Ранні ознаки раку товстої кишки та кишківника: важливість своєчасного виявлення

Нові наукові дослідження свідчать, що регулярне вживання кофеїну в період вагітності може мати довготривалі наслідки для розвитку мозку майбутньої дитини. До таких висновків дійшли дослідники Медичного центру Університету Рочестера у США, які проаналізували результати магнітно-резонансної томографії понад 9 тисяч дітей віком від 9 до 10 років. Отримані дані привернули увагу наукової спільноти, адже йдеться про можливий зв’язок між споживанням кофеїну матір’ю та структурними змінами в мозку дитини.

У ході дослідження вчені звернули особливу увагу на білу речовину мозку — компонент, що відповідає за передачу нервових імпульсів між різними його ділянками. Саме ця структура відіграє важливу роль у формуванні уваги, координації рухів, швидкості реакцій та здатності до навчання. У дітей, матері яких під час вагітності регулярно вживали каву, чай, енергетичні напої або інші продукти з кофеїном, було зафіксовано помітні відмінності у розвитку білої речовини порівняно з ровесниками.

За словами одного з авторів дослідження, доктора Джона Фокса, зафіксовані зміни не становлять критичної небезпеки, однак можуть бути пов’язані з невеликими відхиленнями у поведінці дітей у майбутньому.

Попередні рекомендації дозволяють вагітним споживати кофеїн у помірних кількостях — до 200 мг на добу. Однак нові результати підкреслюють, що навіть такі дози можуть мати вплив на нейророзвиток плоду.

Фахівці закликають вагітних жінок уважніше ставитися до споживання кофеїну й за можливості зменшувати його кількість, зважаючи на потенційні довгострокові наслідки для нервової системи майбутніх дітей.

За повідомленнями з різних джерел, навколо діяльності депутата виникли питання, пов'язані з використанням земельних ресурсів та можливими порушеннями у сфері документообігу. Ці звістки привернули увагу як громадськості, так і правоохоронних органів.

За нашою інформацією, Лабазюк “віджав” у держави землю, де побудував собі завод, зловживав владою і службовим становищем, виготовляв і використовував підроблені документи. При цьому днями його дружина потрапляла в скандал, засвітивши елітний годинник.

Нардеп Лабазюк є кінцевим бенефіціарним власником підприємства “Аграрна Компанія 2004”. При цьому за документами директором підприємства є рідний брат Лабазюка нардепа – Лабазюк Петро Петрович (07.10.1974 року народження, уродженець Богданівки, Хмельницької області).

У 2023 році “Аграрна компанія 2004” на земельній ділянці державної форми власності, яка перебуває в постійному користуванні дочірнього підприємства державної акціонерної компанії “Хліб України” Волочиський комбінат хлібопродуктів” розпочало незаконне будівництво.

Лабазюк, як член Комітету з питань аграрної та земельної політики Верховної Ради, здійснив вплив на посадових осіб цього землекористувача. Потім розпочав незаконне будівництво, оскільки не мав правовстановлюючих документів на володіння або користування даною земельною ділянкою олійно-екстракційного заводу.

Для отримання дозволу на будівництво та подальшого виготовлення технічного паспорта на комплекс будівель і споруд виробничого призначення представниками “Аграрної компанії 2004” було надано до Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАГ) виписки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, які містили ознаки фіктивності. Оскільки згідно з інформацією, що міститься в держреєстрі єдиним землекористувачем вказаної земельної ділянки було і залишається “Хліб України” Волочиський комбінат хлібопродуктів”.

15.04.2024 головний інспектор будівельного нагляду ДІАМ Мисан Сергій Миколайович на підставі наданих підроблених документів, без перевірки, видав “Аграрній компанії 2004” сертифікат відповідності закінченого будівництвом об’єкта і підтвердив його готовність до експлуатації.

16.04.2024 міський голова Волочиської міської територіальної громади Хмельницької області Черниченко, знаючи, що “Аграрна компанія 2004” не має у власності чи користуванні земельної ділянки, підписав розпорядження Волочиської міської територіальної громади №142-р “Про розгляд заяви про присвоєння адреси закінченому будівництвом об’єкту”, яким новозбудованому олійно-екстракційному заводу було надано адресу: Хмельницька область, Хмельницький район, м. Волочиськ, вул. Котляревського, буд. 8 – Б.

