Неділя, 31 Травня, 2026

Ранній підйом о 5 ранку: шкода для здоров’я та відмінності хронотипів

Важливі новини

Трагедія на Херсонщині: під лід провалилися п’ятеро дітей, троє загинули

У Херсонській області водолази ДСНС знайшли тіла трьох дітей, які провалилися під лід на річці Інгулець 13 лютого. Загиблими виявилися двоє хлопчиків 9 і 13 років та 14-річна дівчинка. Про це повідомив голова Херсонської ОВА Олександр Прокудін у Telegram у суботу. Пошукова операція завершена. Водолазна група Головного управління ДСНС України у Херсонській області підняла з води […]

The post Трагедія на Херсонщині: під лід провалилися п’ятеро дітей, троє загинули first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Синоптики обіцяють ясну і спекотну погоду наприкінці серпня

У четвер, 28 серпня, в Україні очікується справжнє літнє потепління. За прогнозом синоптиків, температура повітря різко зросте, а небо залишатиметься здебільшого ясним і безхмарним. Найвищі показники зафіксують у південних областях — там стовпчики термометрів сягнуть +30°. У більшості регіонів вдень очікується від +25° до +29°, тоді як на північному сході буде трохи прохолодніше — близько […]

АМКУ оштрафував фармдистриб’юторів на мільярди: справа набирає обертів

Антимонопольний комітет України два місяці тому ухвалив резонансне рішення, яке може суттєво вплинути на фармацевтичний ринок країни. Найбільші національні дистриб’ютори лікарських засобів — компанії «Оптіма-Фарм» та «БаДМ» — отримали штраф на загальну суму 4,8 мільярда гривень за довготривалу картельну змову. Як йдеться у рішенні АМКУ, підприємства системно координували цінову політику на низку препаратів, що створювало умови для штучного зростання вартості ліків для кінцевих споживачів.

Попри гучність справи, кошти від штрафу досі не надійшли до державного бюджету. Юристи наголошують, що процес стягнення таких сум може тривати роками, адже компанії, зацікавлені у збереженні своїх позицій на ринку, активно користуються правом на апеляцію та інші юридичні інструменти захисту. Самі ж дистриб’ютори у публічних заявах апелюють до складної економічної ситуації під час війни та наголошують на загрозі збоїв у забезпеченні аптек і лікарень необхідними препаратами.

Натомість окремі джерела медіа й учасників ринку стверджують, що компанії не лише мають намір не платити штраф, але й нібито шукають «адміністративну підтримку» у чиновників для вирішення питання. За цими повідомленнями, на столі нібито опинявся запит на посередництво, а в окремих неофіційних розмовах згадувалася ймовірна пропозиція неправомірного характеру. Ці твердження наразі не підтверджені офіційними документами або вироками суду, і тому їх варто розглядати як неперевірені заяви джерел.

На ринку водночас помітили появу нового активного учасника — компанії «Вента ЛТД». За окремими повідомленнями, цей актив раніше перебував під управлінням АРМА, але у останні місяці з’явилися дані про повернення прав на частину активів попереднім власникам. У зв’язку з цим представники ринку висловлюють занепокоєння, що «Вента ЛТД» може спробувати скористатися ситуацією й зайняти частку, що звільняється, однак деталі переходу контролю потребують перевірки в державних реєстрах і в самих розпорядників активів.

Правові наслідки для бюджету та доступності ліків викликають занепокоєння: якщо штраф не буде стягнуто, це означає значні втрати для держскарбниці, а для споживачів — ризик подальших цінових маніпуляцій на критично важливому ринку ліків у часи війни.

Представники АМКУ та відповідних контролюючих органів мають можливість підтвердити або спростувати факти щодо виконання рішення й можливих процедур оскарження; також важливими джерелами є судові реєстри, у яких фіксуються позови компаній та постанови судів. У разі наявності заяв про неправомірний вплив чи корупцію такі повідомлення підлягають перевірці правоохоронними органами.

500 років у візерунках: у Львові знайшли найстарішу українську писанку

Прикраса великодніх яєць — одна з найдавніших українських традицій, яка пройшла шлях від язичницького символу до християнського оберегу. І хоча писанки супроводжують українців століттями, археологічні знахідки такого типу — надзвичайна рідкість через крихкість яєчної шкаралупи. Та у Львові трапилось справжнє диво: археологи виявили найстарішу на сьогодні писанку, вік якої перевищує пів тисячоліття. Унікальну знахідку зробили […]

Марічка з “Тіней забутих предків” відмовилась говорити українською

Українська акторка Лариса Кадочникова, яка стала легендою кіно завдяки ролі Марічки у фільмі “Тіні забутих предків”, опинилася в центрі скандалу через свою мовну позицію. Під час церемонії нагородження премії Національної спілки кінематографістів України імені Сергія Параджанова в Будинку кіно 87-річна артистка відмовилася говорити українською мовою, що викликало хвилю обурення в суспільстві. На церемонії Кадочникова почала […]

The post Марічка з “Тіней забутих предків” відмовилась говорити українською first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Популярність раннього підйому о п’ятій годині, що активно просувається у соціальних мережах як основа успіху, може виявитися небезпечною для здоров’я. Як свідчать наукові дослідження, такий режим не завжди приносить користь, адже може суперечити природнім біологічним ритмам людини.

Згідно з інформацією, опублікованою на Science Alert, ефективність людини значною мірою залежить від її хронотипу – внутрішнього біологічного ритму, що визначає періоди активності та сонливості. Цей механізм частково формується генетично і змінити його швидко не вдається.

Людей умовно поділяють на кілька типів: «жайворонки», «сови» та проміжні варіанти. Ранкові типи легше прокидаються та мають стабільний графік, тоді як «сови» досягають максимальної продуктивності ввечері і часто працюють краще вночі.

Дослідження вказують на те, що «жайворонки» зазвичай демонструють кращі академічні результати та здорові звички. У той же час, «сови» частіше стикаються з вигоранням та проблемами зі здоров’ям. Це пов’язано не з їхніми здібностями, а з невідповідністю між природними ритмами та вимогами суспільства.

Цей феномен отримав назву «соціальний джетлаг», що означає розбіжність між біологічними годинами та робочими або навчальними графіками. Дослідники зазначають, що це може підвищувати ризики розвитку захворювань, таких як діабет, гіпертонія та ожиріння.

На думку науковців, примусовий ранній підйом для людей з вечірнім хронотипом лише погіршує ситуацію, призводячи до хронічного недосипання та зниження концентрації.

Експерти рекомендують вести щоденник сну, фіксуючи час засинання і пробудження, а також оцінюючи рівень енергії протягом дня. Це допоможе кожному зрозуміти свої біоритми та сформувати оптимальний розклад.

Отже, на думку дослідників, секрет продуктивності полягає не в ранньому підйомі, а в режимі дня, що узгоджується з біологічними ритмами організму, дозволяючи йому працювати максимально ефективно.

Останні новини