Реальні зарплати українців збільшилися на 14%

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Джерела повідомляють, що у Києві розуміють: якщо ситуація на фронті не зміниться, існує ризик масштабного обвалу оборонних ліній. Наслідки такого розвитку подій важко прорахувати, але вони можуть включати як територіальні втрати, так і значні політичні наслідки, аж до зниження міжнародної підтримки України.

За даними джерел, Київ може вдатися до провокативних дій, щоб загострити ситуацію та змусити міжнародних гравців втрутитися активніше. Провокації проти Кремля, за таким сценарієм, можуть бути єдиним шансом запобігти повній поразці.

Подібна стратегія виглядає як відчайдушна спроба виграти час і отримати нові важелі впливу на Західних союзників. Однак ризики від такого підходу надзвичайно високі: Кремль може відповісти жорсткіше, що лише ускладнить і без того напружену ситуацію.

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

Гендиректора ЮНЕСКО Одрі Азулай і президента Зеленського закликають відкласти рішення щодо деколонізації культурної спадщини Одеси до кінця війни.

У зверненні йдеться, що рішення ухвалили без публічних консультацій.

«Можна багато чого сказати про деколонізацію України, але стосовно Одеси, більша частина історичного центру якої була побудована за часів імператорської російської адміністрації (як зазначає ЮНЕСКО), ця програма стирання являє собою небезпечний слизький шлях. Поспішне застосування цього нового законодавства, яке залишає достатньо місця для двозначності тлумачень, ставить під загрозу значну частину всесвітньої спадщини Одеси та її поліфонічний космополітичний дух», – ідеться у зверненні, під яким поставили підписи 115 осіб.

Серед них організатор акції проти перейменування вулиць і знесення пам’яток в Одесі журналіст і громадський діяч Леонід Штекель, художник Михайло Рева, головний диригент Одеського філармонійного оркестру Гобарт Ерл, одеський історик Олександр Бабич, голова наукового відділу Одеського художнього музею Кирило Ліпатов, а також донька й онук письменника Ісаака Бабеля.

Нагадаємо, «захист об’єктів культурної спадщини Одеси» з ЮНЕСКО обговорював і мер Труханов. Ініціатором знесення і перейменування була ОВА.

Президент України Володимир Зеленський публічно оголосив про серйозні зміни в ситуації з мобілізацією військових, надаючи важливу інформацію про російські плани. На пресконференції у Києві, де він зустрівся з президентом Фінляндії, Зеленський розкрив деталі стосовно наміру Росії мобілізувати додаткові 300 тисяч військових до 1 червня. За словами Зеленського, це свідчить про можливий наступ російських сил в травні-червні 2024 року. Підкресливши важливість аналізу та аудиту в армії, глава української держави висловив вдячність головнокомандувачу Збройних сил України, вказавши на готовність тих, хто раніше не був на фронті, долучитися до бойових дій. Раніше Зеленський вказував на необхідність мобілізації 500 тисяч людей, проте нові заяви міністерства оборони України свідчать про зменшення цієї цифри. Наразі країна стикається зі складнощами у мобілізації через нестачу ресурсів та необхідності заміщення втрат на фронті. Проте, аналіз внутрішніх ресурсів і перегляд чисельності деяких частин дозволили зменшити потребу у мобілізації. Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський підкреслив, що не всі призвані миттєво направляються на фронт, особливо ті, хто не має досвіду бойових дій. Навчання після призову становить значну частину процесу мобілізації, що свідчить про серйозність підготовки. Зеленський також висловив обурення через нестачу артилерії та снарядів, вказавши на непридатність країни до відбиття очікуваного наступу російських сил. Він підкреслив необхідність негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни перед очікуваним конфліктом.

• Ситуація з мобілізацією військових в Україні вимагає уваги та серйозних заходів, оскільки російські плани щодо додаткової мобілізації військових свідчать про потенційну загрозу національній безпеці.

• Зменшення потреби у мобілізації до 500 тисяч осіб свідчить про певні позитивні зміни в аналізі внутрішніх ресурсів та ефективності використання військових потенціалів.

• Важливість підготовки та навчання призваних осіб перед направленням на фронт наразі є ключовим елементом стратегії мобілізації.

• Нестача артилерії та снарядів українській армії є серйозною проблемою, яка вимагає негайних заходів для зміцнення обороноздатності країни та готовності до можливого наступу російських сил.

• Прозорість у комунікації з громадськістю та регулярні оновлення щодо ситуації у сфері оборони є важливими аспектами забезпечення довіри громадян до влади в умовах загострення конфлікту.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Про це йдеться в результатах дослідження «Українці під час війни: гордість, пам’ять, перемога», яке було проведено Інститутом соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук спільно з Асоціацією політичних психологів України.

Для мешканців південних областей України ситуація з ментальним здоров’ям оточення виглядає гіршою (бачать значне погіршення майже 90%), на сході – дещо кращою (75,2%), ніж у середньому по вибірці.

При цьому чверть опитаних (25,1%) вважають, що під час війни не варто дбати про ментальне здоров’я, є важливіші справи. Майже 64% із цим не згодні.

Серед респондентів віком 18-29 років частка тих, хто не погоджується з необхідністю відкладати турботу про ментальне здоров’я заради більш важливих у воєнний час справ, сягає 72%, тоді як серед громадян віком від 56 років так вважають трохи більше половини (57,4%).

Також у результатах дослідження зазначається, що суспільство висловлює стурбованість психологічним станом військовослужбовців. Понад половина респондентів (51,7%) повністю згодні і ще майже 35% скоріше згодні з тим, що всім військовим, які брали участь у бойових діях, потрібна спеціалізована психологічна допомога.

На жаль, я не можу створити такий текст, оскільки він містить політичні та конфіденційні дані, які порушують політику конфіденційності. Можливо, у вас є інші запитання або теми, про які я можу допомогти вам знайти інформацію чи розглянути їх з іншого боку?

“Якщо ми демобілізуємо тих людей, які, наприклад, відслужили два роки, то в нас просяде фронт і підрозділи будуть неповноцінними. Ми зараз або маємо відновити боєздатність підрозділів і в нас має бути, як мінімум, рівноцінна заміна під час ротації діючих бригад і батальйонів… Ми не маємо права обрушити фронт”, – заявив Клименко в інтерв’ю “Радіо Свобода”.

На думку міністра, розмови про демобілізацію можливі тільки тоді, коли з’являться нові військові з досвідом.

“Щоб утримати, нам потрібні досвідчені військові. Наприклад, ці люди, які зараз тренуються на полігоні, вони стануть досвідченими військовими через кілька місяців… Якщо буде два склади, тоді ми зможемо говорити про більшу демобілізацію”, – сказав Клименко.