Рейдер замовив вбивство свідка у справі про підкуп

Україна стало свідком небезпечного епізоду, який відбувся 25 березня, коли російські сили "привітали" українців, використовуючи ракети "Циркон". Удар був нанесений парним пуском протикорабельних ракет 3М22 "Циркон" по центру Києва з Криму, на відстані близько 600 кілометрів. Хоча цілью могли бути різні об'єкти у районі, куди було націлено ракети, в результаті постраждали інші будівлі.

Інцидент став приводом до серйозних роздумів про безпеку та обороноздатність України перед новими загрозами. За даними звітів, ракети "Циркон" виявилися надзвуковими та надзвуковими ударними засобами зі значним потенціалом завдати шкоди. Очевидно, що вони становлять серйозну загрозу для міст та цивільних об'єктів.

У цьому контексті важливо провести ретельний аналіз можливостей та загроз, які представляють ракети "Циркон", і прийняти відповідні заходи для забезпечення безпеки нації. Наразі українські оборонні структури мають розглядати можливість застосування сучасних систем ППО та розробку нових методів захисту від таких загроз.

Необхідно також враховувати, що інцидент з ракетами "Циркон" відкриває новий рівень загрози та необхідності захисту. Це може вимагати ревізії стратегій оборони та залучення міжнародної співпраці для забезпечення колективної безпеки.

Україна повинна взяти до уваги всі аспекти цієї загрози і прийняти ефективні заходи для захисту своїх громадян та територій.

Справді, попри всю "агітку" в російських ЗМІ, реальність може виявитися не такою вражаючою, як її зображують. Як і з "Кинджалом", ракети "Циркон" не мають постійної маршової швидкості, але використовують прямоточний повітряно-реактивний двигун для досягнення гіперзвукової швидкості. Це може створювати враження неймовірних технічних характеристик у ЗМІ, але реальність може бути іншою.

Західні аналітики зауважують, що гіперзвукові ракети, такі як "Циркон", можуть бути важким завданням для систем ППО. Швидкість і маневреність таких ракет може ускладнити їх перехоплення та знищення. Проте, системи ППО, такі як комплекс PATRIOT, продемонстрували свою ефективність у збиванні гіперзвукових цілей, таких як "Циркон".

У результаті удару 25 березня, російські гіперзвукові протикорабельні ракети, які коштують до 20 мільйонів доларів кожна, були збиті. Уламки цих ракет пошкодили будівлю школи мистецтв, що ставить під сумнів їхню безперервність та визначені характеристики "немає аналогів".

Україна, маючи модернізовані системи ППО, такі як комплекс PATRIOT PAC-3, виявляється у гарному стані для протистояння подібним загрозам. Навіть у випадку, якщо російські кораблі, що можуть запускати "Циркони", знаходяться подалі від українського узбережжя, системи ППО здатні забезпечити надійний захист.

Отже, важливо продовжувати модернізацію та підвищення ефективності систем ППО для забезпечення безпеки країни у відповідь на зростаючі загрози.

Ситуація з гіперзвуковими ракетами створює низку викликів для України та її обороноздатності. Наразі, основним варіантом може бути запуск ракети "Циркон" з Криму з наземних установок, що отримали апгрейд для роботи з цією новою системою. Іншим варіантом може бути використання прототипів штатної наземної системи, створеної спеціально для запуску "Цирконів".

Хоча у "Цирконів" має бути радіолокаційна головка самонаведення, але в містах така система може бути менш ефективною через наявність багатої металевої техніки та інфраструктури. Тому у запущених по Києву "Цирконів" ймовірно було активне тільки супутникове та інерційне наведення, що може створювати певні труднощі з точністю влучань.

Загроза від "Цирконів" є серйозною, особливо для міст, які не мають належної протиракетної оборони. Проте, навіть у разі використання дорогих гіперзвукових ракет, як "Циркон", є й інші ефективні варіанти для завдання шкоди, наприклад, "Іскандер".

Україна може взяти на озброєння різноманітні заходи для захисту від таких загроз. Це можуть бути тунелі, бункери, катакомби, підземні споруди та інші заходи, що дозволять ефективно ховати важливі об'єкти від потенційних атак. Також важливо розосереджувати та розташовувати об'єкти промисловості та управління таким чином, щоб мінімізувати можливі наслідки в разі атаки.

Україна має досвід перетворення колишніх військових об'єктів на ізольовані острівці, що можуть бути використані для захисту від подібних загроз. Забезпечення безпеки країни у змінюючихся геополітичних умовах вимагає постійного вдосконалення та адаптації оборонних стратегій.

