україна — утримувати ефективний опір, то втрата окремих населених пунктів не матиме вирішального стратегічного значення. Для Кремля ж кожен «успіх» обходиться неймовірно дорого з точки зору людських ресурсів і техніки.

Також автор звертає увагу на політичний вимір події: хоча військовий ефект може бути обмеженим, сам факт падіння міста може стати пропагандистським та політичним козирем для Москви. Чемпіон попереджає, що Путін може використати подібні «досягнення», щоб переконати західних політиків — зокрема Дональда Трампа — нібито про крах української стійкості й необхідність інших підходів у відносинах з Росією. Це вже має свої ризики у дипломатичній та інформаційній площині.

Покровськ, навіть якщо опиниться під контролем російських сил, навряд чи стане переломним моментом у війні: його воєнна ціна занадто висока, а стратегічні перспективи — обмежені. Натомість реальне значення цього епізоду лежатиме в площині моралі, пропаганди та дипломатичних впливів — факторів, які можуть відсунутися у часі, але вимагатимуть пильної реакції з боку Києва та його партнерів.

Руслан Стефанчук, голова Верховної Ради, викликав хвилю обговорень своїм висловленим сумнівом у виконавчій ефективності економічного бронювання від мобілізації. Він переконано стверджує, що подібні заходи не демонстрували своєї дієвості в будь-якій країні світу. Це заявлення викликало серйозне обговорення серед політичних коліг та експертів.

Спростувати або підтримати ці слова Руслана Стефанчука – завдання не лише політично значуще, але й важливе з погляду реальної ефективності стратегій економічної стабільності. Дійсно, у багатьох країнах світу спроби впровадження економічного бронювання від мобілізації часто супроводжувалися суперечками та неоднозначними результатами.

Поряд із цим, варто визнати, що ситуація в кожній країні унікальна, і те, що не працює в одному місці, може стати успішною стратегією в іншому. Тому обговорення і аналіз досвіду різних країн у цьому питанні є надзвичайно важливими для розробки оптимальних стратегій економічного розвитку та забезпечення національної безпеки.

Відповідно, слова Руслана Стефанчука варто сприймати як стимул для глибшого аналізу і обговорення з питань ефективності заходів економічного бронювання від мобілізації, а також для пошуку інноваційних шляхів забезпечення економічної стійкості та безпеки.

За словами Стефанчука, зачасту за “привабливою фразою” втрачається логіка процесів, і дуже мало країн, де такий підхід працює.

Водночас глава Верховної Ради наголосив на необхідності забезпечення рівноправності перед обов’язками захищати країну та справедливості в цьому контексті.

У Верховній Раді розглядаються дві можливі моделі економічного бронювання від мобілізації та військової служби. Одна з цих моделей передбачає бронювання для осіб із заробітною платою понад 35 тисяч гривень, що спричинило хвилю критики в українському суспільстві. Економісти підкреслюють, що мета економічного бронювання полягає в уникненні обвалу економіки, але це вимагає консультацій із українськими роботодавцями.