Потім брат Лабазюка звернувся до державного реєстратора Розсошанської сільської ради Хмельницької області Корнія Олександра Сергійовича із заявою про реєстрацію права власності на новозбудований об’єкт і внесення відомостей про нього до держреєстру.

Незважаючи на відсутність документів на земельну ділянку, на якій розміщено новозбудований об’єкт, що є підставою для відмови в державній реєстрації, Корній 01.05.2024 зареєстрував за Лабазюком “право власності на новозбудований” олійноекстракційний завод, загальною площею 2435,8 кв. м.

Джерела повідомляють, що таким чином нардеп Лабазюк просто “віджав” у держави шматок землі, на якому побудував собі заводик. Тепер же державним інтересам завдано економічної шкоди. При цьому Лабазюк активно використовував свій статус народного депутата України, що забезпечило ухвалення посадовими особами контролюючих органів незаконних рішень у власних інтересах. Тепер же на Лабазюка та всіх, хто йому допомагав, може чекати ч.2 ст.28, ч.4 ст.197-1, ч.2 ст.364, ч.3 і ч.4 ст.358 КК України.

У сучасному цифровому світі питання приватності стає все більш нагальним. Користувачі прагнуть убезпечити себе від можливого стеження в інтернеті, адже кожен клік, кожне підключення може залишати слід. Найпоширеніший спосіб — заклеїти вебкамеру ноутбука. Це дозволяє відчути контроль над власним простором та зменшує ризик випадкового або цілеспрямованого проникнення. Відомі випадки, коли зловмисники отримували доступ до камер через шкідливе програмне забезпечення, фішингові атаки чи уразливості операційних систем, і робили це без відома користувача.

Проте багато хто водночас не звертає уваги на смартфони, які постійно мають відкритий об’єктив. Мобільні пристрої зберігають величезну кількість персональної інформації: місцезнаходження, контакти, фото та повідомлення. Хоча заклеювання камери на смартфоні менш популярне, саме такі гаджети часто стають джерелом витоку даних, адже вони завжди підключені до інтернету та можуть автоматично синхронізувати інформацію з хмарними сервісами.

Фахівці з кібербезпеки пояснюють, що ноутбук часто розташований у спальнях чи вітальнях — у місцях приватного життя, тому є привабливою ціллю для зловмисників. Камера дивиться в один напрямок, що дозволяє вести спостереження навіть без руху пристрою.

Саме тому навіть керівники ІТ-компаній, зокрема Марк Цукерберг, не нехтують цим простим захистом — заклеюють камери та мікрофони на своїх ноутбуках.

На відміну від ноутбука, смартфон не стоїть постійно у фіксованому положенні — він у кишені, сумці чи просто лежить екраном донизу. Це зменшує ризик постійного спостереження.

До того ж, сучасні операційні системи Android та iOS мають розгалужену систему дозволів: програми не можуть користуватися камерою без вашої згоди. Хоча експерти попереджають — повної гарантії це не дає.

«Ризик зламу смартфонної камери нижчий, але можливий. У разі зараження шпигунським ПЗ можна помітити підвищене споживання батареї чи мобільних даних», — пояснює аналітик ESET Україна Дмитро Горобець.

Фізично заклеїти мікрофон марно: навіть через шар клейкої стрічки він частково передає звук. А у смартфоні це взагалі неможливо — блокування мікрофона позбавить пристрій основної функції зв’язку.

За даними Кіберполіції України, понад 60% українців вважають, що їхня приватність під загрозою, але лише 10% реально використовують фізичні способи захисту. Після пандемії та масових випадків витоку відео з вебкамер, інтерес до цифрової безпеки зріс.

Українські компанії радять користувачам перевіряти дозволи застосунків, не залишати ноутбук з увімкненою камерою без нагляду і встановлювати шторки, які нині пропонують багато виробників ноутбуків.

Закривайте камеру, якщо не користуєтесь нею постійно.

Перевіряйте дозволи додатків на смартфоні.