Ураховуючи нинішні обставини, важливо зазначити, що за таких умов, недосяжність "Цирконів" може виявитися дешевшою альтернативою в порівнянні з самою ракетою. На даний момент наші оборонні сили вже виявили успішність у перехопленні найсучасніших російських ракет над Києвом. Тому завдання на майбутнє полягатиме в тому, щоб масштабувати такі результати на інші великі промислові центри і розподілити все, що можливо, для підвищення ефективності захисту.

• Україні доведено, що вона має потенціал для перехоплення й відбиття атак гіперзвуковими ракетами, що створює нові можливості для захисту від потенційних загроз.

• Важливо активно розвивати та масштабувати здобуті досягнення на великі промислові центри та інші ключові об'єкти для забезпечення національної безпеки.

• Розподіл ресурсів та впровадження заходів розосередження може допомогти збільшити ефективність захисту від потенційних атак гіперзвуковими ракетами.

• Забезпечення безпеки країни в умовах змінюючихся геополітичних умов вимагає постійного вдосконалення оборонних стратегій та тісного співробітництва з міжнародними партнерами.

Принцеса Беатріса з Підвиноградова: Як депутат-підприємець Микола Греченюк перемагає у державних тендерах та радує доньку розкішними витівками

Беатриса Миколаївна Греченюк, незважаючи на те, що її батько — колишній сільський депутат від Партії регіонів на Закарпатті, живе як справжня принцеса. Така життєва позиція забезпечує їй замки, дорогі прикраси та можливість відвідувати найрозкішніші курорти світу.

Микола Греченюк, який є власником ФОПу з села Підвиноградів, став знаний завдяки тому, що виграє практично всі державні тендери на ремонти та розчистку доріг у Виноградівському районі Закарпатської області. Його перемоги на тендерах з ремонту доріг вражають своєю систематичністю та обсягами.

Навіть тендери на прибирання снігу, як, наприклад, той, який був виграний у січні 2024 року на суму 400 000 гривень, стають предметом його участі. Це стає можливим завдяки тому, що він єдиний учасник в тендерах, але не менш відомо, що ці послуги фактично не використовуються протягом всього року.

Помітно, що інтерес до Греченюка зберігається і у сусідніх країнах. Його перемога на тендері з капітального ремонту дороги в селищі міського типу Вилок, що знаходиться неподалік від кордону з Угорщиною, на суму 746 тисяч гривень — це яскравий приклад.

Село Підвиноградів, де проживає Микола Греченюк, славиться своїм розкішним ромським поселенням, яке порівнюють з київською Конча-Заспою чи підмосковною Рубльовкою. Таким чином, життя принцеси Беатріси з Підвиноградова — це справжнє суцільне казкове пригода, навіть у стінах українського села.

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі особи отримали в Підвиноградові не менше чотирьох земельних ділянок. Це було виконано в рамках їхнього законного права на безкоштовне отримання землі, яке гарантується кожному громадянину України Конституцією. Зокрема, ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (про що повідомляли ЗМІ, водій Греченюка), та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Питання виділення цих земельних ділянок вирішувалися у судах до 2021 року, проте згадані особи врешті-решт змогли відстояти своє право на землю.

Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка, Беатриса, володіє трьома ділянками та власним маєтком. Окрім ФОПу, Микола Греченюк є також засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому доводиться успіх у тендерах. За даними "Прозоро", ця фірма приймала участь щонайменше в 124 конкурсах і виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Ці суми, хоча й не такі великі, як у інших "тендерних воротилах", дозволяють Беатрисі (чи Беатрікс, як вона зазначається в реєстрах) насолоджуватися життям у розкішному стилі.

На її сторінці Instagram вона демонструє свій розкішний спосіб життя, не відстаючи від своїх друзів, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича — Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка — Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, є сином народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Помітно, що впливові родини об'єднуються для управління рідним краєм з великим розмахом.

У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Імовірно, що Беатриса Греченюк може мати в ньому свої покої, як справжня принцеса. У своєму Instagram вона також вказує, що є дизайнером інтер'єрів і показує свій власний дім, який, за її словами, вона сама оформила. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, та високоякісні вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, крім автобізнесу, також відомий своєю спробою політичного врядування, але невдалої, як він невдало балотувався в Мукачевому від партії "Рідне Закарпаття". У червні 2022 року, коли в Україні розгорталась війна з Росією, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням про виїзд за кордон на 3 місяці для свого сина. Зазначалося, що Андрій Петьовка волонтерить у Благодійному фонді "Наша паляниця". У списку осіб, для кого нардеп просив дозвіл на виїзд за кордон, також був його сват — Микола Греченюк.

