Необхідні реформи для отримання фінансування від МВФ у 2024 році

Голова Державної служби фінансового моніторингу Філіп Пронін став об'єктом розслідування через свою інтенсивну закордонну діяльність. За останні кілька місяців він провів більше 70 днів за кордоном, що викликало запитання щодо мети та регулярності таких поїздок. Відповідно до розслідування журналістів BIHUS.Info, поїздки Проніна збігаються з важливими політичними та антикорупційними подіями в Україні, що надає ще більше значення цим поїздкам.

Згідно з інформацією, оприлюдненою у розслідуванні, вже в перший місяць на посаді Пронін двічі відвідав Париж та побував у Люксембурзі. Однією з поїздок було зумовлено пропуск важливої події в Україні – засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради, на яке він був запрошений. Така ситуація викликала обурення серед депутатів, адже Пронін пропустив важливу можливість дати пояснення щодо своєї роботи та участі в антикорупційних ініціативах.

Надалі інтенсивність відряджень зросла. Наприкінці вересня 2025 року посадовець після свого дня народження вирушив до швейцарського Цюриха, де запланована зустріч тривала фактично тиждень. Через короткий проміжок часу відбулася ще одна поїздка до Швейцарії – цього разу до Берна, також тривалістю близько тижня.

Упродовж 2025 року Пронін щонайменше тричі відвідував Францію. Окрему увагу журналісти звернули на відрядження до Танзанії та Мексики. За їхніми даними, офіційна тривалість заходів не відповідала фактичному часу перебування за кордоном. Наприклад, у Мексиці заплановане п’ятиденне відрядження тривало майже два тижні. Поїздка до Танзанії тривалістю 11 днів, як зазначають розслідувачі, збіглася з днем народження дружини посадовця.

У матеріалі також аналізуються збіги відряджень із резонансними подіями. Зокрема, у вересні народний депутат Ярослав Железняк публічно заявив про можливі порушення під час будівництва фортифікацій у Донецькій області, за які раніше відповідала Полтавська обласна державна адміністрація, очолювана Проніним у минулому. У жовтні детективи НАБУ провели обшуки у керівництва служби. Серед фігурантів опинився перший заступник голови Держфінмоніторингу Богдан Корольчук, в офісі якого, за даними слідства, виявили значні суми готівки та документи. У цей час Пронін перебував у відрядженні за кордоном.

Окремо журналісти згадують про затримки у передачі матеріалів до антикорупційних органів у межах розслідування «Мідас». За їхніми словами, служба надала лише частину запитуваних матеріалів, а відповіді на окремі запити затримувалися на місяці.

У розслідуванні також звертають увагу на символічні деталі: низка поїздок припадала на дні сімейних свят, а частина кадрових рішень нового керівництва, на думку журналістів, більше нагадувала PR-кампанію, ніж зосередження на ключових функціях служби – контролі фінансових потоків та взаємодії з антикорупційними органами.

Офіційної позиції Філіпа Проніна щодо оприлюднених даних на момент публікації розслідування не було озвучено.

У Боярці (Київська область) розпочинають амбітну реконструкцію дитячого та спортивного майданчика на суму понад 45 мільйонів гривень. Підрядником виступила компанія «Ростдорстрой», що має зв’язки з депутатом Одеської міськради Юрієм Шумахером. Відразу ж після оголошення про підписання контракту на суму 45,29 млн грн, увагу журналістів привернуло завищення цін у кошторисі, що може призвести до значної переплати — на понад мільйон гривень. Це порушення викликало тривогу серед громадських організацій, оскільки сумніви в обґрунтованості витрат можуть мати серйозні наслідки для місцевого бюджету.

Договір був укладений 17 вересня 2025 року між Боярською міською радою та компанією «Ростдорстрой». У відповідності до плану, роботи з реконструкції мають завершитися до кінця 2026 року. Проте навіть на початкових етапах будівництва виникли питання щодо завищених витрат на окремі позиції кошторису, що стосуються матеріалів, робочої сили та техніки. За оцінками журналістів «Наших грошей», деякі з цих витрат можуть бути необґрунтованими і навіть надмірними для таких робіт, що може призвести до значних додаткових витрат для міської громади.

Втім, аналіз кошторису показав значні завищення цін. Тротуарна плитка у документах коштує 1300 грн за квадратний метр, тоді як середня ринкова ціна — близько 800 грн. Подібна ситуація з щебенем: 1169 грн за кубометр проти ринкових 250–686 грн. Поліуретановий клей Tetrapur 144 у кошторисі закладено по 416 грн за кілограм, хоча вартість на ринку — 230–256 грн. Тільки за цими позиціями переплата може сягнути понад 1 мільйона гривень.

Найдорожчими пунктами є бетонний скейт-парк — 9,11 млн грн, мультифункціональний майданчик — 2,63 млн, памп-трек — 1,28 млн, ігровий комплекс — 1,09 млн грн. Через відсутність детальних характеристик експерти не можуть порівняти їхні ціни з ринковими.

Тендер пройшов без конкуренції: участь узяв лише «Ростдорстрой». Умови конкурсу — зокрема обов’язковий огляд об’єкта та наявність ISO-сертифікатів за п’ятьма стандартами — фактично відсікли інших учасників. Подібна практика вже не раз ставала предметом скарг до Антимонопольного комітету.

Компанія «Ростдорстрой» належить Євгенію Коновалову та Юрію Шумахеру через австрійську структуру «Юттема АУ ГмбХ». Шумахер — депутат Одеської міськради від партії «Довіряй ділам» мера Геннадія Труханова. З 2016 року ця фірма отримала державних підрядів на понад 85 мільярдів гривень.

Київський районний суд Одеси ухвалив рішення про закриття кримінального провадження проти Сергія Лепетинського, уродженця Євпаторії, який був залучений до схеми фальсифікації документів для реєстрації кількох фіктивних компаній. Відомо, що одну з цих компаній використовували для незаконного продажу несправних іржавих тепловозів через порт "Південний". Як зазначає видання 368.media, причиною закриття справи стало закінчення строків давності, оскільки з моменту скоєння злочину минуло понад шість років.

Цей випадок став предметом широкого обговорення в медіа, оскільки пов’язаний із серйозними порушеннями, які могли призвести до значних економічних збитків для країни. Проте, згідно з українським законодавством, після закінчення строку давності кримінальні провадження не можуть бути продовжені, незалежно від тяжкості злочину. Таким чином, справу проти Лепетинського було закрито без вироку суду, що викликало подив і занепокоєння серед громадськості.

За матеріалами слідства, у березні 2019 року Лепетинський за гроші погодився стати номінальним засновником і директором понад 30 юридичних осіб, серед яких ТОВ «А 2020», ТОВ «АР-ТОРГ», ТОВ «БОРІСКОЛ», ТОВ «ДД-ТРЕЙД», ТОВ «УКРПРОЕКТСЕРВІС-2017» та інші. Він видав довіреність на повне розпорядження своїми частками іншій особі, передав копії паспорта та ІПН, при цьому не мав наміру вести бізнес.

Прокуратура кваліфікувала дії Лепетинського як пособництво у внесенні завідомо неправдивих відомостей до держреєстру (ч.5 ст.27, ч.2 ст.205-1 КК). Проте підозрюваний не ухилявся від слідства і не скоював нових злочинів. Прокурорка Наталія Дульська подала клопотання про закриття справи, яке суд задовольнив.

Лепетинський та його захисник підтримали клопотання, тож кримінальну відповідальність з нього знято.