Не завантажуйте підозрілі програми.

Використовуйте антивірус і двофакторну автентифікацію.

Якщо камера чи мікрофон активуються самостійно — це сигнал небезпеки.

Заклеїти камеру — не прояв параної, а розумна звичка у добу цифрової прозорості. Смартфони мають кращий захист, але ризик зламу ніколи не дорівнює нулю. Тож фізичне закриття камери — це простий, але ефективний крок до власної кібербезпеки.

Протягом майже двох років великої війни судова система винесла 80 вироків стосовно сотні організаторів схем з переправлення ухилянтів за кордон. Однак лише кожна десята справа завершилася позбавленням волі для обвинувачених. На початку лютого 2024 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень зареєстрована інформація про розгляд 770 справ за порушення ст. 332 Кримінального кодексу (незаконне переправлення осіб через державний кордон України) з використанням державної системи “Шлях”.

Обвинуваченим за цією статтею загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на три-девʼять років. Проте, за 80 справами, у рамках яких було засуджено 101 особу, повною мірою були покарані лише вісім людей. В інших випадках суди призначали більш м’які форми покарання, ніж передбачає Кримінальний кодекс.

Представники Феміди фактично здійснювали правосуддя номінально, укладаючи “угоди про визнання вини” та санкціонуючи умови покарання, про які домовилися прокурори та обвинувачені. Це дозволяло організаторам схем з вивезення ухилянтів за кордон працювати майже без ризиків, оскільки завжди існувала можливість “укласти угоду зі слідством”.

Зазвичай цим бізнесом займаються дві групи осіб: “благодійні” організації та особи, які мають право подавати осіб до включення в систему “Шлях”. На жаль, деякі з цих організацій, навіть позначені як “благодійні”, фактично використовуються для здійснення незаконних дій, непомітних у волонтерській сфері.

Другу групу організаторів схем складають реальні та фіктивні транспортні компанії, які продають право виїзду з України за 5-7 тисяч доларів під покриттям найму водіїв. Ці компанії отримують ліцензії від Державної служби з безпеки на транспорті (“Укртрансбезпека”), яка одночасно адмініструє систему “Шлях” для міжнародних автомобільних перевезень. За даними цієї служби, з майже 70 тисяч ліцензій на перевезення, 36 тисяч були видані у 2022-2023 роках.

Не всі ці дії можна вважати зловживаннями. З 2022 року автоперевезення стали важливим елементом торгівлі України, особливо в умовах блокади портів. Але з кінця 2022 року, разом із зростанням виданих ліцензій, “Укртрансбезпека” почала масово відкликати ліцензії, видані після початку війни. Ймовірно, багато з них були отримані шахраями. Наприклад, ТОВ “Бустравел” отримало ліцензію влітку 2022 року, але згодом встановлено, що це було для незаконної переправки людей за кордон. У березні 2023 року її ліцензію анульовано, але за цей час вони встигли переправити за кордон щонайменше десять ухилянтів.

З кінця 2022 року було анульовано 2,2 тисяч ліцензій, виданих після початку війни. Проте втрата ліцензії та умовний вирок, здається, не становлять серйозної загрози для організаторів схем. Наприклад, директор компанії “Мікс тревел групп” був оштрафований на 102 тисячі гривень. Очевидно, що багато людей бачать у цьому способі заробітку вигоду, оскільки покарання за такі дії фактично відсутнє.

Українські компанії, які використовуються для незаконної переправки людей за кордон, використовують різні схеми, щоб обійти закон та заробити на цьому. Ці схеми включають створення фіктивних транспортних компаній та надання їм ліцензій для міжнародних перевезень, а також використання “благодійних” організацій для легалізації цієї діяльності. Масове видання ліцензій для автоперевезень, починаючи з 2022 року, сприяло зростанню такої діяльності, проте відсутність ефективного контролю з боку влади дозволяє цим схемам продовжувати існувати. Покарання для організаторів таких схем залишається недостатньо ефективним, що стимулює зловживання та незаконну діяльність. Таким чином, забезпечення ефективного контролю з боку влади та суворе покарання за порушення закону є важливими кроками для боротьби з цим явищем у майбутньому.