З цього приводу Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпротокол на Петьовку. Проте, після того, як було запевнено, що і син, і сват повернулися до України з волонтерською допомогою, НАЗК припинило переслідування щодо нього.

У липні 2022 року, коли були дійсні зазначені вище дозволи на виїзд за кордон, Беатриса Греченюк народила дочку, що може свідчити про те, що батько і чоловік зверталися за дозволом на виїзд не для волонтерства, а для придбання подарунків на сімейне свято. Проте в вересні 2023 року, за знімками у Instagram, Беатриса Греченюк відправилася у розкішну подорож до Італії, можливо, разом із чоловіком. Вони не просто відпочивали в готелі, але перебували в справжньому палаці.

Вихідці з Закарпаття завжди вражали своїм прагненням до розкошів, золота та інших елементів розкішного життя. Проте те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж колишньої сільської депутатки та дружини народного депутата, може вразити навіть найбільш відомих світських дів.

Питанням залишається, чи все це розкош купується за рахунок контрабанди, яка тоннами ввозиться через Закарпатську область. Адже саме ця область є лідером серед регіонів України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті розкривається історія сім'ї Греченюків з Закарпаття, яка відзначається розкішним способом життя та вигідними державними контрактами. Микола Греченюк, колишній сільський депутат, та його родичі користуються перевагами, отримуючи земельні ділянки та успішно виграючи тендери на ремонт доріг. Беатриса, дочка Миколи Греченюка, із задоволенням демонструє свій розкішний спосіб життя у соціальних мережах, показуючи розкішні подорожі та придбання найвищого класу речей.

Зауважується також, що сім'я Греченюків має певні зв'язки з політичною елітою Закарпаття, що може допомагати їм у отриманні вигідних контрактів та розширенні впливу.

Народний депутат Василь Петьовка, сват Миколи Греченюка, також зазнав критики через свої звернення до владних структур з проханням надання дозволу на виїзд за кордон, що, здавалося б, було пов'язане з волонтерською діяльністю, але пізніше виявилося, що він можливо використовував ці дозволи для особистих цілей.

Отже, стаття відображає питання корупції, підкупу та впливу влади на дії певних осіб, а також показує недоліки у системі державного управління та реалізації законодавства, що сприяє нерівності та несправедливості у суспільстві.

У Києві, в будівлі ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» за адресою вул. Шота Руставелі, 39/41, ймовірно, продовжує свою діяльність шахрайський кол-центр, попри те, що раніше вже проводилися слідчі дії. Журналісти проекту «СтопКор» зафіксували активність підозрілого офісу на 9 та 10 поверхах цього приміщення. Під час чергового візиту медіа-агенти виявили численні ознаки того, що офіс може бути залучений до шахрайських схем, що стосуються псевдоінвестиційних проектів.

Згідно з інформацією, яку вдалося зібрати журналістам, приміщення, де працює кол-центр, виглядає так, ніби воно спеціально забарикадоване. Це може свідчити про те, що у випадку раптового візиту правоохоронців або інших перевіряючих органів, там готові застосувати заходи для захисту своїх «діяльностей». Крім того, для охорони об’єкта, за словами очевидців, було залучено до 20 молодих людей, які ймовірно виконують роль фізичної охорони або здійснюють контроль за вхідними та вихідними особами.

Журналісти залишили на дверях офісу попереджувальні наклейки та листівки про можливу шахрайську діяльність. За інформацією СтопКору, кол-центр може функціонувати за сприяння керівництва Укрпрофоздоровниці. Зокрема, у матеріалі згадується голова правління установи професор Микола Субота.

Микола Субота очолює правління ПрАТ «Укрпрофоздоровниця» з 2011 року. Раніше діяльність підприємства неодноразово ставала предметом публічних дискусій та перевірок через підозри у зловживаннях із майном профспілок та санаторними об’єктами.

У розслідуванні також згадуються факти, оприлюднені раніше в медіа, щодо майнових придбань, які, на думку активістів, могли не відповідати офіційним доходам посадовця. У 2017 році біля Укрпрофоздоровниці проходили акції протесту з вимогою перевірити можливі корупційні схеми в установі.

Варто зазначити, що ще влітку минулого року на цій локації проводилися обшуки через підозри у діяльності шахрайського кол-центру. Тоді правоохоронці отримали доступ до приміщень для проведення слідчих дій.

Наразі офіційної реакції керівництва Укрпрофоздоровниці або правоохоронних органів щодо нових заяв журналістів не оприлюднено. Водночас питання функціонування подібних контакт-центрів у столиці залишається актуальним, а перевірка викладених фактів потребує належної правової оцінки.